Коли дитина хвора, батьки повинні бути поруч. Цю очевидну істину українська медицина поки що ігнорує. Мамам і татусям у лікарняній палаті немає місця. Так заведено ще від радянських часів.
На конференції у Києві, що зібрала понад 100 педіатрів з 80 лікарень з усієї України, учасників попросили відповісти на запитання: що заважає залучати рідних дитини у лікувальний процес? Понад половина присутніх назвала саме цю причину: бракує місця у лікарнях.
Однак справа не тільки в тому, що батьків фізично ніде розмістити. Багато вітчизняних педіатрів далі залишаються прихильниками думки, що батькам нема чого робити в лікарняних стінах. Хворою дитиною повинні опікуватись медики, а родичі тут зайві – вони тільки заважають лікарям та розносять інфекції.
Світовий досвід засвідчує зворотне. Результати наукових досліджень навела на конференції міжнародний експерт, професор медичного департаменту сімейного догляду з Каліфорнійського університету Лінда Франк.
Новонароджені, які перебувають у безпосередньому тактильному контакті з матір’ю і вигодовуються грудним молоком, швидше набирають вагу. У недоношених малюків, яких виходжують методом «кенгуру» – прикладання до материнських грудей – зростають шанси на виживання. Критично важлива присутність мами чи тата і для старших дітей: це пом’якшує стресові наслідки перебування у лікарні, дуже травматичні для дитини, і пришвидшує одужання.
Батьки – це необхідні «ліки» для дитини
«Батьки – це необхідні «ліки» для дитини», – наголосила Лінда Франк, яка пройшла шлях від медсестри до професора, дослідника сімейно орієнтованої медицини.
Своїм досвідом запровадження сімейно інтегрованого підходу на конференції поділилися українські лікарі. У Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України з батьками відкрито обговорюють переваги та ризики оперативного втручання, залучають до підготовки дітей до операцій, дозволяють постійне перебування в реанімації.
Як розповів головлікар Центру Володимир Жовнір, такий порядок він запровадив після відвідин одного з кращих дитячих шпиталів Сполучених Штатів у Клівленді.
«Для мене було шоком, що в операційну заходить батько у чоботях, сяк-так прикритих бахілами, й заносить на руках дитину для операції на серці. Анестезіолог каже – я не хочу, щоб малий плакав, нехай він спокійно засне. Батько гладить дитину по голові, та засинає на операційному столі, і тільки після цього анестезіолог приступає до маніпуляцій...»
Причина спротиву педіатрів залученню родини в лікувальний процес полягає у тому, що більшість українських медпрацівників не бачили, як виглядають лікарні за кордоном, – вважає Мар’яна Возниця, головлікар Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ».
Я працюю медсестрою 20 років, і батьків ніколи не пускали!
«Вони кажуть – так було завжди. Кажуть – я працюю медсестрою двадцять років, і батьків ніколи не пускали, і все було добре! Але варто їм побувати навіть у сусідній Польщі, побачити, як там влаштована дитяча лікарня, – вони повертаються іншими», – каже головлікар львівського «ОХМАТДИТУ», в якому торік відкрилася перша в Україні сімейна кімната.
А для Луганської обласної дитячої клінічної лікарні з міста Лисичанськ партнерство «батьки – лікарі» виявилось єдиним варіантом виживання. При 68% дефіциті медпрацівників просто не було іншого способу організувати медичну допомогу, – розповідає головний лікар Світлана Ошеко. За її словами, батьки їхніх маленьких пацієнтів всюди мають право доступу, присутні навіть на «розборах польотів» в ординаторській, і навіть з операційної виведена відеокамера.
«За 40 років роботи лікаря я вперше чую подяку від батьків, у яких померла дитина. Тому що вони на власні очі бачили, що лікарі зробили для її порятунку усе можливе», – розповідає пані Світлана.
Батьки - союзники лікарів. Вони мають бути з хворою дитиною поруч
Батьки – союзники лікарів. Вони мають бути з хворою дитиною поруч. Втілити цю світову практику в Україні допомагає Фундація Дім Рональда МакДональда. Благодійна організація відкриває сімейні кімнати в дитячих лікарнях в усьому світі. Ось і в Україні відкрито вже три – у Львові, Вінниці і нещодавно – у Києві.
Київська національна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», куди везуть дітей з усієї України, дуже потребувала такої кімнати, – розповідає головлікар «ОХМАТДИТУ» Ірина Садов'як. За її словами, «Тепер батьки, що привезли дитину на термінову операцію, не мусять перечікувати ніч десь у припаркованій машині».
Створювати такі сімейні кімнати при лікарнях закликала українських педіатрів очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун. Вона пообіцяла медикам додаткові кошти на це від держави, а також порадила апелювати до меценатів.
«Хто бував за кордоном у дитячих лікарнях, той бачив на кожній стіні таблички – це подарувала така-то родина, а це подарував такий-то бізнес. Чи ми багато бачимо такого в Україні?», – звернулася до лікарів Супрун.
Треба змінювати умови в лікарні, щоб там було комфортніше для батьків
Як вона сказала, «Треба змінювати умови в лікарні, щоб там було комфортніше для батьків і щоб батьки могли перебувати зі своїми хворими дітьми»
«Ми прагнемо, щоб наш маленький пацієнт був у центрі уваги. Бо йому самотньо, йому страшно. Він хоче, щоб мама або тато були поряд. Щоб можна було перепочити від лікарняної обстановки і піти побавитися, побачити своїх братиків і сестричок. Ми маємо зробити так, щоб для цього маленького пацієнта усе це було можливо», – сказала Уляна Супрун.
