ЗАПОРІЖЖЯ – За останні пару місяців у Запоріжжі сталося два резонансні випадки насильства з боку підлітків щодо своїх однолітків. У попередні роки у місті також фіксувалися випадки, коли групи неповнолітніх нападали на дорослих. Радіо Свобода поспілкувалося з представниками правоохоронних органів та психологами, аби з’ясувати, як можна запобігти підлітковому насильству.
Катування, розбій та сексуальне насильство – такі статті інкримінують шести підліткам з селища Кушугум під самим Запоріжжям. Їх жертвою став одноліток. Його били, роздягали, обливали холодною водою, гасили об нього недопалки та змушували їх їсти.
Як офіційно повідомляє поліція, «ввечері 15 січня група неповнолітніх від 12-ти до 15-ти років запросила свого колишнього однокласника до будинку одного з них в селищі міського типу Кушугум. Там вони били хлопця, принижували та всіляко знущалися. Шукати дитину рідні почали самостійно, бо мобільний був вимкнений, а його вже кілька годин не було вдома. Тільки близько 18 години матір дізналась адресу будинку, де її сина бачили того дня».
На місце події вона викликала поліцію.
Наразі постраждалий від дій однолітків підліток повернувся додому після перебуваання у лікарні, де проходив медичне обстеження. З ним також мають працювати психологи. Нападники разом з батьками допитані поліцією. Двоє з них взяті під варту.
Не вперше
Це другий резонансний випадок у Запоріжжі за останні два місця, коли жертвами насильства з боку підлітків стають такі ж самі тинейджери.
Так, у кінці листопада 2021 року група дівчат 15-16 років на спортивному майданчику однієї з шкіл Запоріжжя били та знущалися над трьома своїми однолітками. Одна з постраждалих дівчат наразі потребує тривалого лікування: після отриманої травми носа їй нещодавно було проведено хірургічних операцію.
За фактом побиття школярок у листопаді минулого року поліцією було відкрито провадження за статтями «Вимагання» і «Хуліганство». Всім учасницям побиття оголошено підозру і обрано запобіжний захід: одна з нападниць перебуває під вартою, інші – під домашнім арештом.
Статистика дитячих правопорушень
Схожий на минулорічний випадок насильства з боку підлітків стався у Запоріжжі у 2019 році. Тоді група підлітків також побила двох 13-річних школярок на майданчику однієї з шкіл міста у позаурочний час. Поліція розслідувала цей випадок за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень.
Жертвами підліткового насильства в останні роки у Запоріжжі ставали не лише неповнолітні.
Так, влітку 2018 року група підлітків вчинила напади на студентів-іноземців, що навчались в одному з університетів міста.
А 2017 році група неповнолітніх завдала тілесні ушкодження двом гостям «Фестивалю рівності» у Запоріжжі. Поліції вдалося ідентифікувати двох дівчат-тинейджерів з числа нападників – їх було засуджено за статтею 296 Кримінального Кодексу України (хуліганство) до двох років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік – через неповнолітній вік.
Усього за минулий, 2021 рік у Запорізькій області, за даними відділу комунікації головного управління Нацполіції в регіоні, зареєстровано 109 кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми чи за їх участі. Як повідомили правоохоронці на запит Радіо Свобода, це на 30% менше, порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Тоді в регіоні було зафіксовано 156 відповідних правопорушень. У поліції також зазначають, в області спостерігається порівняно з 2020 роком зменшення на 27% (з 73 до 53) кількості тяжких та особливо тяжких злочинів, учинених дітьми та за їх участю.
В той же час у відділі комунікації головного управління Нацполіції в Запорізькій області говорять про збільшення випадків притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх та їх батьків.
Так, за 12 місяців 2021 року працівниками підрозділів ювенальної превенції складено 5493 адміністративних протоколів відносно дорослих осіб та 577 відносно неповнолітніх. У 2020 році таких протоколів було відповідно 3829 та 465. А до адміністративної відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (стаття 184 КУпАП) у 2021 році притягнуто 1694 осіб, і 1388 осіб – відповідно у 2020 році.
Що робити?
2018 року в українське законодавство спеціально додатково було запроваджено поняття булінгу. Це явище було визначено як «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого». Також були введені відповідні санкції за булінг.
У підлітків в цей час дуже багато прояву енергії, агресії. Тому енергію треба спрямовувати – спорт, якісь активностіІрина Куратченко
Запорізька психологіня, голова правління об'єднання психологів та психоаналітиків «Взаємодія» Ірина Куратченко – серед тих, хто допомагає дітям, що зіткнулися з різними формами булінгу. Зазначає, що таке насильство може набувати різних форм – від фізичного до соціальної ізоляції. Наразі також набувають поширення форми булінгу і мобінгу, коли інструментом цькування стає Інтернет та мобільний зв'язок.
«Буває вербальний вплив. Це, як правило, якісь негативні висловлювання про жертву, якісь коментарі що її висміюють. Є ще третя форма мобінгу – ізоляція. Вона якби не дуже помітна – немає якихось фізичних проявів, синців. Не помітна може бути, бо витискають учасника з групи. У нього є бажання бути членом групи, колективу, класу. Починається все з якихось поглядів, усмішок. І такі діти, як правило, приречені на самотність. Для мене такі випадки особливо тривожні, небезпечні тому, що такого роду ізоляція, витиснення приводе до таких негативним наслідкам як, наприклад, суїцидальні наміри», – каже психологиня.
