Дожити до Нового року без МВФ: п’ять сценаріїв для України

Україна не отримає цього року ані допомоги від Міжнародного валютного фонду, ані прив’язаних до неї пільгових позик від інших донорів, хоча від цих надходжень залежить виконання бюджету 2020 року. Про це вже говорять не лише недержавні експерти, а й радники Банкової – на тлі критики, яку МВФ озвучує щодо української фіскальної політики. Якщо у владі пояснюють цю ситуацію браком часу до кінця року, то в експертному середовищі це вважають наслідком зміни керівництва Нацбанку та скасуванням частини українських реформ, передовсім через рішення Конституційного суду. Якими є варіанти розвитку подій для України без допомоги МВФ у найближчі місяці? Про це Радіо Свобода розпитало експертів.

Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року, стверджує колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а нині радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов.

«Фізично, календарно зараз ми не встигаємо. Це нереально цього року. Траншу цього року не буде. Що можливо отримати цього року? Це місія МВФ. І якщо дуже добре попрацювати, це неочевидно, але це можливо, то можна отримати staff level agreement – це досягнення домовленості на робочому рівні. Чому це важливо? Тому що таке досягнення домовленостей дає позитивний сигнал ринкам фінансовим і дозволяє Україні залучити фінансування», – пояснив Милованов в телеефірі.

Те, що Україна ніяк не встигне отримати два заплановані транші допомоги від МВФ цього року, прогнозував у вересні заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. Він пропонував зосередитися на отриманні принаймні одного траншу, який, за його оцінками, прив’язаний до ухвалення бюджету на 2021 рік.

У своїй колонці за 20 листопада Дмитро Сологуб констатує, що в України «виникли проблеми з виконанням умов надання кредитів від донорів» та що, як наслідок, «призупинення співпраці з МВФ, зростання девальваційних очікувань, побоювання щодо незалежності НБУ» не дають НБУ можливості вдаватися до прямого викупу цінних паперів (це одна з форм емісії в Україні – ред.). Тому варто використовувати інші інструменти стабілізації ситуації: з боку НБУ – це валютні інтервенції та кредити рефінансування на п'ять років, а з боку уряду – збереження захищених статей бюджету за рахунок урізання капітальних видатків та навіть відмова від підвищення мінімальної зарплати у 2020 році, радить Дмитро Сологуб. Водночас він закликає продовжувати роботу для найшвидшого відновлення співпраці з МВФ.

Зовсім нещодавно риторика влади була цілком інакшою: так, президент України Володимир Зеленський звітував про те, що, на його думку, Україна виконала всі необхідні вимоги МВФ, а очільник НБУ Кирило Шевченко після зустрічі з керівництвом фонду висловлював сподівання, що Міжнародний валютний фонд надасть Україні новий транш до кінця 2020 року.

Прогнози Мінфіну та НБУ впродовж 2020 року спиралися на те, що Україна отримає пільгові кредити від МВФ та інших донорів: цей сценарій розглядався як основний.

Наразі зберігає оптимізм щодо співпраці з головним міжнародним донором України міністр фінансів Сергій Марченко. Він заявив про «значний прогрес» у переговорах з МВФ та спрогнозував, що днями до парламенту внесуть погоджений із фондом проєкт державного бюджету на 2021 рік.

«Зараз перебуваємо на завершальному етапі формування спільного з МВФ бачення основних бюджетних параметрів в рамках програми партнерства. Найближчим часом плануємо внести проєкт бюджету-2021 на розгляд уряду, а далі – до Верховної Ради України», – зауважив посадовець в коментарі агенції «Інтерфакс».

Первинно Україна домовилася про розширену програму допомоги від МВФ: близько 5 мільярдів доларів упродовж 18 місяців. Вартість кредиту МВФ для України невелика: менше ніж 3% річних і в рази менша, ніж держава могла би залучити на світових комерційних ринках запозичень. З іншого боку, допомога МВФ зазвичай суттєво знижує вартість всіх позик для держави, з якою вона працює: у світі їй починають значно більше довіряти. Окрім того, до співпраці з МВФ прив’язують свою допомогу Світовий банк та ЄБРР, а також цей чинник істотно підвищує впевненість західних інвесторів в Україні.

Відтак ідеться про значно більший приплив коштів до економіки, ніж 5 мільярдів доларів, на які очікувала Україна від фонду, визнають експерти. Однак за 2020 рік сталася низка подій, яка стрімко знизила шанси України на недорогу фінансову допомогу.

Що про це думає сам Міжнародний валютний фонд?

