Вхід у печери з угорського боку в місті Аґґтелек на півночі країни має назву Барадла. Доміца – це вже вихід із лабіринту зі словацького боку в районі Рожнява, якщо їхати шосе з Будапешта на словацькі Кошиці.
Карстові ходи тягнуться під землею майже на 24 кілометри, але тільки 5 кілометрів лабіринту відкриті для туристів. За віком печери дуже давні – їм приблизно 200–230 мільйонів років. Сліди наших пращурів з’явилися тут вперше приблизно 7 тисяч літ тому. Відтоді печери завжди слугували притулком для людей, особливо під час воєн. Але чомусь тільки за останні два століття Барадла-Доміца найбільше постраждала від повеней і ґрунтових вод.
Гід-спелеолог Петра Домокош дуже добре орієнтується в печерах Барадла-Доміци, проте навіть такий досвідчений екскурсовод, як вона, не обходиться без точної схеми координат, бо ж заблукати у цих велетенських природних розломах цілком може і професіонал, хоча такого, на щастя, тут не пригадують.
«Добре, що назовні є детальна карта, за допомогою якої ми можемо подивитися, де мандрували досі печерами. Тут видно всю систему ходів Барадла-Доміци. Ось тут ми увійшли на словацькому боці. Відтак до кінця посувалися – де човном, де пішки, – перетнувши державний кордон під землею, і вийшли на угорській стороні», – пояснила Петра Домокош.
Можна відвідати і стоянку первісної людини
Екскурсії в печерах тривають цілорічно. Туристи на вибір можуть робити короткотривалі походи в лабіринтах до однієї години. Але є можливість вивчати ці природні катакомби і 7 годин поспіль з детальними розповідями фахівців. Вони покажуть гостям вцілілі кістки доісторичних тварин, а можуть навіть відвести на стоянку первісної людини.
Сталактити в окремих гротах мають дивовижні, майже містичні форми. Тут є «Башта Стефана», рай з величними «руїнами Палміри», «Залізна фортеця», «Олімп», зала фей...
Надивившись на ці чудернацькі скупчення сталактитів, ви вже й не здивуєтесь, натрапивши в одному з гротів на ... живий симфонічний оркестр, наприклад, угорський струнний квартет «Аллеґро» Але коли він заграє гостям регтайм афроамериканського композитора Скота Джопліна «Country Club», до вас на звуках колись популярного у США на початку ХХ століття салонного танцю знову повернеться піднесений настрій.
Карстові ходи тягнуться під землею майже на 24 кілометри, але тільки 5 кілометрів лабіринту відкриті для туристів. За віком печери дуже давні – їм приблизно 200–230 мільйонів років. Сліди наших пращурів з’явилися тут вперше приблизно 7 тисяч літ тому. Відтоді печери завжди слугували притулком для людей, особливо під час воєн. Але чомусь тільки за останні два століття Барадла-Доміца найбільше постраждала від повеней і ґрунтових вод.
Гід-спелеолог Петра Домокош дуже добре орієнтується в печерах Барадла-Доміци, проте навіть такий досвідчений екскурсовод, як вона, не обходиться без точної схеми координат, бо ж заблукати у цих велетенських природних розломах цілком може і професіонал, хоча такого, на щастя, тут не пригадують.
«Добре, що назовні є детальна карта, за допомогою якої ми можемо подивитися, де мандрували досі печерами. Тут видно всю систему ходів Барадла-Доміци. Ось тут ми увійшли на словацькому боці. Відтак до кінця посувалися – де човном, де пішки, – перетнувши державний кордон під землею, і вийшли на угорській стороні», – пояснила Петра Домокош.
Можна відвідати і стоянку первісної людини
Екскурсії в печерах тривають цілорічно. Туристи на вибір можуть робити короткотривалі походи в лабіринтах до однієї години. Але є можливість вивчати ці природні катакомби і 7 годин поспіль з детальними розповідями фахівців. Вони покажуть гостям вцілілі кістки доісторичних тварин, а можуть навіть відвести на стоянку первісної людини.
Сталактити в окремих гротах мають дивовижні, майже містичні форми. Тут є «Башта Стефана», рай з величними «руїнами Палміри», «Залізна фортеця», «Олімп», зала фей...
Надивившись на ці чудернацькі скупчення сталактитів, ви вже й не здивуєтесь, натрапивши в одному з гротів на ... живий симфонічний оркестр, наприклад, угорський струнний квартет «Аллеґро» Але коли він заграє гостям регтайм афроамериканського композитора Скота Джопліна «Country Club», до вас на звуках колись популярного у США на початку ХХ століття салонного танцю знову повернеться піднесений настрій.
