Вацлав Гавел – президент і дисидент, правозахисник і безумовний лідер демократичної «Оксамитової революції» в Чехословаччині. 20 років тому, в листопадові дні 1989-го минало всього кілька місяців, як він уже третє вийшов із тюрми і з головою пірнув у роботу Громадянського форуму.
Як його лідерові, йому треба було встигнути багато, адже Берлінський мур уже впав, і всі погляди тепер – і з Заходу, але насамперед зі Сходу Європи, з Радянського Союзу – були звернені до Праги.
Як дати знати, що Громадянський форум працює і що саме Вацлав Гавел є його кандидатом на майбутнього президента майбутньої демократичної Чехословаччини? Як найшвидше про це інформувати людей?
Потрібні плакати, і не прості, а з фотографією Гавела, вирішала група друзів-однодумців. За роботу взялися швейцарський фотограф Мартін Столленверк та празький журналіст і фотограф Павел Горейші. Саме їхній кольоровий плакат із Вацлавом Гавелом і з відомими гаслом «Правда і кохання мають перемогти брехню й ненависть» запам’ятався чехам найбільше.
Плакати представили Гавела всій країні
Автор і учасник подій Павел Горейші пригадує: «Ми роздумували, як розмножити фотографію і як Вацлава Гавела представити громадянам усієї Чехословаччини. Адже Громадянський форум офіційно рекомендував Гавела на посаду президента. Саме тоді виникла думка створити плакат із його фотографією. Протягом однієї ночі нам вдалося видрукувати 200 тисяч примірників».
Як розповів Радіо Свобода Павел Горейші, паралельно з першим плакатом був створений і другий. На ньому фото Вацлава Гавела і текст «Гавел – на Град».
Град – резиденція чеських президентів, і це гасло скандували чехи на площах, його в тисячах варіантів писали на стінах, хоча час іще був небезпечний. Були офіційний комуністичний президент Густав Гусак і комуністична міліція, що переслідувала насамперед тих, хто розклеював плакати. Цю найтяжчу роботу взяли на себе студенти.
Сьогодні головний плакат часів «Оксамитової революції»належить до музейних раритетів. Невеликому за розміром шматкові паперу випала велика історична роль. Вацлав Гавел, всенародно обраний президент, дійсно прийшов тоді на Град.
І нині Вацлав Гавел належить до тих політиків, до яких прислухаються. А історію плакатів через 20 років після «Оксамитової революції» їхні автори розповіли вперше.
(Прага – Київ)
Як його лідерові, йому треба було встигнути багато, адже Берлінський мур уже впав, і всі погляди тепер – і з Заходу, але насамперед зі Сходу Європи, з Радянського Союзу – були звернені до Праги.
Як дати знати, що Громадянський форум працює і що саме Вацлав Гавел є його кандидатом на майбутнього президента майбутньої демократичної Чехословаччини? Як найшвидше про це інформувати людей?
Потрібні плакати, і не прості, а з фотографією Гавела, вирішала група друзів-однодумців. За роботу взялися швейцарський фотограф Мартін Столленверк та празький журналіст і фотограф Павел Горейші. Саме їхній кольоровий плакат із Вацлавом Гавелом і з відомими гаслом «Правда і кохання мають перемогти брехню й ненависть» запам’ятався чехам найбільше.
Плакати представили Гавела всій країні
Автор і учасник подій Павел Горейші пригадує: «Ми роздумували, як розмножити фотографію і як Вацлава Гавела представити громадянам усієї Чехословаччини. Адже Громадянський форум офіційно рекомендував Гавела на посаду президента. Саме тоді виникла думка створити плакат із його фотографією. Протягом однієї ночі нам вдалося видрукувати 200 тисяч примірників».
Як розповів Радіо Свобода Павел Горейші, паралельно з першим плакатом був створений і другий. На ньому фото Вацлава Гавела і текст «Гавел – на Град».
Град – резиденція чеських президентів, і це гасло скандували чехи на площах, його в тисячах варіантів писали на стінах, хоча час іще був небезпечний. Були офіційний комуністичний президент Густав Гусак і комуністична міліція, що переслідувала насамперед тих, хто розклеював плакати. Цю найтяжчу роботу взяли на себе студенти.
Сьогодні головний плакат часів «Оксамитової революції»належить до музейних раритетів. Невеликому за розміром шматкові паперу випала велика історична роль. Вацлав Гавел, всенародно обраний президент, дійсно прийшов тоді на Град.
І нині Вацлав Гавел належить до тих політиків, до яких прислухаються. А історію плакатів через 20 років після «Оксамитової революції» їхні автори розповіли вперше.
(Прага – Київ)
