Україну чекає третя зима у війні. Сили оборони країни вже двічі проходили випробування сирістю і холодом на лінії зіткнення. А населення – тривалі відключення світла, а то і тепла, внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Що цього разу? Чому експерти прогнозують найважчу для України воєнну зиму. Аналіз від Радіо Свобода про це.
Наближається зима, російські війська наступають, а майбутнє підтримки з боку найпотужнішого прихильника Києва є невизначеним, оскільки Сполучені Штати наближаються до президентських виборів, які відбудуться менш ніж за місяць.
Україна бореться за своє виживання та суверенітет, а тому кожен день, тиждень чи місяць може стати вирішальним для долі країни.
Але комплекс факторів призводить до того, що зараз може настати переломний момент. Україна стикається з тиском на кількох фронтах – не в останню чергу на фактичній лінії фронту, яка перетинає країну з північного сходу на південь. Російські війська просуваються вперед на Донбасі, де минулого тижня вони зайняли стратегічне місто Вугледар.
З наближенням зими безперервні російські атаки суттєво знизили потужності з виробництва електроенергії в Україні, створюючи передумови для енергетичної кризи.
Цього тижня навіть погода на іншому кінці світу, здавалося, працювала проти Києва: президент США Джо Байден скасував поїздку до Німеччини через ураган у Флориді, що призвело до скасування зустрічі у форматі Рамштайн.
Ураган «Мілтон» у США забирає життя, нищить будинки та інфраструктуру (фото)
12 жовтня на вищому рівні у Рамштайні мали зустрітися західні постачальники озброєнь для України, а також президент України Володимир Зеленський.
Зустріч мала стати потужним виявом підтримки, однак її перенесли, а нову дату засідання Української оборонної контактної групи не призначили. Це мала бути першою в історії зустріччю на рівні глав держав у цьому форматі. Ймовірно, це була б остання зустріч Байдена і Зеленського віч-на-віч перед виборами у США 5 листопада, результат яких може мати значний вплив на перебіг війни.
Ця зустріч також стала б для Зеленського шансом представити західним країнам свій «план перемоги» у війні. Під час візиту до США минулого місяця він представив цей план Байдену, а також кандидатам-суперникам, колишньому президенту-республіканцю Дональду Трампу і віцепрезидентці Камалі Гарріс.
Реакція не виправдала очікувань, і Зеленський повернувся додому без однієї з головних речей, яких домагався Київ: дозволу на використання ракет, наданих США, для завдання ударів по військових цілях у глибині Росії.
Пожежа на нафтобазі в окупованій Феодосії. Крим, 8 жовтня 2024 року
День виборів
Жорстка боротьба за Білий дім додає невизначеності щодо шансів отримати цей дозвіл, а також щодо поставок американської зброї та політики США щодо війни загалом. Перемога Гарріс, ймовірно, забезпечить спадкоємність, але неясно, чи зможе вона просунутися далі або швидше у підтримці України. Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну дуже швидко, що викликає занепокоєння в Україні, що Київ може бути змушений піти на значні поступки.
На полі бою тим часом успіхи Росії дісталися величезною ціною життів її солдатів і військової техніки, і аналітики відзначають, що обидві країни мають труднощі з тим, щоб відправити більше солдатів на фронт.
Щодо ж України, то окрім несподіваного прориву кордону вглиб Курської області Росії, Київ має небагато власних здобутків відтоді, як у 2022 році повернув під свій контроль значні території на сході та півдні.
Ці факти будують невтішну картину для України та її прихильників за кордоном, вказуючи на те, що мета Києва, а саме – відвоювати всю свою територію у загарбника, який окупував приблизно п'яту частину країни, є недосяжною за нинішніх обставин.
Цей розрахунок посилює тиск на Зеленського, щоб він на певний час відклав мету відновити територіальну цілісність і розглянув можливість пошуку домовленостей, які б зупинили бойові дії й забезпечили гарантії безпеки з боку Заходу, але залишили б шматки країни в руках Росії – не формально, а фізично.
Риторику про таку зміну цілей ми чуємо і від відомих діячів, які є одними з найактивніших захисників Києва.
«Фінляндія вела хоробру війну проти Радянського Союзу в 39-му році. Вони змусили Червону армію зазнати набагато більших витрати, ніж очікувалося, – сказав Єнс Столтенберг, нині вже генеральний секретар НАТО, в інтерв'ю Financial Times, – війна закінчилася тим, що вони поступилися 10 відсотками [своєї] території. Але вони здобули безпечний кордон».
