Україна дозволила ексгумацію жертв Волинської трагедії. Реакції на спільну заяву очільників МЗС України та Польщі

ЛЬВІВ ‒ 26 листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань. Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.

Однак у цій спільній заяві, де обоє міністрів «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого», жодним словом не сказано про пошанування місць поховання українців на території Польщі.

Заяву міністрів неоднозначно сприйняли в Україні.

Український і польський міністри зустрілись у Варшаві. Це також був перший робочий день нового посла України у Польщі Василя Боднара, який 26 листопада вручив копії вірчих грамот заступниці міністра закордонних справ Польщі і заявив про те, що працюватиме над зміцненням українсько-польського стратегічного партнерства.

Василя Боднара називають досвідченим дипломатом в польсько-українських питаннях і спільна заява міністрів для нього є так званою дорожньою картою чи порядком денним на новій посаді.

Ось кілька тез зі спільної заяви керівників МЗС України та Польщі:

Спільні зусилля будуть спрямовані на максимальне посилення обороноздатності України шляхом подальшої передачі техніки та зброї Польщею разом з іншими країнами НАТО і ЄС, продовження підготовки українських військових, зокрема у складі Українського легіону, а також виконання інших положень Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Республікою Польща від 8 липня 2024 року;

Польща підтверджує свою підтримку дій, зокрема Плану перемоги, що мають на меті створення умов, за яких Росія буде змушена припинити свою агресію проти України та прийняти умови справедливого миру; санкції проти Росії мають бути посилені, в тому числі з урахуванням пропозицій української сторони;

Україна у майбутньому повинна стати повноправним членом ЄС і НАТО. Польща підтримує розширення цих організацій на Україну;

Польща підтверджує свою готовність брати активну участь у відбудові України.

Минуле переслідує

Але всі ці питання, особливо підтримка Польщею європейського майбутнього України, залежать від вирішення питань історичного минулого. Польські посадовці, в тому числі прем’єр, міністри, політики, заявляли, що без розв'язання питання Волинської трагедії блокуватимуть вступ України в ЄС та НАТО.

Історична тема стала політичною і, водночас, маніпулятивною вже задовго до президентських виборів в Польщі у травні 2025 року.

Тому й не дивно, що найбільший резонанс у спільній заяві міністрів спричинило питання ексгумації жертв Волинської трагедії на українській території.

Міністри «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі. У найкоротші терміни Україна та Республіка Польща започаткують діяльність спільної Робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.

Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань».

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський пояснив на пресконференції, що це рішення скасовує мораторій на пошуки та ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії, який діяв до 2017 року.

Ексгумацію людських останків можуть розпочати навесні 2025 року. Ймовірно, що першим буде село Угли Рівненської області, репортаж з якого нещодавно опублікувало Радіо Свобода: «Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами». Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію.

Адже з таким приватним проханням про проведення пошуків і вилучення та огляд людських останків із братської могили цього року звернулася до українських інституцій і влади полька Кароліна Романовська.

Водночас український міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що українці і поляки зацікавлені, щоб між ними не було жодних непорозумінь, що «кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків».

А також повідомив, що у рамках спільної українсько-польської групи під егідою міністерств культури України та Польщі вже працюють над практичними механізмами для проведення пошукових та ексгумаційних робіт.

Реакції політиків

На спільну заяву міністрів позитивно відреагував у твіттері прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, висловивши сподівання, що цього разу не буде перешкод у цьому питанні, і що це «ключ до повного примирення наших народів, так потрібного у цьому драматичному моменті нашої спільної історії».

«Проривом» в українсько-польських відносинах назвала спільну заяву міністрів заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Для України дуже важливо мати добросусідські відносини з Польщею ‒ нашим стратегічним партнером, зокрема, на шляху до вступу в ЄС», написала вона в Фейсбук.

Критично відреагував на спільну заяву щодо ексгумації народний депутат від «Європейської солідарності», керівник Українського інституту нацпам’яті у 2014-2019 роках, історик Володимир В’ятрович.

