Куди вкладати гроші під час кризи: п'ять порад українцям

В Україні не припиняється падіння економіки через кризу та пандемію. Однак інфляція залишається низькою, а ставки депозитів у банках навіть дешевшають. Як у цій ситуації поводитися українцям, які хотіли б трохи заощадити «на чорний день»: продовжувати тримати гроші на депозитах, купувати валюту чи шукати альтернативу? Радіо Свобода поставило ці запитання експертам та наводить п'ять їхніх порад.

Українці дедалі більше коштів тримають на банківських депозитах. Цей інструмент є традиційно найпопулярнішим способом заощаджень в Україні, однак на тлі пандемії та економічної кризи увага до нього лише зростає, свідчить банківська статистика.

Голова правління Національного банку Кирило Шевченко повідомляє, що за підсумками 9 місяців 2020 року українці стали тримати на депозитах на 27% більше грошей, ніж торік. Причому нові строкові депозити становлять 12% від їхнього загального обсягу, визнає очільник НБУ. За його даними, зростають і гривневі, й валютні банківські заощадження.

Між тим, для охочих зберігати гроші в депозитах є й не дуже приємні новини: ставки за банківськими вкладами, які зменшувалися упродовж останніх років, продовжують падіння і зараз.

Статистика НБУ свідчить: у 2015 році відсотки за вкладами у гривні в середньому перевищували 20% річних, у іноземній валюті – 10%. У жовтні-листопаді цього року гривневі депозити дають у середньому менше 9% річних, а в доларах та євро – близько 1-1,5%, причому короткострокові валютні вклади ще дешевші. Дослідження порталу liga.net засвідчило, що в останні тижні відсотки за депозитами у гривні та доларі продовжують зменшуватися, тоді як помітне зростання почали показувати ставки депозитів у євро терміном на три, шість і 12 місяців.

Чому депозити дешевшають?

Банки працюють та заробляють кошти за рахунок того, що одні люди та підприємства приносять до них гроші на зберігання (розміщують депозити), а інші особи або держава їх позичають. Позичальник, який користується грошима банку, сплачує за це відсотки, і вони є дещо більшими, ніж ставки депозитів: прибуток, отриманий від кредитування, банк нараховує вкладникам, а частину залишає собі. Фінансистам відомо, що ставки за депозитами досить часто залежать від економічної стабільності (у розвинених країнах вони є меншими, ніж в Україні) та від рівня інфляції. Зазвичай відсоток за депозитом перекриває її, тож вкладник не втрачає свого капіталу, на відміну від тих, хто ховає готівку вдома під матрацом. Окрім того, на вартість банківських послуг впливає облікова ставка НБУ: це відсоток, за яким центробанк позичає гроші комерційним банкам. Наразі облікова ставка, яка знижувалася упродовж двох років, становить 6% річних; банківські депозити орієнтуються на неї, але з певним відставанням. Здебільшого їхні ставки менші або дорівнюють їй, тоді як ставки за комерційними кредитами – більші.

Причини зменшення ставок депозитів(на думку експертів):

• Тривала політика Нацбанку зі зниження облікової ставки, щоб здешевити кредити для бізнесу та громадян та простимулювати економіку.
• Відносно невисока інфляція в Україні.
• Зростання попиту українців на депозити.
• Надлишкова ліквідність банків: вони мають достаньо грошей, однак в них дуже обмаль надійних позичальників, відсотки від яких забезпечують доходи за депозитами.
• Наближення банківської системи України до банківських систем європейських країн, у яких відсотки за депозитами традиційно є мінімальними, а то й нульовими, а кредити – дешевшими, ніж у країнах, що розвиваються.

«Чим простіше заощадження – тим краще»

В ситуації, коли інфляція є невисокою, а відсотки за депозитами повзуть донизу, що робити українцям, які хочуть мати надійні заощадження у час кризи? Залишати вклади у банках, чи шукати інших способів зберігати гроші «на чорний день»?

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі Радіо Свобода зауважує: депозити залишаються одним із найбільш простих та доступних способів заощаджувати в Україні, особливо для тих, хто відкладає невеличкі суми.

«Те, що відбувається, цілком нормально: майже ніде у світі депозити не мають високої ставки. Адже насправді це засіб збереження грошей, а не форма заробітку. Звісно, це неприємно для тих українців, які за рахунок депозитів звикли заробляти гроші. Але зменшення відсотків, яке стається – це нормально та очікувано, – пояснює експерт. – Знову ж, чим простіше заощадження, тим краще. Якщо ви не дуже схильні до ризику, то для вас залишається два напрямки: це депозити та державні цінні папери. Причому ці заощадження треба робити в різних валютах, щоб застрахуватися на випадок девальвації, яка вже стала можливою, враховуючи проблеми у відносинах України й МВФ».

Редактор розділу «Бізнес» видання «НВ» Іван Верстюк теж вважає депозити адекватним рішенням для тих, хто не женеться за великими відсотками та не відкладаэ суми з багатьма нулями.

