Денис Дерменджі
Прикордонна поліція Республіки Молдова виявила шістьох українців, які незаконно потрапили до країни. Вони заявили, що їм допомагала група людей в обмін на суму у розмірі 4000 доларів за одного мігранта.
Понад 20 тисяч українських чоловіків «нелегально» в'їхали до Республіки Молдова після лютого 2022 року, згідно зі статистикою, яку отримала молдовська служба Радіо Свобода. Проте «нелегал» у цьому контексті — термін неоднозначний. Адже перше, що робить український втікач, коли прибуває до Молдови, — здається владі.
25-річний громадянин України Андрій із села на Одещині, з яким Радіо Свобода поспілкувалося на умовах анонімності, втік до Республіки Молдова невдовзі після того, як у квітні українська влада внесла зміни до законодавства та знизила вік мобілізації – від 27 до 25 років.
Хлопець поповнив ряди українських чоловіків віком від 18 до 59 років, які в'їхали до Республіки Молдова, нелегально перетнувши кордон після широкомасштабного вторгнення російськ військ в Україну.
Статистика, яку редакції Радіо Свобода надали прикордонна поліція та Генеральна інспекція з питань міграції, свідчить: з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2024 року близько 23 500 українських чоловіків в’їхали нелегально, тобто в обхід пунктів пропуску.
Залишившись наодинці з батьками, Андрій вирішив втекти, коли директора підприємства, на якому він працював, теж призвали в армію. Він залишив своїх батьків у віці 60 років, але для нього пункт призначення був зрозумілим. Протягом перших місяців війни його дружина та син знайшли прихисток у Молдові, повертаючись додому заради коротких прощань раз на кілька місяців.
«Але я розумів, що це не може тривати вічно, і вирішив, що я повинен бути з ними», - каже Андрій.
Легше здатися в імміграційну службу і попросити там притулкунелегальний мігрант
Він спілкувався з молдовською службою Радіо Свобода онлайн, приховуючи свою особу, адже в Україні його втеча карається. Республіка Молдова має інший погляд на ці «злочини».
Деталі втечі молодий чоловік не повідомляє, але з його слів можна зробити висновок, що він перетнув кордон у районі Болград-Вулканешти. Від інших він дізнався, що йому треба просити захисту від влади Республіки Молдова, але не від прикордонної поліції: якби при перетині його спіймали молдовські патрулі, його б спіткав більш складний процес реєстрації як біженця.
«Легше здатися в імміграційну службу і попросити там притулку», — каже молодий чоловік, який саме так і зробив. Йому запропонували тимчасовий захист, і зараз він шукає роботу в Республіці Молдова.
Наскільки серйозним порушення є нелегальний перетин кордону?
Це залежить від того, з якого боку дивитися. Українська влада не приховує, що за понад два роки після російського вторгнення патріотичний запал перших днів, який спричинив зростання української армії з 260 тисяч до 700 тисяч осіб, значно знизився. Це, зокрема, сталося через великі втрати та безвихідь на передовій. Мобілізація проходить із труднощами, а працездатні чоловіки ховаються, щоб уникнути дедалі частіших рейдів військового керівництва на вулицях і в громадському транспорті.
Один із останніх прикладів – конфлікт між мирними жителями та представниками ТЦК, які вирішили організувати тимчасовий блокпост у Ворохті Івано-Франківської області. Сутичка 4 липня переросла у насильство. За інформацією Радіо Свобода, один військовослужбовець отримав поранення та був госпіталізований, а його автомобіль зазнав пошкоджень.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що українські прикордонники щодня затримують десятки чоловіків, які намагаються втекти з України до країн Євросоюзу. Спійманим загрожує штраф або кримінальна відповідальність. «І ми говоримо не тільки про людей, які хочуть переплисти, наприклад, Тису, або пройти через ліс чи гори. Ми говоримо і про тих людей, які на пунктах пропуску намагаються пройти за підробними документами», – зазначив міністр.