А президент Чехії Петр Павел в інтерв'ю The New York Times наприкінці вересня заявив, що Україна повинна бути «реалістичною» і що «найбільш вірогідним результатом війни... буде те, що частина української території опиниться під російською окупацією, тимчасово», додавши, що ця тимчасова ситуація може тривати роками.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Дуже відвертий в оцінці» – МЗС Чехії про слова Павела щодо повернення Україною окупованих територійВпевненість у безпеці
Ці заяви викликали бурхливу реакцію в Україні, де більшість громадян виступають проти будь-яких територіальних поступок Росії. Але поки війна триває, кількість українців, готових поступитися територією заради миру і незалежності, зросла: з 10 відсотків або менше у травні 2023 року до 32 відсотків у травні 2024 року, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Як розповів Радіо Свобода виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, ця цифра залишається приблизно такою ж і в останніх опитуваннях. За його словами, українці «готові відкласти на потім більшу визначеність у територіальному питанні», але лише за умови, що вони будуть впевнені у безпеці країни.
«Головне питання – це формат забезпечення безпеки України в майбутньому, як він буде виглядати, – каже Грушецький, – тому, що якщо не буде пояснення, як саме Україна може захистити себе в майбутньому, як член НАТО чи в інший спосіб, то українці будуть проти будь-яких угод».
Зеленський, чітко усвідомлюючи іноді суперечливі бажання громадян України та її прихильників за кордоном, не кажучи вже про триваючий російський наступ, схоже, намагається обережно рухатися вперед у питаннях мирних переговорів і контролю над територіями, але рухається він по натягнутій мотузці, кінець якої залишається в тіні.
У статті від 1 жовтня під заголовком «Україна переживає свій найтемніший час» газета Financial Times процитувала неназваного високопоставленого західного чиновника, який сказав: «Територія в обмін на членство в [НАТО] – це єдиний варіант, який всерйоз обговорюється, всі це знають..... Ніхто не скаже про це вголос... але це єдина стратегія на столі».
Зеленський відповів, заявивши, що будь-які торги щодо суверенітету чи території є неприйнятними.
Це відповідає меті, яку він неодноразово заявляв і яку раніше керівник програми «Росія та Євразія» в Chatham House Джеймс Ніксі описав у коментарі Радіо Свобода як «максималістську мету, як вішліст на Різдво», а саме – виведення російських військ з усієї України, включно з Кримом, який вони окупували в 2014 році.
Водночас Зеленський представляє «план перемоги» як план для того, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів.
Він і його офіс «не говорять про територіальні поступки чи щось подібне у своєму плані перемоги – каже Радіо Свобода Ольга Онуч, професорка порівняльної та української політики в Манчестерському університеті, – вони говорять «дайте нам інструменти, які нам потрібні, щоб поставити себе в кращу ситуацію, щоб досягти точки переговорів, коли це буде потрібно».
Жорстка розмова з Кремлем (через ЗМІ)
«Насправді, те, що обговорюється у Вашингтоні та інших столицях, – це не те, що дехто називає угодою «територія в обмін на мир», а скоріше домовленість, в межах якої Україна могла б отримати довгострокові гарантії безпеки, включаючи потенційну інтеграцію в НАТО і ЄС, ще до відновлення повного контролю над своєю територією», – написав 6 вересня Сем Грін, професор Королівського інституту Росії.
«Але важливіше за правду те, як сприймають цю історію, і це сприяло зростанню в Україні занепокоєння, що Захід готується кинути її на поталу все більш войовничій Росії, незважаючи на те (а може, саме через те), що Росія стає ще більш войовничою», – написав Грін у своєму блозі.
Стаття від 3 жовтня в російськомовному виданні «Пояснювальна записка», яка посилається на кілька високопоставлених джерел, близьких до президента Володимира Путіна, і людей, знайомих з «переговорним процесом» між Росією і Україною, схоже, вказує на те, що Кремль хоче представити жорстку лінію щодо України.
Після того, як Україна ввела війська в Курську область, де вони залишаються вже два місяці після нападу, «Кремль прийшов до висновку: ми знищимо державу Україна», – цитує видання слова соратника Путіна. Джерело додало, що наразі немає жодних перспектив для мирних переговорів.
Олександр Палікот брав участь у підготовці матеріалу підготував цей звіт з Києва
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський каже, що не обговорював із союзниками питання припинення вогню ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Доленосний «Рамштайн» скасували: Росія може «дотиснути» Донбас? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський анонсує Формулу миру з умовами «справедливого завершення війни» в листопаді