«На поле бою вийшли роботи і технології, якими керує штучний інтелект», – сказав, виступаючи в аналітичному центрі Chatham House 17 жовтня у Лондоні колишній головнокомандувач Збройних сил України, а зараз посол України у Великій Британії Валерій Залужний. І згадав, що з таких його тверджень ще нещодавно «натівські генерали сміялися», але «зараз вже не сміються».
Аналіз ходу війни в Україні дає багатий матеріал для навчання військових фахівців по всьому світу, причому продуманість військової стратегії та швидкість адаптації до непередбачуваних обставин – це два найважливіші чинники, що визначають перемогу чи поразку тієї чи іншої сторони. Про це йдеться у книзі австралійського генерала у відставці Міка Раяна «Війна за Україну: Стратегія та адаптація на лінії вогню». Її обговорення відбулося в аналітичному центрі CSIS. Автор аналізує готовність Росії та України до війни, їхню здатність швидко адаптуватися до змін на полі бою і те, як це впливає на перебіг війни в Україні? Подробиці від російської служби Голосу Америки.
Вони дивилися на формальну доктрину, не враховуючи рівня підготовки армії чи її волі до боротьбиМік Раян
На думку генерала Раяна, Росія та Україна зуміли не лише суттєво реформувати свої військові підприємства протягом останніх десяти років, а й швидко адаптуватись до ходу самої війни. Здатність України ефективно протистояти Росії у перші місяці вторгнення здивувала багатьох західних військових аналітиків – багато в чому через недооцінку рівня підготовки ЗСУ та їхню здатність до адаптації на полі бою.
«Вони дивилися на формальну доктрину, на очевидні речі, на кількість одиниць зброї у кожної із сторін, не враховуючи рівня підготовки армії чи її волі до боротьби, – каже Раян. – Напередодні війни обидві країни пройшли тривалий процес реформ, тренуючи адаптивні «м'язи», можливо, з різною якістю та різною швидкістю, але ця готовність адаптуватися дозволила їм отримувати необхідні уроки вже на ранній стадії конфлікту, особливо Україні».
Водночас, на думку аналітика, помилкові припущення Путіна щодо нездатності українських військ чинити суттєвий опір на початку війни призвели до провалу «10-денної стратегії завоювання України».
Коли помиляєтеся у ключових припущеннях стратегії, це означає, що вся стратегія погана
«Путін зробив три важливі припущення, які лягли в основу цієї стратегії: що українці не будуть боротися, що український уряд буде слабким і, ймовірно, втече або впаде, і що НАТО не втручатиметься в ситуацію, – каже Раян. – Він помилився у всіх трьох випадках, а коли ви помиляєтеся у ключових припущеннях вашої стратегії, це означає, що вся стратегія погана».
На думку експерта, успіх у війні багато в чому визначається здатністю враховувати та адаптовувати під сучасні реалії рішення, що довели свою ефективність у попередніх конфліктах.
Більшість воєн – це сукупність всього, що було до них, плюс одна чи дві нові речіМік Раян
Раян вважає, що завдяки такій здатності Україна зуміла ефективно адаптувати використання безпілотників для ураження цілей не лише у повітрі, а й на суші та на морі.
«Більшість воєн – це сукупність всього, що було до них, плюс одна чи дві нові речі, – каже Раян. – У цій війні однією чи двома новими речами насамперед стало використання автономних систем не тільки в повітрі, як було раніше, але також на морі та на землі».
На думку австралійського воєначальника, комбінована система озброєнь, що доповнюється та посилюється безпілотниками та засобами радіоелектронної боротьби, значно прискорює темп бойових дій та впливає на стратегію та тактику ведення війни, а також на моделі підготовки та навчання військових не лише в Україні, а й у західних країнах.
Те, що люди роблять на полі бою, має відображати те, у що вони вірятьМік Раян
Завдяки досвіду використання Україною автономних систем та електронних систем командування та управління, взвод піхоти вже за 5 років матиме вигляд зовсім інакший, ніж зараз, каже Раян. Водночас, на думку експерта, прорив у використанні штучного інтелекту не означає, що найближчим часом ми побачимо поле бою без людей.
«Одна з речей, якої не вистачає ШІ для прийняття рішень, – це емпатія, він не має жодних етичних проблем, на відміну від людей, і я думаю, що це справді важлива частина війни, – каже Раян. – Зрештою те, що люди роблять на полі бою, має відображати те, у що вони вірять у своєму суспільстві. ШІ, як мені здається, не зможе цього зробити, тому я не думаю, що ми колись повністю усунемо людей з поля бою або від прийняття рішень про застосування летальної сили, але ШІ, безумовно, відіграватиме набагато важливішу роль».
«Існує безліч розвідданих, які генеруються і використовуються у війні, і ми часто не бачимо їх протягом багатьох років, іноді десятиліть, – говорить Раян. – Крім того, часто у військових зведеннях та аналізі військових дій не враховується людський фактор... Я впевнений, що згодом наші погляди на цю війну та на ці події можуть бути переосмислені».
На думку Раяна, повну оцінку цієї війни можна буде зробити лише згодом після її завершення.
Форум