У Федеральному окружному суді Нью-Йорка дев’ятьом із десяти заарештованих агентів вже оголосили формальні звинувачення: відмивання грошей, злочинна змова і діяльність без реєстрації у Міністерстві юстиції, як за законом належиться робити агентам чужоземної держави.
Як стверджує обвинувальний висновок, російський уряд закинув їх до США з метою збирання інформацій про ядерні озброєння, про керівництво Центрального розвідувального управління, про політичні справи й Конгрес.
Агенти-нелегали почувалися в Америці як риба у воді. Вони мали заміські будинки з присадибними ділянками, помешкання у престижних районах міст, позакінчували американські університети, займалися бізнесом.
Якщо тепер їм дадуть, як то кажуть, на всю котушку, то це принаймні 25 років тюрми за сукупністю статей. Одначе, що буде з їхніми дітьми?
За ті 10 років, протягом яких Федеральне бюро розслідувань США стежило за кожним кроком одинадцятьох російських агентів-нелегалів (одинадцятому вдалося втекти за кордон), шпигунські подружжя обзавелися сімома дітьми. Батьки адаптувалися у ворожому середовищі, але для дітей американське суспільство не було ворожим. Вони – справжні американські громадяни. Їх тепер можуть скерувати до прийомних родин.
Спадщина Холодної війни
У Вашингтоні помічник держсекретаря Філіп Кроулі заявив, що США продовжуватимуть діалог із росіянами. «Ми зробимо все, що можна, щоб пройти повз (цю подію)… й зосередитися на питаннях спільної зацікавленості», – сказав він.
Також із обережним оптимізмом висловився й прес-секретар Білого дому Роберт Ґіббз: «Я не думаю, що арешт російських агентів вплине на… наші відносини з Росією. Ми досягли значного прогресу за останні півтора року, працюючи над питаннями обопільної зацікавленості, від нової Угоди про скорочення озброєнь до співробітництва в ООН щодо проблем із Північною Кореєю та Іраном. То ж я не думаю, що скандал зі шпигунами вплине на наші відносини».
Але, на думку газети The New York Times, «цей епізод може ускладнити зусилля пана Обами переконати Сенат ратифікувати нову Угоду про скорочення озброєнь» із Росією.
Сенатор-республіканець Крістофер Бонд, член комісії у справах розвідки, у розмові з репортерами підкреслив, що «ми мусимо мати справу з росіянами». «Але, – додав він, – чи не мав рації наш великий президент (Рональд Рейґан), сказавши: «довіряй, але перевіряй»?»
А Джон Болтон, колишній посол США в ООН, в телеінтерв’ю з приводу шпигунського скандалу зауважив, що це «пересторога, нагадування про те, що американсько-російські стосунки залишаються вибірковим партнерством, у якому спадщина Холодної війни повсякчас дається взнаки».
Як стверджує обвинувальний висновок, російський уряд закинув їх до США з метою збирання інформацій про ядерні озброєння, про керівництво Центрального розвідувального управління, про політичні справи й Конгрес.
Агенти-нелегали почувалися в Америці як риба у воді. Вони мали заміські будинки з присадибними ділянками, помешкання у престижних районах міст, позакінчували американські університети, займалися бізнесом.
Якщо тепер їм дадуть, як то кажуть, на всю котушку, то це принаймні 25 років тюрми за сукупністю статей. Одначе, що буде з їхніми дітьми?
За ті 10 років, протягом яких Федеральне бюро розслідувань США стежило за кожним кроком одинадцятьох російських агентів-нелегалів (одинадцятому вдалося втекти за кордон), шпигунські подружжя обзавелися сімома дітьми. Батьки адаптувалися у ворожому середовищі, але для дітей американське суспільство не було ворожим. Вони – справжні американські громадяни. Їх тепер можуть скерувати до прийомних родин.
Спадщина Холодної війни
У Вашингтоні помічник держсекретаря Філіп Кроулі заявив, що США продовжуватимуть діалог із росіянами. «Ми зробимо все, що можна, щоб пройти повз (цю подію)… й зосередитися на питаннях спільної зацікавленості», – сказав він.
Також із обережним оптимізмом висловився й прес-секретар Білого дому Роберт Ґіббз: «Я не думаю, що арешт російських агентів вплине на… наші відносини з Росією. Ми досягли значного прогресу за останні півтора року, працюючи над питаннями обопільної зацікавленості, від нової Угоди про скорочення озброєнь до співробітництва в ООН щодо проблем із Північною Кореєю та Іраном. То ж я не думаю, що скандал зі шпигунами вплине на наші відносини».
Але, на думку газети The New York Times, «цей епізод може ускладнити зусилля пана Обами переконати Сенат ратифікувати нову Угоду про скорочення озброєнь» із Росією.
Сенатор-республіканець Крістофер Бонд, член комісії у справах розвідки, у розмові з репортерами підкреслив, що «ми мусимо мати справу з росіянами». «Але, – додав він, – чи не мав рації наш великий президент (Рональд Рейґан), сказавши: «довіряй, але перевіряй»?»
А Джон Болтон, колишній посол США в ООН, в телеінтерв’ю з приводу шпигунського скандалу зауважив, що це «пересторога, нагадування про те, що американсько-російські стосунки залишаються вибірковим партнерством, у якому спадщина Холодної війни повсякчас дається взнаки».
