Обраного на президентську посаду в США республіканця Дональда Трампа висунули – вже вкотре за останні кілька років – на Нобелівську премію миру. Тепер висунення зробив голова комітету з закордонної політики Верховної Ради України Олександр Мережко.

Але Трамп, як наголошують експерти з міжнародної політики, потенційно міг би отримати премію не лише за припинення війни в Україні, а й за владнання конфліктів в інших точках планети.

Під час недавньої виборчої кампанії за посаду президента США Дональд Трамп кілька разів на виборчих мітингах виголошував, що повинен був отримати Нобелівську премію миру.

Скажімо, під час виборчого мітингу в Лас-Вегасі він заявив, стоячи на подіумі: «Вони дали Обамі Нобелівську премію… Його обрали. І вони оголосили, що він отримує Нобелівську премію. Я був обраний в значно більших, кращих, запекліших виборах, але вони йому дали Нобелівську премію».

Те, що це питання може хвилювати Трампа, стало зрозуміло з книги відомого американського журналіста Боба Вудворда «Війна», яка з’явилась восени 2024 року.

У ній Вудвард описує, як найближчі друзі Трампа говорять йому про те, що його друге президенство має стати історичним і що він може отримати Нобелівську премію миру.

І Трамп ніби щиро обурюється поспішливим, на його думку, нагородженням Барака Обами Нобелем миру 15 років тому.

Також, як пише Вудворд, у Трампа є амбіції стати найуспішнішим президентом-республіканцем і перехопити ці лаври у Рональда Рейгана, який – разом з Маргарет Тетчер – фактично виграв Холодну війну в СРСР. Варто додати, що саму книгу в таборі Трампа розкритикували під час виборчої кампанії.

Висунення Трампа в Україні

У кінці листопада 2024 року Олександр Мережко, депутат від правлячої партії «Слуга народу» й очільник парламентського комітету з зовнішньої політики cкористався правом парламентарів на висунення кандидатур на Нобеля.

«Я вирішив скористатися такою можливістю. Дедлайн для номінації – 31 січня. На мою думку, Дональд Трамп заслуговує на Нобелівську премію миру з декількох причин. По-перше, завдяки його дипломатичним зусиллям вдалося укласти «Угоди Авраама», які сприяли досягненню миру і стабільності на Близькому Сході», – пояснив Мережко.

По-друге, за словами Мережка, під час своєї першої президентської каденції (2017-2021 рр.) Трамп надавав Україні військово-технічну допомогу, яка допомогла на початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Достатньо згадати «Джавеліни». Трамп також посилював коаліцію держав, спрямовану проти російської агресії та виступав проти проєкту створення газопроводу «Північний потік-2». Для мене це є значним внеском у справу миру», – пояснив Мережко.

Згідно з правилами Нобелівського комітету, депутати національних парламентів мають право номінувати кандидатів на Нобелівську премію миру.

Вже заслужив чи авансом?

Наразі неясно, чи справді в українському депутатського середовищі вважають, що Дональд Трамп вже заслужив на Нобелівську премію миру за попередні заслуги, чи це є частиною зусиль правлячої партії налагодити тісніші взаємини з командою Трампа після того, що деякі українські ЗМІ описують як нібито ставку Банкової на демократів та їхню кандидатку на виборах Камалу Гарріс, а в результаті переміг республіканець Трамп. Офіційно Київ заявляв, що не підтримує жодного з кандидатів.

Трамп заявляв про намір покласти край війні в Україні швидко, використовуючи свій підхід «мир через силу». Під час виборчої кампанії та інтерв’ю Трамп неодноразово говорив про сильну руйнацію України внаслідок війни і «мільйони й мільйони» загиблих, що є, щоправда, перебільшенням кількості.

Але Трамп має намір покласти кінець війні в Україні, обіцявши під час виборчої кампанії зробити це «за 24 години» – ще, можливо, до своєї інавгурації. Схоже, що до інавгурації вже не вийде, але недавно він призначив колишнього радника з нацбезпеки Кіта Келлога спецпредставником по Україні в новій адміністрації, яка прийде в Білий дім після інавгурації 20 січня 2025 року.