Ірина Куратченко також зазначає: «У підлітків в цей час дуже багато прояву такої енергії, агресії. Особистість у них переструктурується. Тому енергію треба спрямовувати, розряджати по якихось каналах цивілізованих – спорт, якісь активності, можливо якісь види діяльності, що пов’язані з змагальністю. Треба знаходити такі засоби і розуміти, що у підлітків дуже багато енергії. Підлітки можуть ніч не спати, ніч танцювати, тобто енергія має кудись виходити. Іноді вона виходить в не дуже конструктивних формах по відношенню до своїх однокласників, однолітків. Варварство – це з цієї ж ситуації. Це коли руйнують якісь урни, телефоні будки чи щось. Це теж вихід агресії».
Експертка зазначає, що важко передбачити, які фактори можуть стати приводом для цькування підклітками іншої дитини. Наводить приклад з власної практики.
Переслідувачі мають більшу фізичну силу у хлопців. Зі сторони дівчат можна вести мову більш про рівні сили: нема такого, що більш розвинені фізично дівчатка піддають мобінгу слабшихІрина Куратченко
«Зараз працюю з дівчинкою. Якщо подивитися на неї, то виглядає вона навпаки як сучасна молодь – худі, капюшон, чорний колір, захоплення аніме. Вона ніби в усьому сучасному рухові. Симпатична, нема ніяких особливостей, що виокремлювали б. Для мене було дивно, що вона, однак, зазнавала цькування. Вона, можливо, якась дивна в реакціях на ті чи інші події. Особливості поведінки і стали предметом того, що «Ти якась не така». Мама стала на захист, намагалась якось зі школю і класним керівником вирішити питання. Однак, ліпшого засобу не знайшли, ніж перейти до іншої школи – і там те, що викликало здивування, якесь негативне ставлення зовсім не було сприйнято в іншому колективі. Тому передбачити, що підліткам прийде у голову, що буде виділено не можливо», – каже Ірина Куратченко.
Психологиня додає: «Якщо людина вдягається не по моді, має якісь особливості зовнішності – маленький, високий, худий, окуляри, то ці параметри ніби виділяються, але насправді вони не дуже важливі. Переслідувачі, як правило, мають більшу фізичну силу, якщо казати про хлопців. Зі сторони дівчат можна вести мову більш про рівні сили: нема такого, що більш розвинені фізично дівчатка піддають мобінгу слабших. У дівчат чомусь цей параметр не виділяється. Так само і навчальна успішність. Дівчата, які є переслідувачами, можуть мати успішність вище середнього, бути інтелектуально розвиненими, однак піддавати мобінгу оточуючих. Що стосується самооцінки у жертв, то це треба розуміти і відслідковувати. У тих, хто зазнає переслідуванню, занижена самооцінка. І найголовніше – для них характерна така психологічна риса як особливо підвищена тривожність».
Також тим, хто цькують однолітників властиве виправдування своїх дій, каже психологиня. Це характерно не лише для активних учасників булінгу, а й іншим членам підліткової групи – так званим спостерігачам.
«Перебуваючи в групі, вони легко піддають фіктивній нормі: якщо хтось робить – то і я роблю. Стратегія «Blame the victim», коли обвинувачують жертву. Щось вона не так зробила, щось пригадають, якесь обвинувачення. Як правило, ці ситуації, переслідування не розгортаються одразу. Починаються якісь провокації – і це може бути ось таким сигналом, що щось назріває. Жертву можуть почати підсмикувати. Можуть бути якісь негативні вислови», – пояснює Ірина Куратченко.
Фахівчиня радить батькам звертати увагу на зміну поведінки дітей та спілкуватися з ними:
«Діти підліткового віку дуже гостро реагують на події подібного роду. Їм важливо як їх сприймає група. Для них це цінніше, мабуть, ніж як для батьків оцінки, поведінка, якісь питання пов’язанні з їх уявленнями про важливе. Для підлітків дуже важливий статус в групі, оцінка в групі «Хто я? Що я?». Тому на них дуже сильно впливає, коли з ними відбуваються якісь речі – вони будуть на них реагувати поганим настроєм, зниженням апетиту, депресією, безсонням. Тобто будуть проявлятися якісь симптоми, які будуть говорити, що з дитиною щось не те відбувається. Це може бути сигнал, щоб поговорити з нею. Якщо нема контакту з дитиною, важливо, аби звернулися до психолога».
Дітям важливо як їх сприймає група. Для них це цінніше, мабуть, ніж як для батьків оцінки, поведінка...Ірина Куратченко
Ірина Куратченко зазначає, що дуже важливо, аби дитина відчувала себе захищеною. Вона має розуміти, що прояви насильства щодо неї караються законам. Психологиня також радить дітям не чекати, що ситуація вирішиться сама собою, а звертатися до дорослих по допомогу – до батьків, вчителів, психологів.
Наразі в Україні діє низка гарячих ліній, на які можна звернутися з відповідною проблемою. Зокрема, національна гаряча лінія для дітей та молоді - 0 800 500 225 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України та з мобільних телефонів усіх українських операторів безкоштовні) або 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів усіх українських операторів).
