За підрахунками фінансових аналітиків, цьогорічна «діра» державного кошторису рекордна. Адже 300 мільярдів гривень – це майже третина всього річного кошторису країни, наголошує газета «Україна молода». Знайти ресурси для її «латання» влада так і не змогла. Що й не дивно, зазначає видання. Адже в Україні, з одного боку, – епідемія коронавірусу, яка пригальмувала економіку вже з березня, з другого і третього – «передвиборчі дії партії влади на кшталт популістського підвищення заробітних плат та конституційна криза», яка, як переконує газета, взагалі дезорганізувала країну.
Відтак влада змушена просити грошей у фінансових кредиторів, йдеться далі. Але якщо попередникам президента Володимира Зеленського це назагал вдавалося, то «Зе-команді» доведеться непросто, переконані експерти газети.
«Україна порушила свої зобов’язання: це питання і керівництва НБУ, й антикорупційних органів, і електронного декларування. Поки ці позиції, принаймні дві останні, не будуть виконуватися, про транш не може навіть ітися. І навіть якщо ці два питання будуть вирішені, залишається багато інших обіцянок, які українська влада не виконала», – прокоментував ситуацію економіст Ілля Несходовський, зазначивши, що Україна не отримає транш МВФ найближчим часом, – і в наступному бюджетному році це відчують бізнес і пересічні українці. Про це стверджується в публікації «Діра» у 300 мільярдів: Зе-влада втратила кредит МВФ і не має чим перекрити дефіцит держбюджету».
Президент Володимир Зеленський, виступаючи у парламенті 20 жовтня, заявив, що Україна пройшла перший етап карантинних обмежень із мінімальними втратами.
«Ми витримали перший етап та пройшли його з мінімальними втратами. Так, є прогнозоване скорочення економіки та ВВП, але воно торкнулося всіх країн світу. І, порівняно з багатьма європейськими країнами, наше падіння менше», – сказав Зеленський.
«Адаптивний карантин і менш суворі заходи безпеки були необхідні для відновлення економіки», – наголосив президент і додав, що українська влада «швидко змінила законодавство», щоб допомогти громадянам та підтримати бізнес у різних сферах. Йдеться, зокрема, про ухвалення законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ та фінансової стабільності, сказав президент.
«Безвізовому режиму України з Європою нічого не загрожує. Хто б там що не казав. Це стосується співпраці з Міжнародним валютним фондом, яку ми продовжуємо. Так само, як і зі Світовим банком, так само, як і з ЄБРР», – заявив Зеленський.
Газета «День» інформує, що лідери країн «Групи двадцяти» схвалили рішення про продовження замороження боргових виплат найбіднішими країнами до середини 2021 року у зв’язку з пандемією коронавірусу.
Їхнє рішення, пише далі видання, стало продовженням ініціативи щодо полегшення боргового тягаря, яка була запущена невдовзі після початку пандемії навесні і яка допомогла 46 із 73 країн відкласти виплати з обслуговування боргу в 2020 році, вивільнивши кошти для боротьби з пандемією і зміцнення своєї економіки.
Тим часом Україна, як зазначає газета, яка також переживає епідемію коронавірусної інфекції, так і не зважилася домогтися списання або реструктуризації зовнішнього боргу. У владі цей факт пояснюють тим, що західні партнери не вважають Україну такою ж «бідною», як от країни Африки чи малі острівні країни. Але чи так це насправді?
Експерти переконують, що Україна виглядає бідною з двох причин. По-перше, це суттєва нерівномірність в розподілі доходів серед населення. По-друге, масштаби тіньового сектора економіки часом сягають 50% ВВП. «Цифра дуже солідна, а значить посипати голову попелом не варто, щоб не бути лицемірними хоча б самим перед собою», – коментує експерт-міжнародник Олександр Мішин.
За його словами, українська влада веде переговори про списання або реструктуризацію зовнішнього боргу. І сподівання на це є, адже в минулому були успішні прецеденти. Про них докладніше йдеться в статті «G-20 послаблює боргові пута «бідних» держав».
Пише про міжнародних кредиторів України й інтернет-видання «Сегодня». У матеріалі «Україна хоче позичити у МБРР ще 300 мільйонів доларів: куди підуть гроші» журналісти інформують, що позику буде спрямовано на подолання наслідків пандемії COVID-19. Видання нагадує, що наприкінці травня 2020-го президент України Володимир Зеленський уповноважив міністра фінансів Сергія Марченка на підписання угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку в розмірі 350 мільйонів доларів.
Газета «Україна молода» пропонує розповідь про Ольгу Кобилянську. «Її літературні твори витримали випробування часом і є актуальними й досі», – констатує видання. Однак чимало її творів потребують нового прочитання і переосмислення, йдеться далі. Докладніше – в матеріалі «Хтось має іскру в душі...»: нещасливе кохання, замовчувані твори і служіння Україні Ольги Кобилянської».
