Кожна друга дитина зазнає знущань у школі. Більшість дітей про це не розповідає, а вчителі дізнаються лише про 4% цих випадків. Про це повідомили під час презентації в Києві проекту «Стоп шкільний терор». В рамках такої кампанії планують розробити конкретні інструкції з протидії булінгу для вчителів, батьків та дітей. Наразі в Україні не має системного рішення проблеми, а лише точкові ініціативи.
Булінг – здійснення тривалого фізичного або психологічного насилля, яке не має характеру самозахисту, з боку одного індивіда або цілої групи щодо іншого індивіда. 8 із 10 українських дітей стикаються із булінгом у школі. 48% із тих, кого цькують – мовчать про це. 22% – вважають це нормою. Про це повідомили цього тижня під час презентації проекту «Стоп шкільний терор». Це кампанія із протидії булінгу в Україні за участі UNICEF, офісу омбудсмена, ювенальної поліції та гуманітарної ініціативи «Дороги миру».
Наша основна мета заявити про проблему, сказати, що булінг – це поганоЮлія Чудновець
«Наша основна мета заявити про проблему, сказати, що булінг – це погано», бо у нас ніби її нема. Діти досить часто цього не розуміють. А також, звернути увагу держави на законодавчому рівні і підготувати конкретні інструкції для вчителів, батьків та дітей», – повідомила керівник проекту Юлія Чудновець.
Першим етапом проекту є фотопрезентації та соціальна реклама. Згодом уроки з протидії булінгу планують провести у школах по всій країні.
«Я навчалася у школі в Білорусі, і сама знаю, що таке бути жертвою цькування. Мій молодший брат навчався в школі в Україні, але і він став жертвою цькування, бо він з Білорусі. В Україні кожна 5-а дитина зазнає цькувань. 60% дітей ніколи нікому про це не розповідають, і лише про 4% випадків дізнаються вчителі», – розповіла експерт з протидії насильству над дітьми, координатор програм в Офісі уповноваженого президента України з прав дитини Анастасія Дьякова.
Тільки нещодавно державний сектор почав звертати на це увагу. Це не швидка робота, але ми над цим працюємо дуже активноТетяна Дьякова
Дьякова повідомила у коментарі Радіо Свобода, що наразі в Україні є лише точкові ініціативи, здебільшого громадських організацій і окремих психологів, які проводять навчання в школах по запиту батьків і вчителів. А системного підходу до вирішення проблеми – наразі немає.
«Тільки нещодавно державний сектор почав звертати на це увагу. Це не швидка робота, але ми над цим працюємо дуже активно», – розповіла Радіо Свобода Анастасія Дьякова.
Вона також зазначила, що в Україні є проблема цькування дітей, які є тимчасово-переміщеними.
Під час презентації проекту діти спеціалізованої школи номер 16 мали можливість поспілкуватися з українськими телеведучими і діячами культури, які самі колись стали жертвами булінгу в дитинстві.
Школярі зізнались Радіо Свобода, що стали свідками булінгу і збоку викладачів.
Діти не залишаються поза межами булінгу навіть коли йдуть зі школи. За допомогою соцмереж, відео цькування дітей часто потрапляє в інтернет. Звідси і з’явилось поняття «Кібербулінг», що є відносно новим.
«Приниження у мережі може бути додатковим до системи реального цькування, що посилює і його вплив на жертву, і його наслідки. А може існувати окремо від реальності, тобто бути самостійним видом переслідування. Тобто не пов’язаним із статусом дитини у реальному житті», – вважають експерти Українського інститут дослідження екстремізму.