Розв’язання питання звелось до односторонніх зобовʼязань України, зауважив Володимир В’ятрович Радіо Свобода.

«У 2019 році була заява президентів України та Польщі Зеленського і Дуди, але там теж говорилось, що польська бере на себе зобов’язання відновити сплюндровану могилу, де поховані українські вояки, на горі Монастир. мова йшла про відновлення лише однієї могили на горі Монастир. Спільна заява міністрів про проведення пошукових і ексгумаційних робіт є елементом для внутрішньої польської боротьби. Очевидно, що уряд Туска хоче показати свою велику дипломатичну перемогу і, вірю, що ця заява буде використана у боротьбі проти ключового опонента від партїі «ПіС» пана Навроцького, теперішнього керівника Польського інституту нацпам’яті. Заява одностороння» ‒ говорить український політик, історик Володимир В’ятрович.

Що кажуть політологи та історики?

Те, що заява радше одностороння, погоджується український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. І нагадує, що невирішеним є питання українських могил на території Польщі, які були сплюндровані, тому ставитись, як мертвих українців, так і поляків, слід гідно на територіях України та Польщі.

Водночас, наголошує експерт з українсько-польських питань Євген Магда, заява міністрів показує, що українська влада зрозуміла наскільки загрозливим є рівень політизації Волинської трагедії в сучасному польському суспільстві.

«Ця проблема нині дуже об’єднує польське суспільство і не можна не реагувати на це. Головне в тому, щоб Україна навчилася давати раду важким проблемам зуміла демонструвати готовність до, часом непростого, діалогу і щоби змогла відстояти власні інтереси, зокрема, в тому, щоб не була ексгумація за польським сценарієм, а щоб це була міжнародна комісія.

1 січня Польща починає голосувати в Раді ЄС. Україна розраховує у цей час почати переговори про вступ і відкривається так званий перший розділ і створити сприятливий для України формат це важливо. Сьогодні Польща перебуває у більш сильній позиції, ніж Україна, хоча б з причини тієї, що не воює. Україна більше зацікавлена в союзниках, ніж Польща. Спроможність йти на поступки не вважаю ознакою слабкості», ‒ каже політолог Євген Магда.

Більшість польських експертів позитивно сприйняли заяву міністрів закордонних справ і рішення України не створювати перешкод у питаннях ексгумації жертв Волинської трагедії.

Доктор суспільних наук у галузі наук про безпеку з Польщі Даріуш Матерняк, як чимало польських експертів, вважає, що така спільна заява на високому рівні знімає більшість формальних перешкод для проведення пошуково-ексгумаційних робіт.

«Однак, на мій погляд, потрібно пам’ятати дві речі. По-перше, великим успіхом буде, коли ця робота дійсно почнеться і принесе певні результати. Тоді точно буде відомо, що процес пішов і приносить добрі результати. По-друге, слід бути готовим до того, що це питання й надалі використовуватиметься російськими пропагандистськими центрами для створення негативних явищ у польсько-українських відносинах: завжди знайдуться групи, які будуть незадоволені результатами роботи або діятимуть під російським впливом», ‒ застерігає Даріуш Матерняк.

Чи вирішення питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії поставить крапку в історичному минулому обох народів? Ні, тому що Україна і Польща матимуть різні позиції в багатьох історичних питаннях, говорить Радіо Свобода український історик Ярослав Грицак.

«Тут більше важливіше, що вже є прояв політичної волі. Досі цієї волі не було, досі впиралося виключно в технічне питання. Важливо, що Україна готова цю справу розв’язати. Але чи так буде? Невідомо, бо політичним заявам складно вірити. Але це той випадок, який дає надію. Водночас, українські і та польські історики зібрали підписи під спільною заявою, яка буде оприлюднена невдовзі, про ставлення до історичного минулого. Є зрушення і з боку громадянського суспільства у питанні Волинської трагедії», ‒ наголошує Ярослав Грицак.