У Кишиневі влада стверджує, що хоче допомогти українським інституціям запобігти втечам боєздатних осіб, а особливо – організованій торгівлі людьми. Однак, якщо втікачам вдається прибути до Республіки Молдова непоміченими, репатріація їм не загрожує.
Який захист надає біженцям закон «маленької країни з великим серцем»?
Стаття 362 Кримінального кодексу щодо незаконного перетину державного кордону не поширюється на іноземних громадян, які хочуть скористатися правом притулку у Республіці Молдова.
Голова прикордонної поліції Руслан Галушка розповів Радіо Свобода, що якщо українців затримують одразу після незаконного перетину кордону або вони особисто звертаються до підрозділів прикордонної поліції чи Генеральної інспекції з питань міграції, (IGM) з проханням про певної форми міжнародний захист, вони «не підпадають під санкції за незаконний в’їзд» на територію Молдови.
Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок. Починаючи з березня 2023 року, IGM запровадив тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.
Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українських чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в'їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.
Розгляд заявки на надання притулку здійснюється у суворій відповідності з принципом конфіденційностіпредставники IGM
Кількість тих, хто звернувся по притулок, у десятки разів менша, порівняно з тими, хто має дозвіл на тимчасове проживання або має право на постійне проживання. Кілька десятків чоловіків користується гуманітарним захистом.
Представники IGM у письмовій відповіді також повідомили Радіо Свобода, що «розгляд заявки на надання притулку здійснюється у суворій відповідності з принципом конфіденційності, на основі індивідуальної оцінки кожного випадку».
Але не всі українські чоловіки, які нелегально перетинають кордон, обирають кінцевим пунктом призначення Республіку Молдова, прямуюючи до країн Європейського союзу.
За Дністер, до Польщі
Однієї квітневої ночі 2024 року Василь втік до Молдови, перепливши на човні Дністер біля міста Сороки. Зараз 32-річний чоловік живе у Польщі, де легалізував своє перебування.
У скайп-розмові Василь розповів Радіо Свобода, що рішення ухвалив разом із батьками та дівчиною, яка родом із Рабниці Придністровської області.
Обидва працювали віддалено на компанію, що займається сонячними панелями. Вони кажуть, що якийсь час отримували хороші зарплати і жертвували частину грошей на потреби української армії, але втратили роботу, коли їхня компанія була змушена скоротити штат.
Якщо його дівчина, яка першою покинула Україну, зробила це легально, то про Василя цього сказати не можна.
Через телеграм він зателефонував групі торговців людьми, рекомендованих другом, який утік у 2023 році. За 10 000 доларів Василь разом із трьома такими ж, як він, сів у моторний човен на лівому березі Дністра, навпроти Кременчуга. На іншому березі його чекав молдованин із возом, маршрутка о п'ятій ранку та адреса IGM у Кишиневі.
У розмові з Радіо Свобода Василь сказав, що вважає себе «більшим щастливчиком» за багатьох інших, хто хотів перепливти Дністер на більш елементарних човнах і... попався. Але ми не перші, з ким спілкується українець. Першими були молдовські міліціонери.
Я не втікаю, тому що не люблю Україну – я втікаю від смертіВасиль
Щоб отримати тимчасовий захист у Республіці Молдова, Василю довелося розповісти, як він перейшов і скільки за це дав.
Хоча це не має жахливих наслідків для іммігранта, цей «процес документування», як його називає поліція, може допомогти владі розкрити та ліквідувати канали нелегальної міграції.
З документом про тимчасовий захист у кишені Василь першим ділом купив квиток на автобус до Варшави. А потім кинув монетку в центральному парку Кишинева «на знак подяки цій країні».
У коментарі Радіо Свобода він додав: «Я не втікаю, тому що не люблю Україну. Я втікаю від смерті. Мені боляче бачити, як люди гинуть у моїй країні, але я також не хочу бути наступним».
Форум