На сайті Кремля 10 листопада з’явилася спільна заява президентів Росії та Азербайджану і прем’єр-міністра Вірменії про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху.
Цей текст у цілому збігається з текстом, поширеним раніше російським агентством «Супутник-Вірменія», хоча є кілька значущих відмінностей. Зокрема, в опублікованому на сайті Кремля тексті наголошено, що так званий Лачинський коридор, що зв’язує Вірменію і Нагірний Карабах, «залишається під контролем миротворчого контингенту Російської Федерації» (у тексті, доступному раніше, йшлося про контроль Вірменії над цією дорогою).
У документі йдеться про припинення вогню з півночі 10 листопада, про терміни передачі Азербайджану територій Лачинського, Кельбаджарського та Агдамського районів і про те, що на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і в Лачинському коридорі будуть розміщені 1 960 російських військовослужбовців-миротворців.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв в розмові з Володимиром Путіним по відеозв’язку перед підписанням заяви ввечері 9 листопада заявив, що «одним із пунктів сьогоднішньої заяви є спільна миротворча місія Росії та Туреччини». Запис бесіди президентів опублікований на сайті президента Азербайджану. Путін у спілкуванні з Алієвим не дезавуював його слова, проте в опублікованому на сайті Кремля документі згадок про турецьких миротворців немає.
На питання про те, чи будуть розміщені в Нагірному Карабасі турецькі миротворці разом із російськими, речник Кремля Дмитро Пєсков відповів негативно. Натомість він підтвердив, що лідери трьох країн обговорювали розміщення центру моніторингу за участю Туреччини за межами Нагірного Карабаху. За словами Пєскова, нюанси його розміщення – це предмет окремих домовленостей.
В опублікованій заяві є пункт, в якому йдеться: «З метою підвищення ефективності контролю за виконанням сторонами конфлікту домовленостей розгортається миротворчий центр контролю за припиненням вогню». Безпосередньо Туреччина в ньому не згадується.
У Єревані вночі 10 листопада кілька тисяч людей, незадоволених домовленостями, розгромили резиденцію прем’єра і побили спікера парламенту. Кілька опозиційних сил закликають до відставки прем’єра Нікола Пашиняна. Сам Пашинян заявив, що альтернативи припиненню бойових дій не було, і армія виступала за перемир’я.
Якщо домовленості будуть втілені в життя, це означатиме, що під контроль Азербайджану повернуться всі райони, прилеглі до Нагірного Карабаху (крім Лачинського коридору), а також частина території самого Нагірного Карабаху, включно з містом Шуша. Столиця регіону Степанакерт (азербайджанською Ханкенді) і ще частина територій Нагірного Карабаху залишаться поза азербайджанським контролем.
Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.
Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії. Туреччина, зі свого боку, постачала своїм етнічним родичам-азербайджанцям високотехнологічні озброєння, які, за словами оглядачів, і вирішили головним чином результат нинішнього протистояння.
