Сербські законодавці почали обговорення поданого до парламенту законопроєкту про створення реєстру «іноземних агентів», крок, який може відштовхнути Сербію від її амбіцій щодо ЄС.
Законопроєкт, ініційований членами Руху соціалістів на чолі з проросійським віцепрем’єр-міністром Александаром Вуліним, спрямований на регулювання організацій і осіб, які отримують понад 50 відсотків свого фінансування з іноземних джерел.
Прихильники законопроєкту стверджують, що він спрямований на забезпечення більшої прозорості в секторі неурядових організацій. Вони заявляють, що деякі фінансовані з-за кордону організації працюють проти національних інтересів Сербії.
Однак критики – як у Сербії, так і за кордоном – попереджають, що такий закон може стигматизувати організації громадянського суспільства, перешкоджати їхній діяльності й обмежувати свободу слова.
«Цей законопроєкт становить серйозну і пряму загрозу для організацій громадянського суспільства, ставлячи під загрозу їхню роль у захисті демократичних цінностей, прав людини і європейської інтеграції», – йдеться в заяві Економічно-соціального комітету ЄС.
«Як і у випадку з подібними ініціативами в інших країнах-кандидатах, наприклад у випадку з Грузією, комітет повторює, що таке законодавство несумісне з фундаментальними цінностями Європейського союзу, які Сербія, як країна-кандидат на вступ до ЄС, повинна підтримувати», – наголосили у комітеті.
Регіональна тенденція до ухвалення таких законів, які є подібними до тих, що діють у Росії, і які просувають проросійські сили, підкреслює ширшу геополітичну боротьбу на Балканах.
Декілька країн регіону опинилися в ситуації, коли вони намагаються збалансувати історичні зв’язки з Росією та свої прагнення до європейської інтеграції.
Сербія разом із Чорногорією вважається лідером у процесі вступу до ЄС. Однак, щоб отримати членство, країни-кандидати повинні гармонізувати свої закони, політику, інститути і практику зі стандартами ЄС.
Будь-яке законодавство, яке сприймається як придушення громадянських свобод, кажуть в ЄС, може поставити під загрозу цей прогрес.
У Чорногорії подібний проєкт закону був представлений у жовтні коаліцією «За майбутнє Чорногорії», до якої входять проросійські партії, такі як «Нова сербська демократія» і «Демократична народна партія».
Законопроєкт у Сербії також викликає подальші суперечки через його походження.
Віцепрем’єр-міністр Вулін, вірний союзник Росії, позиціонує документ як засіб для досягнення прозорості, порівнюючи його із законом США про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Однак сербські опозиційні діячі й міжнародні спостерігачі стверджують, що проєкт закону більше нагадує обмежувальне законодавство, яке діє в Росії.
Тісні зв’язки Вуліна з Москвою, які підкреслюють часті візити і його роль у координації діяльності Сербії, пов’язаної з БРІКС, привернули увагу міжнародної спільноти.
У 2023 році він потрапив під санкції США за звинуваченням у сприянні діяльності Росії на Балканах. Критики вважають, що запропонований закон підтримує схему Москви, спрямовану на придушення незалежних організацій громадянського суспільства й обмеження інакомислення.
Форум