Ізраїль намагається «послабити» «Хезболлу» як політичну та економічну силу

Бійці «Хезболли» на церемонії прощання із убитими Ізраїлем лідерами руху. Бейрут, Ліван. 25 вересня 2024 року

Кіан Шаріфі

Військова операція Ізраїлю у Лівані та повітряні бомбардування були спрямовані проти керівництва і військового потенціалу «Хезболли». Тепер Ізраїль розширив свої цілі і завдав ударів по цивільній інфраструктурі, в тому числі по банках, пов'язаних із «Хезболлою» – збройним угрупованням і політичною партією, яка контролює більшу частину південного Лівану. Яка мета таких дій Ізраїлю і до чого вони можуть призвести?

Експерти кажуть, що метою Ізраїлю є підірвати вплив «Хезболли» не лише як військової, але й як політичної та економічної сили в Лівані.

«Хезболла» визнана у США терористичною організацією. ЄС вніс до чорного списку лише її військове відділення

Ізраїль хоче послабити «Хезболлу» політично і фінансово
Еран Еціон

«Окрім знищення військового потенціалу, зменшення чисельності військ та озброєння, Ізраїль, безумовно, намагається послабити «Хезболлу» політично, соціально і фінансово», – каже Еран Еціон, колишній ізраїльський дипломат і екс-заступник голови Ради національної безпеки Ізраїлю.

21 жовтня ізраїльська авіація завдала ударів по філіях Асоціації Аль-Кард Аль-Хасан (AQAH), яка пов'язана з «Хезболлою».

Банк пропонує фінансові послуги цивільному населенню в районах, де «Хезболла» має сильну підтримку. Але Ізраїль і США звинувачують його в тому, що він служить прикриттям для фінансування військової діяльності угруповання.

Наслідки ізраїльських авіаударів по кількох філіях «Аль-Кард аль-Хассан

Ізраїльські удари по філіях AQAH «означають розширення типів цілей, які Ізраїль вражає, – каже Еціон. Але це не означає, що Ізраїль намагається повністю ліквідувати «Хезболлу», вважає він.

Хезболла є домінуючою політичною силою в Лівані
Хілтерманн

Експерти кажуть, що знищення «Хезболли» не є метою Ізраїлю, зокрема тому, що це нереальна мета. Натомість, за їхніми словами, Ізраїль намагається послабити її військовий потенціал і політичну базу.

«Хезболла є домінуючою політичною силою в Лівані, і якщо її значно послабити у військовому плані, це також зменшить її політичну силу», – каже Йост Хілтерманн, директор програми Близького Сходу і Північної Африки в Міжнародній кризовій групі, що базується в Бельгії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США наклали санкції на мережу, створену для фінансування «Хезболли»

Політична система Лівану дуже складана. Там президент – християнин, прем'єр-міністр – мусульманин-суніт, а спікер парламенту – мусульманин-шиїт.

«Хезболла», чия сила базується на шиїтах, має своїх представників на міністерському та парламентському рівнях. Її союз з нешиїтськими партіями також надає їй додаткового політичного впливу.

Хільтерманн поставив під сумнів здатність Ізраїлю здійснити політичні зміни в Лівані. За його словами, підтримувана Іраном «Хезболла» потужніша навіть за ліванську армію, а менші політичні угруповання Лівану не мають ані військової сили, ані політичного впливу, щоб повністю її витіснити.

Після вторгнення до Лівану в 1982 році Ізраїль намагався, але не зміг змінити політичну ситуацію в Лівані, привівши до влади проізраїльську християнську партію.

«Існує визнання того, що можливості Ізраїлю в цій конкретній сфері обмежені», – каже Еціон.

Для Нетаньягу це особисте

Оглядачі кажуть, що цивільні та військові лідери Ізраїлю розділилися в поглядах на те, як підходити до конфлікту з «Хезболлою», що триває.

Один табір хоче завершити війну і забезпечити політичне врегулювання на основі Резолюції Ради Безпеки ООН 1701. Це передбачає відступ вояків «Хезболли» від ізраїльського кордону і введення миротворчих сил ООН для забезпечення безпеки вздовж кордону.

Інший табір, до якого входить прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу, прагне розширити конфлікт до «повноцінної регіональної війни» за участю Ірану та США, пише Еціон.

Родичі та прихильники ізраїльтян, яких «ХАМАС» утримує в заручниках у Газі з 7 жовтня 2023 року, тримають плакати із закликом до США втрутитися задля їхнього звільнення під час мітингу в Тель-Авіві 22 жовтня

Ізраїль пообіцяв завдати удару по Ірану у відповідь на масивний ракетний обстріл Тегерана 1 жовтня. Багато хто побоюється, що ізраїльська атака призведе до зростання циклу ударів «око за око», які переростуть у війну, що охопить весь регіон.

Основна мета Нетаньягу «полягає в тому, щоб утримати владу і переконатися, що його не скинуть», – каже Еціон. «У нього є явний політичний, особистий і кримінальний інтерес в увічненні війни».

Критики Нетаньягу звинувачують його в промахах у сфері безпеки, які звробили можливим кривавий напад «Хамасу» (визнаного США і ЄС як терористичним) на Ізраїль, коли бойовики убивали цивільних і знімали це на відео, а також взяли багато заручників.

Нетаньягу також висунуті серйозні звинувачення в корупції, а його недоброзичливці кажуть, що прем'єр-міністр намагається відкласти на невизначений термін судовий процес проти нього.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ізраїль відклав удар по Ірану через витік документів у США – The Times
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто такий лідер «Хамасу» Ях’я Сінвар? І що з ним?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія у воєнний час: можливості, виклики і обмеження на неспокійному Близькому Сході