Офіційні Єреван і Москва заявили про укладення тристоронньої угоди Вірменії, Азербайджану і Росії про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, у Баку висловили задоволення такою угодою. При цьому, за версією Кремля, має йтися про російських миротворців у цьому азербайджанському регіоні.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання такої домовленості, яка набула чинності в ніч на 10 листопада, у фейсбуці.
«Я ухвалив дуже важке для себе і для всіх нас рішення. Я підписав разом із президентами Росії й Азербайджану заяву про припинення карабаської війни… Текст уже оприлюдненої заяви неймовірно болісний для мене особисто і для нашого народу», – мовиться в його дописі.
За словами Пашиняна, він пішов на таке рішення «в результаті глибокого аналізу воєнної ситуації і оцінки позиції людей, які найкраще її знають». Як вважає вірменський керівник, «це не перемога, але й поразки не буде, поки сам себе не визнаєш переможеним; ми ніколи не визнаємо себе переможеними».
Як стверджує Пашинян, «ми боролися до кінця, і ми переможемо – Карабах встояв».
Підписання угоди підтвердив речник Кремля Дмитро Пєсков.
Російські агентства наводять і заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що війська Вірменії і Азербайджану зупиняються в Нагірному Карабасі на нинішніх позиціях, а в регіон буде введений «миротворчий контингент» Росії – вздовж лінії контакту сторін і вздовж коридору, що з’єднує сепаратистський регіон Азербайджану з Вірменією.
За цим повідомленням, відтак до регіону мають повернутися внутрішньо переміщені особи (з захопленої вірменами території були змушені втекти азербайджанці за національністю) під контролем верховного комісара ООН у справах біженців, сторони мають обмінятися військовополоненими й іншими утримуваними особами і тілами загиблих.
«Розблоковуються всі економічні і транспортні зв’язки регіону. Контроль за транспортним сполученням здійснюється, в тому числі, за сприяння органів Прикордонної служби Росії», – мовиться в заяві Путіна.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв теж висловив у виступі на телебаченні задоволення, що цією угодою «ставиться крапка в урегулюванні карабаського конфлікту», і заявив, що нинішня домовленість приведе до тривалого миру.
Він висловив упевненість, що ця угода відповідає інтересам народів і Азербайджану, і Вірменії, і інших країн регіону, і також подякував Путінові за особисту участь в урегулюванні карабаського конфлікту.
За його словами, ця домовленість «кладе край окупації азербайджанських земель».
9 листопада вірменські сили в Нагірному Карабасі визнали втрату стратегічно важливого міста Шуші, контроль над яким відкривав азербайджанським військам шлях на головне місто сепаратистського регіону Степанакерт, як його називають вірмени, або Ханкенді азербайджанською. Водночас це означало, що була перерізана головна з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор.
Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Останнім часом Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.
Алієв напередодні заявляв британській громадській медіакомпанії «Бі-бі-сі», що для Єревану «можливості компромісу звужуються». За його словами, він уже не бачив ніякої можливості мирних переговорів із Пашиняном. Як до останньої миті вважали оглядачі, нинішні воєнні успіхи Азербайджану не створювали для нього приводів шукати тривалого мирного вирішення конфлікту в час, коли силове повернення контролю над усією втраченою територією видавалося вже близьким. Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії.
