Коли Казахстан став першою пострадянською країною, яка очолила Організацію з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) у січні цього року, критиків не бракувало. Були побоювання, що ця центральноазійська країна з авторитарним президентом навряд чи зможе виконувати роль активного захисника демократії та чесного посередника у конфліктних ситуаціях, які часто доводиться вирішувати ОБСЄ. Адже саме ОБСЄ є єдиною міжнародною організацією, яка має представництво на місці та мандат для вирішення конфліктів.
Однак мало хто очікував, що головне випробування для Казахстану становитиме сусідня країна – Киргизстан.
Нині критики звинувачують Казахстан як головуючу країну в ігноруванні проблеми у кращому випадку, або в діях, що спрямовані на досягнення власних цілей в регіоні, в гіршому.
«Казахстан усунувся від вирішення проблеми»
Голова місцевого відділення недержавної організації «Міжнародна кризова група» Пол Квін-ДжаджНа думку голови місцевого відділення недержавної організації «Міжнародна кризова група» Пола Квін-Джаджа, єдине, що цікавило Казахстан у цій ситуації, – це недопущення поширення нестабільності на сусідні країни. У перші дні після того, як у Бішкеку скинули президента Курманбека Бакієва, Казахстан закрив кордон із цією країною, припинив торгівлю з Киргизстаном, запобігаючи потоку біженців.
«Виглядає, що Казахстан усунувся від вирішення проблеми, – зауважує Квін-Джадж. – І якщо він не радів прямо від того, що сталося, то точно думав, що це гарний приклад того, що може статися, якщо авторитарний режим замінює «розгублений» ліберально-демократичний режим».
Офіційно Казахстан відкидає таку критику, говорячи, що він активно долучився у вирішення конфлікту.
В інтерв’ю Радіо Свобода, речник міністерства закордонних справ Казахстану Аскар Абдрахманов сказав: «Щодо ситуації в Киргизстані, звичайно, це було найбільше випробування для головування Казахстану. Ситуація триває, і запитань ще багато. Але треба сказати, що з початку киргизької кризи ОБСЄ була першою організацією, яка брала участь у стабілізації ситуації в цій країні».
Натомість місцеві незалежні експерти вважають, що ці фрази більше годяться для внутрішнього споживання, бо не витримують критики.
«Казахстан втратив інтерес до ОБСЄ відразу після того, як домігся позиції голови, – говорить казахський політичний аналітик Толганай Умбеталієва. – Якщо подивитися на внутрішні та зовнішні інтереси, то ви побачите, що внутрішні інтереси домінують. Наш уряд просто використовує ОБСЄ для того, щоб досягнути власної мети».
Однак мало хто очікував, що головне випробування для Казахстану становитиме сусідня країна – Киргизстан.
Нині критики звинувачують Казахстан як головуючу країну в ігноруванні проблеми у кращому випадку, або в діях, що спрямовані на досягнення власних цілей в регіоні, в гіршому.
«Казахстан усунувся від вирішення проблеми»
«Виглядає, що Казахстан усунувся від вирішення проблеми, – зауважує Квін-Джадж. – І якщо він не радів прямо від того, що сталося, то точно думав, що це гарний приклад того, що може статися, якщо авторитарний режим замінює «розгублений» ліберально-демократичний режим».
Офіційно Казахстан відкидає таку критику, говорячи, що він активно долучився у вирішення конфлікту.
В інтерв’ю Радіо Свобода, речник міністерства закордонних справ Казахстану Аскар Абдрахманов сказав: «Щодо ситуації в Киргизстані, звичайно, це було найбільше випробування для головування Казахстану. Ситуація триває, і запитань ще багато. Але треба сказати, що з початку киргизької кризи ОБСЄ була першою організацією, яка брала участь у стабілізації ситуації в цій країні».
Натомість місцеві незалежні експерти вважають, що ці фрази більше годяться для внутрішнього споживання, бо не витримують критики.
«Казахстан втратив інтерес до ОБСЄ відразу після того, як домігся позиції голови, – говорить казахський політичний аналітик Толганай Умбеталієва. – Якщо подивитися на внутрішні та зовнішні інтереси, то ви побачите, що внутрішні інтереси домінують. Наш уряд просто використовує ОБСЄ для того, щоб досягнути власної мети».
