Таких випадків директор Інституту правового регулювання суспільства Олександр Данилюк нарахував кілька десятків.
До того ж, за його словами, оскарження рішення про виключення студентів не врегульовані. Деякі суди розглядають ці питання в рамках цивільного судочинства, а деякі – в рамках адміністративного. Окрім того, немає навіть такої аналогії, як в трудових суперечках, коли чітко встановлено, що рішення має бути ухвалене протягом місяця.
«Сам факт подання позову студента щодо оскарження рішення про його відрахування має зупиняти дію наказу про його відрахування. В іншому випадку цей студент стає заручником судової тяганини, яка може тривати роками. І, на жаль, минулого року в нас був такий випадок у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, коли за невиконання навчального плану був відрахований студент, із яким перед тим адміністрація проводила розмову щодо його неправильних політичних поглядів», – пояснив Олександр Данилюк.
Представники Всеукраїнської профспілки студентів, аспірантів та молодих спеціалістів «Моноліт» звернулися до народних депутатів із пропозицією створити Громадську експертну апеляційну раду при Верховній Раді України, яка б контролювала незаконне відрахування студентів із вищих навчальних закладів та методи тиску, розповів член цієї профспілки Тарас Макляк.
«Цей орган не має займатися, наприклад, питанням відрахування студента за невиконання навчального плану, – каже він. – Але коли вже йдуть погрози: ти краще не бери участі в цій акції, ми тебе відрахуємо, – тоді людина уже може звернутися до експертної ради і заявити офіційно про такі методи тиску».
Захистити студента може закон «Про студентське самоврядування»
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Полохало готовий підтримати цю пропозицію, щоправда можливо з іншою назвою. Водночас він зазначає, що наразі діє ухвалений у січні цього року закон «Про студентське самоврядування», в якому чітко написано, що відрахувати студента можуть лише за погодженням із органом студентського самоврядування.
«Стаття 38 цього закону чітко говорить, що відрахування студентів може відбуватися тільки за погодженням з органом студентського самоврядування. Я хочу зразу сказати, що норма закону пряма. Не подобається багатьом ректорам цей закон. Але для будь-якого суду це норма закону», – наголошує Володимир Полохало.
Народний депутат від блоку НУНС Тарас Стецьків вважає утиски студентів за політичні погляди тривожним дзвіночком. «Якщо це ще й не можна кваліфікувати як прямі репресії, то напрямок зрозумілий – рано чи пізно це може призвести до репресій», – вважає парламентарій.
А народний депутат від правлячої коаліції, комуніст Олександр Голуб каже, що ця ситуація надумана. «Поки що таких великих акцій, завдяки яким студенти не вчилися протягом там певного часу, не відбулося в Україні. І тому казати, що їх за це звільняють, абсурдно. Інша справа, що, можливо, деякі студенти використали політичні моменти в державі, щоб прогуляти лекції та не вчитися, і на них викладачі певним чином реагують, як мають реагувати. І сьогодні їм вигідно представити себе у вигляді політичних борців», – зауважує Олександр Голуб.
Тим часом у Верховній Раді України вже в травні мають розглядати нову редакцію закону «Про вищу освіту», в якому можуть бути врегульовані проблеми студентського самоврядування.
До того ж, за його словами, оскарження рішення про виключення студентів не врегульовані. Деякі суди розглядають ці питання в рамках цивільного судочинства, а деякі – в рамках адміністративного. Окрім того, немає навіть такої аналогії, як в трудових суперечках, коли чітко встановлено, що рішення має бути ухвалене протягом місяця.
«Сам факт подання позову студента щодо оскарження рішення про його відрахування має зупиняти дію наказу про його відрахування. В іншому випадку цей студент стає заручником судової тяганини, яка може тривати роками. І, на жаль, минулого року в нас був такий випадок у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, коли за невиконання навчального плану був відрахований студент, із яким перед тим адміністрація проводила розмову щодо його неправильних політичних поглядів», – пояснив Олександр Данилюк.
Представники Всеукраїнської профспілки студентів, аспірантів та молодих спеціалістів «Моноліт» звернулися до народних депутатів із пропозицією створити Громадську експертну апеляційну раду при Верховній Раді України, яка б контролювала незаконне відрахування студентів із вищих навчальних закладів та методи тиску, розповів член цієї профспілки Тарас Макляк.
«Цей орган не має займатися, наприклад, питанням відрахування студента за невиконання навчального плану, – каже він. – Але коли вже йдуть погрози: ти краще не бери участі в цій акції, ми тебе відрахуємо, – тоді людина уже може звернутися до експертної ради і заявити офіційно про такі методи тиску».
Захистити студента може закон «Про студентське самоврядування»
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Полохало готовий підтримати цю пропозицію, щоправда можливо з іншою назвою. Водночас він зазначає, що наразі діє ухвалений у січні цього року закон «Про студентське самоврядування», в якому чітко написано, що відрахувати студента можуть лише за погодженням із органом студентського самоврядування.
«Стаття 38 цього закону чітко говорить, що відрахування студентів може відбуватися тільки за погодженням з органом студентського самоврядування. Я хочу зразу сказати, що норма закону пряма. Не подобається багатьом ректорам цей закон. Але для будь-якого суду це норма закону», – наголошує Володимир Полохало.
Народний депутат від блоку НУНС Тарас Стецьків вважає утиски студентів за політичні погляди тривожним дзвіночком. «Якщо це ще й не можна кваліфікувати як прямі репресії, то напрямок зрозумілий – рано чи пізно це може призвести до репресій», – вважає парламентарій.
А народний депутат від правлячої коаліції, комуніст Олександр Голуб каже, що ця ситуація надумана. «Поки що таких великих акцій, завдяки яким студенти не вчилися протягом там певного часу, не відбулося в Україні. І тому казати, що їх за це звільняють, абсурдно. Інша справа, що, можливо, деякі студенти використали політичні моменти в державі, щоб прогуляти лекції та не вчитися, і на них викладачі певним чином реагують, як мають реагувати. І сьогодні їм вигідно представити себе у вигляді політичних борців», – зауважує Олександр Голуб.
Тим часом у Верховній Раді України вже в травні мають розглядати нову редакцію закону «Про вищу освіту», в якому можуть бути врегульовані проблеми студентського самоврядування.
