Категоричний вибір швейцарців щодо мусульманських мінаретів шокував не лише Європу, а й численних прихильників ісламу в усьому світі. Навіть серед швейцарських експертів це викликало чималу критику.
«Швейцарія перетворилася на расистську країну, – коментує женевський соціолог Жан Зайґлер. – 57 з половиною відсотків населення, йдучи за закликами ультраправих партій, проголосували за заборону мусульманських мінаретів. Результати референдуму обурливі й абсурдні, бо за конституцією Швейцарії, яка мала давні демократичні традиції, заборонять будівництво мінаретів. Обурюють також і причини цього: мовляв, мінарети – це символи насилля й тероризму, яке несе мусульманська релігія. Але це ж образа понад 400 тисяч мусульман, що мирно живуть, працюють і поважають закони Швейцарії».
Швейцарські заручники, паранджа й погрози ісламських лідерів
Але асоціації мінаретів в уяві громадян Швейцарії із символами насилля – не єдина причина вчорашніх результатів голосування. Чимало швейцарських християн обурені труднощами, які мають їхні брати по релігії в арабських країнах, зокрема, в державах Перської затоки. І це у той час, як мусульмани у Європі мають повну свободу віросповідання, нарікають вони.
Інша причина полягає у страху, із яким пов’язане носіння паранджі, та через погрозливі заяви деяких ісламських духовних лідерів. Крім того, є ще й інший аргумент: двоє громадян Швейцарії ось уже 16 місяців утримуються заручниками в мусульманській Лівії, що сприяло нагромадженню невдоволення серед їхніх співвітчизників.
У Швейцарії, що має понад 7 з половиною мільйонів населення, мешкає 400-тисячна мусульманська громада. Чотири наявні мечеті вже й раніше мали обмеження щодо шуму гучномовців під час богослужінь. Заборона на побудову нових мінаретів (хоча будівництво нових мечетей залишається дозволене) викликала невдоволення серед більшості представників ісламу та їхніх лідерів.
Між Швейцарією і мусульманським світом можливе дипломатичне напруження
«Це мені видається надто перебільшеним і несподіваним, бо очікувалося, що більшість швейцарців не підтримає цієї ідеї (ультраправих політиків), – заявив у інтерв’ю французькому радіо ректор головної паризької мечеті Даліл Бубанер. – Світ змінюється, бо все це виглядає як історичне потрясіння і непокоїть, адже місцеві мусульмани почуватимуться відкинутими. З іншого боку, чи не є це ознакою наростання особливої форми націоналізму,базованої на ісламофобії та расизмі»?
Ця подія, як передбачають у дипломатичних колах, може спровокувати напруження між Швейцарією й мусульманськими країнами. Згідно з прогнозами, це може позначитися на фінансовому рівні, туристичних і торговельних обмінах.
Проти результатів швейцарського референдуму вже виступила організація «Міжнародна амністія». Тим часом ультраправі партії Данії й Нідерландів висловили палку підтримку вибору громадян Швейцарії і навіть заявили, що ініціюватимуть подібний референдум у своїх країнах.
Цікаво, що у Данії на сьогодні немає жодної мусульманської мечеті.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Швейцарія перетворилася на расистську країну, – коментує женевський соціолог Жан Зайґлер. – 57 з половиною відсотків населення, йдучи за закликами ультраправих партій, проголосували за заборону мусульманських мінаретів. Результати референдуму обурливі й абсурдні, бо за конституцією Швейцарії, яка мала давні демократичні традиції, заборонять будівництво мінаретів. Обурюють також і причини цього: мовляв, мінарети – це символи насилля й тероризму, яке несе мусульманська релігія. Але це ж образа понад 400 тисяч мусульман, що мирно живуть, працюють і поважають закони Швейцарії».
Швейцарські заручники, паранджа й погрози ісламських лідерів
Але асоціації мінаретів в уяві громадян Швейцарії із символами насилля – не єдина причина вчорашніх результатів голосування. Чимало швейцарських християн обурені труднощами, які мають їхні брати по релігії в арабських країнах, зокрема, в державах Перської затоки. І це у той час, як мусульмани у Європі мають повну свободу віросповідання, нарікають вони.
Інша причина полягає у страху, із яким пов’язане носіння паранджі, та через погрозливі заяви деяких ісламських духовних лідерів. Крім того, є ще й інший аргумент: двоє громадян Швейцарії ось уже 16 місяців утримуються заручниками в мусульманській Лівії, що сприяло нагромадженню невдоволення серед їхніх співвітчизників.
У Швейцарії, що має понад 7 з половиною мільйонів населення, мешкає 400-тисячна мусульманська громада. Чотири наявні мечеті вже й раніше мали обмеження щодо шуму гучномовців під час богослужінь. Заборона на побудову нових мінаретів (хоча будівництво нових мечетей залишається дозволене) викликала невдоволення серед більшості представників ісламу та їхніх лідерів.
Між Швейцарією і мусульманським світом можливе дипломатичне напруження
«Це мені видається надто перебільшеним і несподіваним, бо очікувалося, що більшість швейцарців не підтримає цієї ідеї (ультраправих політиків), – заявив у інтерв’ю французькому радіо ректор головної паризької мечеті Даліл Бубанер. – Світ змінюється, бо все це виглядає як історичне потрясіння і непокоїть, адже місцеві мусульмани почуватимуться відкинутими. З іншого боку, чи не є це ознакою наростання особливої форми націоналізму,базованої на ісламофобії та расизмі»?
Ця подія, як передбачають у дипломатичних колах, може спровокувати напруження між Швейцарією й мусульманськими країнами. Згідно з прогнозами, це може позначитися на фінансовому рівні, туристичних і торговельних обмінах.
Проти результатів швейцарського референдуму вже виступила організація «Міжнародна амністія». Тим часом ультраправі партії Данії й Нідерландів висловили палку підтримку вибору громадян Швейцарії і навіть заявили, що ініціюватимуть подібний референдум у своїх країнах.
Цікаво, що у Данії на сьогодні немає жодної мусульманської мечеті.
(Брюссель – Прага – Київ)