«Сьогодні дедалі економічно активнішими стають 30-40 річні. Це люди досить фінансово грамотні, вони мають цифрові навички та більше довіряють банкам. Ці люди розуміють, що являють собою депозити, і як це працює, тож несуть кошти до банків. І чим більший попит на депозити, тим нижчою стає ставка. Банки зростання попиту відчувають. Можна згадати деякі нові хайпові «банки без відділень», які отримали великий приплив депозитів та стали дуже модними. Це свідчить: українці полюбили депозити. Це значно краще, аніж ховати кошти в матрац, – наголошує бізнес-оглядач. – Що робити українцям? Тих, хто хоче заощаджувати до 500 тисяч гривень, ще деякий час влаштовуватимуть депозити, середня ставка яких (у гривні) приблизно 8% річних», – визнає аналітик.

При цьому ринок заощаджень демонструє те ж саме, що радять експерти: попри падіння ставок кількість коштів на депозитах українців зростає, як у гривні, так і в євро.

За словами заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, під час коронакризи все одно спостерігається зростання кількості депозитів.

«Депозитів могло бути більше, тому що відбувся відплив у готівку. Але все ж таки, коли ми приймали рішення щодо зниження ключової ставки, вона була 13,5% на початок року. Одна із причин, чому ми робили це поступово – тому що хотіли побачити, як це вплине на динаміку ставок за депозитами і диференціал ставок між доларовими і гривневими депозитами», – каже Сологуб.

Державні облігації – вигідніші за депозити?

Шукати інші варіанти заощаджень варто тим, хто хоче вкласти понад 500 тисяч гривень (або еквівалент у валюті), та якого річна дохідність 8% вже не влаштовує, зауважує Іван Верстюк. Якими ж є ці варіанти?

«Державні облігації (ОВДП – у гривнях та євробонди – в іноземній валюті – ред.) також є цікавим інструментом. Вони мають високу дохідність: вищу, ніж у депозитів. Так, нині в України є певні труднощі з виконанням бюджету у 2020-му та у 2021 роках. Але навряд чи Мінфін допустить дефолт: навіть за умови паузи у співпраці з МВФ уряд обслуговуватиме свої борги. Тож облігації державної позики залишаються надійним інструментом», – визнає експерт.

Державні облігації є одним із найбільш простих та надійних способом вкладення грошей в Україні, про це говорить й інвестиційний банкір Сергій Фурса. Причому він радить розподіляти ризики від девальвації: купувати облігації як у гривні, так і в іноземній валюті.

Втім варто знати і враховувати деякі їхні особливості, про які можна дізнатися, наприклад, у професійних оглядах цих фінансових інструментів.

• Гривневі облігації (ОВДП) зазвичай мають більшу дохідність, ніж депозити: часто банки отримують кошти з депозитів, вкладають частину з них в ОВДП, і відтак мають змогу виплатити вкладникам відсотки і отримати певний прибуток.
• Український уряд гарантує повернення всіх коштів, вкладених в облігації, тоді як для банківських депозитів існує гранична гарантована сума.
• Відсотки за облігаціями не обкладаються податком на доходи фізичних осіб, але з них стягується військовий збір.
• Пересічний українець не може купувати ОВДП в уряду чи на біржі напряму, для цього потрібен посередник: дилер, брокер, депозитарна установа чи банк, який проситиме відсоток за свою послугу. Наразі ці функції може поєднувати одна юридична особа. Втім іноді купівля ОВДП спрощується до використання сервісу «Приват-24» або мобільних застосунків інших банків.
• Покупець облігацій не повинен отримувати та зберігати їх у паперовому вигляді, йому достатньо відкрити банківський рахунок у цінних паперах (туди зарахують куплені облігації) та рахунок до виплат (на нього він отримує вартість облігацій та відсотки за ними, коли завершиться їхній термін).
• На відміну від депозиту, облігації можна продати, коли це буде зручно, отримавши їхню ринкову вартість.
• Віднедавна звичайна людина може купити через банки невеликі пакети облігацій, їхня вартість стартує від тисячі гривень.
• Так само знижуються і мінімальні лоти для українських єврооблігацій – цінних паперів, номінованих у іноземній валюті.

«Можна вкладати гроші в державні облігації. Але краще – у валютні. У гривневі – дуже обережно», – попереджає фінансовий експерт Дмитро Власов.

Він згадує також про депозитні сертифікати, які можуть оформлювати деякі банки. Цей інструмент має ознаки як депозиту (у валюті, без права дострокового зняття коштів), так і цінного паперу. Цей спосіб відкласти гроші на майбутнє теж вважають досить надійним, однак він наразі не є дуже популярним: для багатьох вкладників депозити з правом пролонгації та дострокового зняття коштів є більш гнучкими.

Альтернатива для великих вкладів – нерухомість

Безліч мешканців української столиці та міст-мільйонників живуть із того, що здають квартири, власні або своїх родичів. Відтак купівля нерухомості може бути не лише вкладенням коштів, а й інвестицією. Тобто тим, що приносить регулярний прибуток. Про це згадують фінансові експерти, коли йдеться про альтернативу традиційним заощадженням.