Якщо українська сторона заявила, що не створюватиме жодних перешкод у питаннях проведення пошукових та ексгумаційних робіт польським інституціям, то чи після вирішення цієї вимоги польської сторони, не виникнуть інші, але ще більш радикальні щодо українських постатей та певних історичних подій?

«Обов’язково виникнуть і Україна має бути готова до цього. Лише залежить, які середовища це висуватимуть, від кого йтиме і хто підтримуватиме. Якщо маргінальні середовища, то можна ігнорувати. Україна створить атмосферу, якщо вирішить питання поховань жертв Волинської трагедії. Опісля можуть бути вимоги про засудження Бандери чи УПА, на що українці не підуть, але це вже буде дрібний дощ, а не велика гроза», ‒ каже Ярослав Грицак.

Українські та польські експерти зазначають, що варто зважати на те, що питання історичного минулого використовувала і надалі використовуватиме Росія, щоб сіяти ненависть між обома народами.

Польсько-українські суперечки навколо подій на Волині у 1942-1944 роках тривають від початку здобуття Україною незалежності. Усі українські президенти вшановували пам'ять польських жертв Волині.

З початку повномасштабної війни Росії проти України Польща відкрила свої кордони для українських біженців і надає Україні всебічну військово-політичну підтримку. Однак, тема Волині стала обов'язковою складовою всіх переговорів між країнами, і багато польських політиків прямо заявляли, що Польща перекриє Україні шлях в ЄС через невирішені питання історичного минулого.

Головні суперечності: кількість жертв з обох боків, і звинувачення польською стороною УПА у масових вбивствах поляків на Волині.

Заяви та угоди

Були численні заяви про примирення і прощення. Президенти незалежної України ‒ від Кучми до тепер Володимира Зеленського ‒ офіційно вшановували пам'ять жертв Волинської трагедії, і просили вибачення у народу Польщі.

У 1994 році між урядами Польщі та України було укладено двосторонню угоду про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій. У рамках цього документу відновлено польські поховання у Львові на Личаківському цвинтарі (Цвинтар орлят), а польська сторона, відповідно, мала відновити таблицю на горі Монастир біля села Верхрата, неподалік українсько-польського кордону.

У 2017 році, коли у Польщі, в селі Грушовичі знесли український пам’ятник воякам УПА, Україна ввела мораторій на проведення пошукових робіт та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн.

У 2019 році президент Володимир Зеленський скасував заборону. Тоді у Львові фахівці Польського та Українського інститутів нацпам’яті почали пошук могил польських солдатів, які загинули у вересні 1939 року, обороняючи місто.

27 січня 2020 року під час вшанування роковин звільнення в'язнів нацистського концтабору «Аушвіц» президент України нагадав польському Президентові, що Україна розблокувала мораторій на пошукові роботи у 2019 році, але польська сторона зобов’язана відновити зруйновану вандалами у 2015 році плиту на могилі українських вояків на горі Монастир, написавши всі імена загиблих, як і було, і взяти це місце під охорону. Адже цей пам’ятник захищено міждержавною угодою України та Польщі.

Вдруге український Президент нагадав польському колезі про відновлення української могили у жовтні 2020 року. У грудні того року Польща відновила надмогильну плиту, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Український інститут національної пам’яті роками вимагає відновити меморіальну плиту з переліком імен загиблих військових УПА на горі Монастир у первинному вигляді.

Ексгумація проводиться спільно представниками обох країн. Перш аніж починають розкопувати могилу, мають бути проведені архівні дослідження, пошукові земляні роботи, за результатами яких і відбувається ексгумація.

• Трагічні події, які увійшли в історію як Волинська різанина чи Волинська трагедія, відбувались у 1942-1944 роках. Українці убивали поляків, а поляки українців. Окупаційні режими ‒ радянський і нацистський ‒ спонукали до кровопролиття, стверджують дослідники.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Волинська трагедія. Україні час зробити крок назустріч

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Чому польські громадяни звертаються до України напряму? Голова УІНП про жертви Волинської трагедії