Минулорічна війна з Грузією і газовий конфлікт із Україною показали світові нове обличчя Росії. Кремль нарощує м’язи і випробовує своїх партнерів, передовсім у Європі і в Сполучених Штатах.
Депутат Європарламенту від Латвії, колишній керівник латвійського МЗС Сандра Калнієте вважає, що Росія тепер намагається тиснути на балтійські держави, які, за її словами, не певні, хто прийде їм на допомогу.
«Той факт, що НАТО не має офіційного оборонного плану для Центральної й Східної Європи говорить сам на себе. У наших країнах зростає непевність, чи НАТО сьогодні спроможне нас захистити, якщо виникне криза за участі Росії?» – говорить Калнієте.
Російський опозиціонер Григорій Явлінський, зі свого боку, вважає, що претензії Кремля на контроль над так званим «ближнім зарубіжжям» є небезпечними, але не мають майбутнього.
«Це те, чого російське керівництво не розуміє. Вони просто не мають нічого, щоб запропонувати цим країнам, за винятком газу, але газ – це не той товар, який люди будуть готові обміняти на свою незалежність», – зазначає російський оглядач.
На думку Григорія Явлінського, нинішня осінь буде вирішальною, бо нині світ отримає відповідь на запитання, що діється у відносинах Росії з Україною. І тут російський політик закликає Євросоюз уже зараз сприяти розв’язанню проблеми, а не сидіти склавши руки до січня, коли газовий вентиль знову може бути перекритий.
Європа має вести діалог не лише з Росією Путіна
Словацький дипломат, нині виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН Ян Кубіш також не виключає повторення конфлікту. Висловлюючи свою власну думку, Кубіш поклав відповідальність за минулорічну газову війну і на Москву, і на Київ.
«Це була дуже огидна війна, обидві сторони брутально порушили свої міжнародні зобов’язання і одна перед одною, і також перед усіма нами тут у Європі, – зазначає дипломат. – Я тоді ще був міністром закордонних справ Словаччини і, на щастя, Європейський Союз нарешті вперше усвідомив, що треба діяти. Я сподіваюся, що так буде й надалі».
Ян Кубіш очікує, що відносини країн регіону з Росією і надалі будуть складними. Він вважає, що тут важелем впливу європейців може бути членство Росії у міжнародних організаціях, демократичні зобов’язання яких вона взялася виконувати. Кубіш переконаний, що майбутнє за партнерством Європейського Союзу з Росією. На його думку, Москва є природнім партнером у розв’язанні ключових міжнародних проблем – від енергетичної до боротьби з тероризмом і нерозповсюдженням ядерної зброї.
Як би європейцям не був потрібен російський газ, ні в якому разі не можна закривати очі на порушення прав людини у Росії, зазначає французький філософ Андре Ґлюксманн. Він бачить нині щонайменше дві різні Росії і закликає європейську спільноту мати справу не лише з Росією Володимира Путіна, але й також із Росією, яку уособлюють загиблі журналістка Анна Політковська і громадська діячка Наталя Естемірова.
Із цим закликом погодився і Григорій Явлінський. Він зауважив, що навіть за радянських часів західні держави спілкувалися не лише з верхівкою, а й з народом, чого майже не видно тепер. Російський опозиціонер розповів учасникам празького форуму, що мільйони росіян щодня борються за нову Росію, але шлях до того, щоб його країна жила за європейськими нормами буде некоротким, за його словами, ще років з 15-20.
(Прага – Київ)
Депутат Європарламенту від Латвії, колишній керівник латвійського МЗС Сандра Калнієте вважає, що Росія тепер намагається тиснути на балтійські держави, які, за її словами, не певні, хто прийде їм на допомогу.
«Той факт, що НАТО не має офіційного оборонного плану для Центральної й Східної Європи говорить сам на себе. У наших країнах зростає непевність, чи НАТО сьогодні спроможне нас захистити, якщо виникне криза за участі Росії?» – говорить Калнієте.
Російський опозиціонер Григорій Явлінський, зі свого боку, вважає, що претензії Кремля на контроль над так званим «ближнім зарубіжжям» є небезпечними, але не мають майбутнього.
«Це те, чого російське керівництво не розуміє. Вони просто не мають нічого, щоб запропонувати цим країнам, за винятком газу, але газ – це не той товар, який люди будуть готові обміняти на свою незалежність», – зазначає російський оглядач.
На думку Григорія Явлінського, нинішня осінь буде вирішальною, бо нині світ отримає відповідь на запитання, що діється у відносинах Росії з Україною. І тут російський політик закликає Євросоюз уже зараз сприяти розв’язанню проблеми, а не сидіти склавши руки до січня, коли газовий вентиль знову може бути перекритий.
Європа має вести діалог не лише з Росією Путіна
Словацький дипломат, нині виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН Ян Кубіш також не виключає повторення конфлікту. Висловлюючи свою власну думку, Кубіш поклав відповідальність за минулорічну газову війну і на Москву, і на Київ.
«Це була дуже огидна війна, обидві сторони брутально порушили свої міжнародні зобов’язання і одна перед одною, і також перед усіма нами тут у Європі, – зазначає дипломат. – Я тоді ще був міністром закордонних справ Словаччини і, на щастя, Європейський Союз нарешті вперше усвідомив, що треба діяти. Я сподіваюся, що так буде й надалі».
Ян Кубіш очікує, що відносини країн регіону з Росією і надалі будуть складними. Він вважає, що тут важелем впливу європейців може бути членство Росії у міжнародних організаціях, демократичні зобов’язання яких вона взялася виконувати. Кубіш переконаний, що майбутнє за партнерством Європейського Союзу з Росією. На його думку, Москва є природнім партнером у розв’язанні ключових міжнародних проблем – від енергетичної до боротьби з тероризмом і нерозповсюдженням ядерної зброї.
Як би європейцям не був потрібен російський газ, ні в якому разі не можна закривати очі на порушення прав людини у Росії, зазначає французький філософ Андре Ґлюксманн. Він бачить нині щонайменше дві різні Росії і закликає європейську спільноту мати справу не лише з Росією Володимира Путіна, але й також із Росією, яку уособлюють загиблі журналістка Анна Політковська і громадська діячка Наталя Естемірова.
Із цим закликом погодився і Григорій Явлінський. Він зауважив, що навіть за радянських часів західні держави спілкувалися не лише з верхівкою, а й з народом, чого майже не видно тепер. Російський опозиціонер розповів учасникам празького форуму, що мільйони росіян щодня борються за нову Росію, але шлях до того, щоб його країна жила за європейськими нормами буде некоротким, за його словами, ще років з 15-20.
(Прага – Київ)