«Чи не найнадійніша інвестиція в Україні – це нерухомість. Є досить вигідні пропозиції житла на первинному ринку: у Києві, під Києвом та в інших містах-мільйонниках. Тому нерухомість є гарною альтернативою депозитам, якщо є великі заощадження», – вважає Іван Верстюк.

Про цю альтернативу, особливо для заощадження значних сум, говорить і Сергій Фурса:

«Нерухомість теоретично теж є надійним заощадженням в Україні: навряд чи вона може суттєво втратити в ціні».

Наразі в Україні є низка сервісів, які дають змогу перевірити надійність забудовника, статус нерухомості, що продається, її особливості та можливі «підводні камені».

Утім цей спосіб заощаджень теж має ризики, про це знають ті, хто купували нерухомість у Криму та на Донбасі, та чиє майно з 2014 року опинилося в окупації. Окрім того, вартість нерухомості в Україні коливається, вона може помітно подешевшати у кризові періоди.

Акції західних компаній: чи можна в них вкладати в Україні

Рано чи пізно людина, яка заощадила значні кошти на депозитах, шукатиме більш дохідні, але й більш ризиковані інструменти, визнає Іван Верстюк. Він згадує про акції (документ про частку власності) успішних компаній.

«Чим далі ростимуть ваші заощадження, тим більше ви дивитиметеся в бік акцій. Я би звернув увагу насамперед на зарубіжний ринок акцій. В Україні є компанії, які допомагають інвестувати за кордон. Окрім того, на українській біржі можна придбати й акції таких компаній, як Apple», – констатує Іван Верстюк.

Зі свого боку, фінансовий експерт Дмитро Власов вважає акції перспективним способом вкладення коштів, але наразі не надто розвиненим в українських умовах.

«В Україні немає всіх тих фінансових інструментів, що й на Заході, немає нормального фондового ринку. Так, в Україні існують майданчики для купівлі акцій. Але організовано все це дуже кострубато. Немає конструкції, яка дала би змогу напряму інвестувати в західні акції з мінімальними ризиками. Нині ж людина ризикує втратити всі гроші, коли збанкрутує хоча б одна компанія в цьому ланцюжку посередників. Фактично українцям пропонують вкладати не у самі акції, а в посередників, які їх купують, – пояснює експерт. – Я особисто вважаю, що інвестувати треба саме в Україну. Але для цього потрібно провести низку реформ. Адже зараз головний страх інвесторів, які могли би вкладати гроші в Україну – це страх втратити власність через рейдерство, відсутність справедливого суду чи свавілля представників влади. Це те, що треба змінювати передовсім», – закликає експерт.

Наразі на українському ринку є низка компаній-посередників та компаній з управління активами, які, наприклад, пропонують долучитися до пайових інвестиційних фондів. По суті, українець вкладає кошти у фонд, який розподілив свої ресурси між державними цінними паперами, банківськими депозитами та акціями деяких компаній. Вкладник може обрати один з таких фондів за його дохідністю в минулі роки, інвестувати в нього, а потім, за потреби, продати свою частку в ньому. Однак прибуток йому ніхто не гарантує, все залежить від того, як змінилася за цей час вартість цінних паперів та акцій на ринку.

Криптовалюти: не розумієшся – не берися

Більшість експертів, опитаних Радіо Свобода згадують і деякі нестандартні способи заощаджень: наприклад, купівля криптовалют. Утім ці інструменти, від часу їхнього створення, суттєво коливаються у вартості, тому їх не радять використовувати тим, хто не розуміється у їхніх нюансах та не стежить за цією сферою тривалий час.

Про це говорить і Дмитро Власов:

«Так, можна спробувати «гратися» з криптовалютами, однак це – високоризиковий актив: можна як чимало заробити, так і багато втратити. Це годиться для професіоналів, а не для пересічного громадянина. Якому було б набагато краще тримати гроші на рахунках у надійних банках та купувати ОВДП», – вважає фінансовий експерт.

Нещодавно журналісти видання «Економічна правда» завершили свій експеримент з купівлі криптовалюти. Два роки тому, під час падіння курсу «Біткойну», журналісти цього видання придбали його, а також ще дві менш відомі віртуальні валюти. Днями вони продали свої заощадження, та отримали після сплати всіх комісій та супутніх витрат незначний прибуток: вкладені два роки тому 17 тисяч гривень повернулися як 17 тисяч 585. Цікаво, що дві з трьох придбаних криптовалют за цей час втратили в ціні, одна, більш популярна – помітно виросла, стверджують учасники експерименту.

Ще один нюанс: в Україні конвертувати криптовалюту в гривні досить складно: потрібен посередник, наприклад, комерційний банк, та й сама транзакція може відбуватися з труднощами.

Тим часом аналітики американського фінансового холдингу J.P. Morgan прогнозують «подвоєння або потроєння» курсу криптовалюти, якщо нинішня тенденція її укріплення збережеться.