Сигнали, які надходять з боку МВФ, неоднозначні. З одного боку, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва відзначила швидку реакцію та заходи, вжиті українською владою після рішення Конституційного суду 27 жовтня щодо електронного декларування. Однак після цього жодні законопроєкти, здатні виправити наслідки рішень КСУ, парламент так і не почав розглядати.

Водночас у своєму звіті МВФ стверджує, що Україна веде неоднозначну податкову політику: займається оновленням податкової системи та одночасно ставить під сумнів її чинні положення.

«Податкова політика в Україні ведеться на два фронти. З одного боку, за ці роки була проведена значна робота щодо поступового вдосконалення та оновлення податкової системи, а з іншого – під сумнів ставляться основні положення існуючої системи», – таких висновків дійшов департамент з фіскальних питань МВФ, провівши так звану «віддалену місію» щодо України.

Причини паузи у співпраці з МВФ

(на думку експертів, опитаних Радіо Свобода):

• Відставка попереднього керівника НБУ Якова Смолія, яку він пов’язує з тиском Банкової (сам Володимир Зеленський будь-який тиск спростовував, попри це одразу ж підписав заяву Смолія про відставку).
• Догани членам правління Нацбанку, які продовжують працювати з часів минулого керівництва.
• Низка скандальних рішень КСУ, які ставлять під сумнів законність формування НАБУ та призначення його директора, електронне декларування для посадовців та відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях, право НАЗК перевіряти всі декларації та інші реформи, проведені в Україні з 2014 року.
• Використання не за призначенням спеціального фонду для протидії коронавірусу, заради якого МВФ був готовий профінансувати збільшення дефіциту українського бюджету.
• Невизначеність з дефіцитом бюджету на 2021 рік та з подальшою економічною політикою країни загалом.

Неготовність МВФ допомагати Україні в найближчі місяці є цілком закономірною, визнає в розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса. В цій ситуації він радить владі не вмикати друкарський верстат, а скорочувати всі некритичні витрати.

«Те, що МВФ не надасть свого траншу до Нового року, було секретом Полішинеля. І те, що про це заговорили, вказує на проблему, яку треба розв’язати. Визнання проблеми допомагає її вирішувати, але якихось визначних рухів для цього ми не бачимо, – визнає експерт. І говорить про основні варіанти розв’язання цієї ситуації. – Поки що ми не бачимо величезних сум рефінансування, які б потім із банків ішли до бюджету. Отже, друкарський верстат не запущений – і це позитив. Що ж до іншого, то треба скорочувати бюджет: різати всі статті видатків, крім захищених».

Заяви про те, що Україна не встигне отримати транш МВФ до кінця року навіть за найсприятливіших обставин, відповідають дійсності, зауважує в розмові з Радіо Свобода директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

«Для того, щоб бодай щось отримати, Україна мала принаймні до 20 грудня вийти на Раду директорів МВФ: вона ухвалює рішення, за яким країна могла би отримати гроші. Мала би прибути місія фонду, після цього мали б відбутися підготовчі дії з боку МВФ. Після того, як Україна затягла все максимально, то зараз можливий лише план «Б»: угода з МВФ на рівні експертів (staff level agreement) для того, щоб в останні дні грудня вийти на ринок приватних запозичень, отримати валюту і цим коштом профінансувати ті бюджетні витрати, на які нині бракує грошей», – припускає Гліб Вишлінський.

Він уточнює, що цей план «Б» нині теж висить на волосині, але навіть така попередня угода з Міжнародним валютним фондом могла би помітно здешевити вартість кредитів для України.

Якщо Україна не почне отримувати допомогу МВФ, то комерційні кредитори також не дуже охоче позичатимуть їй кошти, визнає експерт. Він очікує, що такі позики будуть досить дорогими: до 8%, тоді як МВФ готовий надати гроші менш ніж під 3% річних за умови виконання його рекомендацій.

МВФ не лише підтримував фінансово, але й задавав темп реформ – експерти

Старший економіст «СASE Україна» Володимир Дубровський називає останні заяви провладних фахівців про неможливість отримати кошти МВФ до Нового року «спробою витягти президента з теплої ванни», яку йому влаштувало його оточення.

Він припускає, що цього разу Україна спробує обійтися без МВФ за рахунок сприятливого збігу обставин: дуже вигідного профіциту поточного рахунку (країна отримує більше валюти, ніж витрачає – ред.), використання золотовалютних резервів та незначної емісії. Однак, ставши на цей шлях, влада отримає спокусу продовжувати такі дії надалі, а це може на тривалий час відвернути від України західних донорів, а також заморозити реформи, попереджає експерт.

