– Які питання стоятимуть у центрі уваги під час візиту до України Сергія Лаврова?
– Цей візит слід розцінювати як такий, що пов’язаний із підготовкою приїзду в Україну російського Президента Дмитра Медведєва, який планується на травень. Саме ця тема буде однією з головних під час переговорів. Ті питання, про які пише західна преса, безперечно також будуть у центрі уваги, оскільки на квітень планується проведення низки робочих груп з усіх тих питань, які цікавлять РФ. Тобто, Чорноморський Флот, гуманітарні питання, безпекове співробітництво, військово-технічне співробітництво. Міністр прагне підготувати також ці теми, щоб під час роботи у робочих групах, вони розвивалися у тому напрямку, який цікавить Росію. У даному випадку можна говорити, що поки українська влада декларує серйозне бажання до поступок, російська сторона намагається якнайшвидше добитися саме тих рішень, які дня неї цікаві.
– А чи варто очікувати якихось заяв за підсумками нинішнього візиту Лаврова?
– Ні. Найімовірніше, гучних заяв не буде. Це буде візит, витриманий у параметрах, притаманних для роботи міністерств закордонних справ. Єдине, що можна сказати, тут є певні символи, які промовистіші, ніж заяви. Той факт, що міністр Лавров, разом із міністром Грищенком покладатимуть квіти до могили невідомого солдата, також лягає у російську концепцію гуманітарного плану. Тобто, культ великої перемоги, акцент на спільних цінностях та історичних сторінках. У той час, коли колишній Президент Ющенко намагався вести іншу традицію: вшанування пам’яті жертв Голодомору і на тих питаннях, які є суто українською історією, становлять цінність перш за все для України. У даному ж випадку символічний крок буде зроблено у іншому напрямку.
– Під час передвиборної президентської кампанії нова влада декларувала покращення стосунків з Росією. Чи можна говорити сьогодні про зміну українсько-російських відносин?
– Декларативно зміни досить відчутні. Відчутні на рівні заяв. Тож можна констатувати, що активізувався взагалі процес українсько-російського співробітництва. Інша справа, що ця активізація не призвела до якихось серйозних проривів з українського боку. Поступки, які готова робити українська сторона, не є достатніми для російської у тому плані, що вона не готова йти на поступки у відповідь. Тобто, російська сторона вимагає інших поступок. І тут проблема не менш серйозна, ніж та, яка була під час попередньої української влади, коли діалогу фактично не було і співпраця згорталася. Зараз, не дивлячись на активізацію, процес іде в невигідному для України напрямку.
– Цей візит слід розцінювати як такий, що пов’язаний із підготовкою приїзду в Україну російського Президента Дмитра Медведєва, який планується на травень. Саме ця тема буде однією з головних під час переговорів. Ті питання, про які пише західна преса, безперечно також будуть у центрі уваги, оскільки на квітень планується проведення низки робочих груп з усіх тих питань, які цікавлять РФ. Тобто, Чорноморський Флот, гуманітарні питання, безпекове співробітництво, військово-технічне співробітництво. Міністр прагне підготувати також ці теми, щоб під час роботи у робочих групах, вони розвивалися у тому напрямку, який цікавить Росію. У даному випадку можна говорити, що поки українська влада декларує серйозне бажання до поступок, російська сторона намагається якнайшвидше добитися саме тих рішень, які дня неї цікаві.
– А чи варто очікувати якихось заяв за підсумками нинішнього візиту Лаврова?
– Ні. Найімовірніше, гучних заяв не буде. Це буде візит, витриманий у параметрах, притаманних для роботи міністерств закордонних справ. Єдине, що можна сказати, тут є певні символи, які промовистіші, ніж заяви. Той факт, що міністр Лавров, разом із міністром Грищенком покладатимуть квіти до могили невідомого солдата, також лягає у російську концепцію гуманітарного плану. Тобто, культ великої перемоги, акцент на спільних цінностях та історичних сторінках. У той час, коли колишній Президент Ющенко намагався вести іншу традицію: вшанування пам’яті жертв Голодомору і на тих питаннях, які є суто українською історією, становлять цінність перш за все для України. У даному ж випадку символічний крок буде зроблено у іншому напрямку.
– Під час передвиборної президентської кампанії нова влада декларувала покращення стосунків з Росією. Чи можна говорити сьогодні про зміну українсько-російських відносин?
– Декларативно зміни досить відчутні. Відчутні на рівні заяв. Тож можна констатувати, що активізувався взагалі процес українсько-російського співробітництва. Інша справа, що ця активізація не призвела до якихось серйозних проривів з українського боку. Поступки, які готова робити українська сторона, не є достатніми для російської у тому плані, що вона не готова йти на поступки у відповідь. Тобто, російська сторона вимагає інших поступок. І тут проблема не менш серйозна, ніж та, яка була під час попередньої української влади, коли діалогу фактично не було і співпраця згорталася. Зараз, не дивлячись на активізацію, процес іде в невигідному для України напрямку.
