Рада НАТО – Росія має зустрітися в п’ятницю в повному форматі вперше від російського вторгнення до Грузії минулого року. Той конфлікт спочатку заморозив відносини Кремля й Північноатлантичного союзу більш як на півроку і опустив зв’язки Москви й Заходу до рівня часів «холодної війни».
Тепер у НАТО сподіваються, що нинішня зустріч міністрів закордонних справ країн-членів із їхнім російським колегою Сергієм Лавровим допоможе змінити цю тенденцію. Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен учора заявив: «Моя мета як голови Ради НАТО – Росія в тому, щоб ми змогли домовитися про спільний перегляд загроз і викликів 21-го століття і створили конкретний робочий план, щоб разом зробити більше для протидії цим загрозам на спільну користь усім країнам-членам Ради НАТО – Росія».
У Північноатлантичному союзі за головну загрозу й виклик нині вважають Афганістан і не приховують, що саме допомога Росії міжнародній місії під командуванням НАТО в Афганістані мала б стати головною темою зустрічі. Але Росія пригрозила, що зустріч опиниться «під сумнівом», якщо вона буде зосереджена не на пропозиції Кремля щодо нової європейської структури безпеки. Потім Москва, щоправда, зняла цю погрозу.
Кремль хоче зміцнити роль Москви замість НАТО й ОБСЄ
За словами Кремля, нова структура безпеки має замінити такі «застарілі» інституції, як Північноатлантичний союз та Організація з безпеки і співпраці в Європі. Аналітики ж кажуть, що пропозиція Росії має на меті не зміцнити співпрацю, а посилити роль Москви в міжнародних справах, усунувши з них НАТО й ОБСЄ.
Москва заявляє, що проект нового міжнародного договору ґрунтується на принципі, що «жодна держава чи міжнародна організація … не має права зміцнювати власну безпеку за рахунок інших держав чи організацій».
Проект цієї пропозиції, оприлюднений у неділю на кремлівському сайті, також закликає перекласти головну відповідальність за «дотримання міжнародного миру й безпеки» на Раду безпеки ООН – орган, у якому Росія має право вето.
На Заході на цю пропозицію зреагували переважно ввічливим ігноруванням. І аналітики кажуть, що російська ініціатива провалиться.
«Піар-акція» з «пустими деклараціями»
Російський політолог Андрій Піонтковський називає її набором «пустих декларацій». «Це така собі вправа з пропаганди в дуже давній традиції радянських мирних ініціатив. Не думаю, що Москва насправді сподівається, що цей документ підпишуть», – каже він.
Інший незалежний політолог із Росії Кирило Рогов бачить головну мету Москви в створенні договірного механізму, який би не дав союзові НАТО розширитися на колишні радянські республіки Грузію й Україну.
«Це певною мірою повернення до блокової моделі радянського часу, наскільки я розумію, і справа саме в цьому – мається на увазі, що гарантією безпеки Росії є нерозширення НАТО», – каже аналітик.
Крім Північноатлантичного союзу ще однією ціллю російської пропозиції є Організація з безпеки і співпраці в Європі, головний європейський орган нагляду за дотриманням прав людини і спостереження за виборами. Кремль уже давно не задоволений ОБСЄ за критику виборів у Росії і становища з правами людини в ній.
І, як каже Рогов, у Кремлі вважають, що участь у таких організаціях не дає Росії значних переваг із погляду забезпечення її безпеки і водночас нав’язує їй певні правила і вимоги, що стосуються внутрішньої політики чи суспільних стандартів, вимоги, які Кремлю не до вподоби.
За словами цього аналітика, той факт, що проект договору оприлюднили на інтернет-сайті Кремля, а не передали спершу урядам західних країн дипломатичними каналами для попереднього обговорення, свідчить, що Москва й не сподівається на позитивну відповідь, а просто влаштувала піар-акцію.
(Прага – Київ)
Тепер у НАТО сподіваються, що нинішня зустріч міністрів закордонних справ країн-членів із їхнім російським колегою Сергієм Лавровим допоможе змінити цю тенденцію. Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен учора заявив: «Моя мета як голови Ради НАТО – Росія в тому, щоб ми змогли домовитися про спільний перегляд загроз і викликів 21-го століття і створили конкретний робочий план, щоб разом зробити більше для протидії цим загрозам на спільну користь усім країнам-членам Ради НАТО – Росія».
У Північноатлантичному союзі за головну загрозу й виклик нині вважають Афганістан і не приховують, що саме допомога Росії міжнародній місії під командуванням НАТО в Афганістані мала б стати головною темою зустрічі. Але Росія пригрозила, що зустріч опиниться «під сумнівом», якщо вона буде зосереджена не на пропозиції Кремля щодо нової європейської структури безпеки. Потім Москва, щоправда, зняла цю погрозу.
Кремль хоче зміцнити роль Москви замість НАТО й ОБСЄ
За словами Кремля, нова структура безпеки має замінити такі «застарілі» інституції, як Північноатлантичний союз та Організація з безпеки і співпраці в Європі. Аналітики ж кажуть, що пропозиція Росії має на меті не зміцнити співпрацю, а посилити роль Москви в міжнародних справах, усунувши з них НАТО й ОБСЄ.
Москва заявляє, що проект нового міжнародного договору ґрунтується на принципі, що «жодна держава чи міжнародна організація … не має права зміцнювати власну безпеку за рахунок інших держав чи організацій».
Проект цієї пропозиції, оприлюднений у неділю на кремлівському сайті, також закликає перекласти головну відповідальність за «дотримання міжнародного миру й безпеки» на Раду безпеки ООН – орган, у якому Росія має право вето.
На Заході на цю пропозицію зреагували переважно ввічливим ігноруванням. І аналітики кажуть, що російська ініціатива провалиться.
«Піар-акція» з «пустими деклараціями»
Російський політолог Андрій Піонтковський називає її набором «пустих декларацій». «Це така собі вправа з пропаганди в дуже давній традиції радянських мирних ініціатив. Не думаю, що Москва насправді сподівається, що цей документ підпишуть», – каже він.
Інший незалежний політолог із Росії Кирило Рогов бачить головну мету Москви в створенні договірного механізму, який би не дав союзові НАТО розширитися на колишні радянські республіки Грузію й Україну.
«Це певною мірою повернення до блокової моделі радянського часу, наскільки я розумію, і справа саме в цьому – мається на увазі, що гарантією безпеки Росії є нерозширення НАТО», – каже аналітик.
Крім Північноатлантичного союзу ще однією ціллю російської пропозиції є Організація з безпеки і співпраці в Європі, головний європейський орган нагляду за дотриманням прав людини і спостереження за виборами. Кремль уже давно не задоволений ОБСЄ за критику виборів у Росії і становища з правами людини в ній.
І, як каже Рогов, у Кремлі вважають, що участь у таких організаціях не дає Росії значних переваг із погляду забезпечення її безпеки і водночас нав’язує їй певні правила і вимоги, що стосуються внутрішньої політики чи суспільних стандартів, вимоги, які Кремлю не до вподоби.
За словами цього аналітика, той факт, що проект договору оприлюднили на інтернет-сайті Кремля, а не передали спершу урядам західних країн дипломатичними каналами для попереднього обговорення, свідчить, що Москва й не сподівається на позитивну відповідь, а просто влаштувала піар-акцію.
(Прага – Київ)