Володимир Дубровський вказує на те, що для досягнення такого ефекту ситуативно об’єднали зусилля певні сили всередині України: зокрема, противники судової реформи, якої вимагає МВФ, проросійські сили та лобі окремих українських олігархів.

Позики МВФ підтримували фінансовий сектор України, але ще більшу користь вони приносили у царині реформ, пояснює Радіо Свобода редактор розділу «Бізнес» видання «НВ» Іван Верстюк.

«Головна проблема не в грошах, а в тому, що МВФ всі ці роки задавав темп і спрямування реформ в Україні, тож пауза у співпраці з фондом – це втрата темпу реформ у напрямку вільного ринку та ефективної роботи держави, у напрямку реформи податкової та Нацбанку. Також це означає, що Україні доведеться найближчим часом позичати кошти через розміщення євробондів (цінні папери, які дають змогу позичати в іноземній валюті – ред.). Нині це роблять усі розвиткові країни: ліквідності (доступних коштів) на фінансових ринках зараз багато, і вони цим активно користуються. На користь України гратиме те, що вона ще не мала дефолтів. Паралельно доведеться позичати на внутрішньому ринку – через ОВДП. Проблема в тому, що без співпраці з МВФ це будуть досить високі ставки: Україна вирішуватиме поточну проблему, перекладаючи борги на наступні покоління», – попереджає бізнесовий оглядач.

Він закликає уряд чіткіше вибудовувати комунікацію з іноземними позичальниками. Також Іван Верстюк припускає, що українська влада намагатиметься взяти гроші для бюджету, тиснучи на державні банки, пропонуючи державним підприємствам сплатити податки авансом, відтермінувати повернення ПДВ. Він визнає, що наразі Нацбанк не вдається до емісії через рефінансування банків, проте стверджує, що за схожим принципом зараз отримує гроші від держави «Укравтодор» – для добудови вже законтрактованих доріг.

Голова « Комітету економістів України» Андрій Новак визнає, що Україна не встигає виконати умови для продовження співпраці з МВФ.

«Вимоги МВФ можна поділити на два напрямки. Перший – політичний, він стосується виправлення шкоди від рішень КСУ, які західні партнери сприйняли як «відкат» реформ. Другий – економічний, який передбачає зменшення дефіциту бюджету на наступний рік. Якщо з бюджетом Україна ще може встигнути, то вирішити політичні проблеми – навряд. Тож траншу МВФ цього року не слід чекати», – прогнозує економіст.

Скільки грошей бракує Україні?

Радіо Свобода вже аналізувало ситуацію з дефіцитом бюджету 2020 року.

Станом на початок пандемії він наближався до 300 мільярдів гривень, однак до кінця року Україна перевиконувала план за збором податків і дещо економила на витратах. Тож до кінця року потрібно позичити кошти і покрити «розрив» від 150 мільярдів (з урахуванням допомоги медицині та бізнесу через пандемію) і до 50 мільярдів гривень (за умови тотальної економії) – так варіюється кінцева сума, якої бракуватиме в бюджеті на кінець року, за підрахунками експертів.

Найімовірніші сценарії розвитку подій для України, в умовах дефіциту бюджету та відсутності допомоги МВФ

• Емісія (або ж «друк» гривні). Згідно з законом, це може відбутися лише опосередковано, наприклад, задля купівлі іноземної валюти на ринку, або ж за допомогою надання великого рефінансування державним банкам. Які потім зможуть позичати кошти Мінфіну, щоб той зміг перекрити дефіцит бюджету. В НБУ такий сценарій відкидають, тоді як експерти вважають, що він матиме найгірші наслідки для України.
• Жорстке скорочення (секвестр) всіх витрат бюджету, крім захищених статей: зарплат, пенсій та медицини. До нього може вдатися і парламент, змінивши бюджетний закон, і уряд – просто не надавши коштів за низкою напрямків.
• Спроба так чи інакше отримати кошти за рахунок державних банків, а також пропозиція великим державним підприємствам сплатити податки авансом, відтермінування повернення ПДВ та інші способи отримати позапланові кошти з недержавного та державного секторів.
• Вихід на зовнішні та внутрішні ринки запозичень, і розміщення цінних паперів держави під досить великі відсотки. За умови навіть попередніх домовленостей з МВФ такі запозичення можуть істотно подешевшати для України, визнають фінансисти.
• Використання ситуації з платіжним балансом: цього року Україна отримує більше валюти від експорту, ніж передбачалося в умовах кризи, тоді як відтік валюти є меншим за звичайний, через зменшення купівельної здатності українців і те, що вони стали менше подорожувати за кордон.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.