Якщо Трамп з сильних позицій справді покладе край війні Росії проти України, вживши політичних, економічних, санкційних та інших важелів – то чи справді міг би отримати Нобелівську премію миру?

«Якими б екстраординарними ці заяви могли видаватись, Трамп, власне, міг би виграти Нобелівську премію миру. Як кандидат (в президенти) в контексті війни Росії проти України, він впевнено заявляв, що завершить війну за день. Якщо він зміг би довести війну до справедливого, тривкого муру – з гарантією безпеки для України – це справді вартувало б Нобелівської премії», – пише у впливовому американському виданні The Hill колишня помічниця заступника держсекретаря США, експертка з питань безпеки Евелін Фаркас.

Власне, як зауважує Фаркас, Нобеля за Україну Трамп може отримати досягненням саме справедливого і сталого миру.

«Питання в тому, що таке кінець війни? Для нас же ж це одне, а для Трампа – це деескалація. А після деескалації є ризик в тому, що Трамп втратить інтерес до цього і скаже: я ж досяг своєї мети, я ж сказав, що ми припинимо активні бойові дії. А там розбирайтеся, як хочете. Ну, звичайно, це спрощення, але щось на кшталт такого може бути. Пауза і завершення війни – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці», – попереджає у коментарі Радіо Свобода колишній очільник української дипломатії Павло Клімкін, застерігаючи не плутати сталий мир з простим припиненням вогню.

«Я сподіваюся, що він (Трамп) буде спиратися на міжнародне право, тобто що це не буде умиротворення агресора за рахунок України, а, навпаки, що це буде саме справедливий мир, який базується на міжнародному праві», – висловив надію автор висунення Трампа на премію миру Олександр Мережко.

Не лише Україна

Потенційно Трамп міг би отримати Нобелівську премію не лише за мир в Україні, якщо справді буде успішним на цьому напрямку.

«Це не буде лише одна нагода. Трамп має солідні перспективи принести Нобелівську премію миру до Мар-а-Лаго, починаючи від завершення воєн в Україні, та між Вірменією та Азербайджаном. На додаток, він може використати свій вплив на ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу та керівництво Саудівської Аравії, щоб завершити війну в Газі. Зрештою, Трамп може надатися до Нобеля, якщо змайструє мирне усунення Ніколаса Мадуро у Венесуелі та успішну інавгурацію новообраного – справедливо – президента Едмундо Гонсалеса», – пише Евелін Фаркас.

Не перше висунення

Трампа вже не вперше висувають на Нобелівську премію миру.

На початку 2024 року конгресвумен Республіканської партії Клаудія Тенні висувала Трампа, посилаючись на його «історичну» політику на Близькому Сході.

Йдеться про роль Трампа у підписанні «Угод Авраама» у 2020-2021 роках, де офіційно нормалізувалися відносини між Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном та Ізраїлем.

«Дональд Трамп зіграв важливу роль у сприянні першим новим мирним угодам на Близькому Сході майже за 30 років», – стверджувала Клаудія Тенні на початку 2024 року.

Також висували Трампа на Нобеля в 2020 році і чотири австралійські професори права.

У 2021 році Трампа номінували на премію миру – про це оголосив тоді крайній правий член норвезького парламенту Крістіан Тийбрінг-Ґджедде, направивши офіційне прохання в Нобелівський комітет.

«Я думаю, що він зробив більше, намагаючись встановити мир між народами, ніж більшість інших номінантів на премію миру. Трамп перервав 39-річну серію американських президентів, які або починають війну, або втягують США в міжнародний збройний конфлікт. Останнім президентом, який цього не зробив, був лауреат премії миру Джиммі Картер», – написав тоді норвезький парламентар.

Колишній прем’єр Японії Шінзо Абе висував Трампа на Нобелівську премію ще в 2019 році «за внесок в денуклеаризацію Корейського півострова і підтримання миру в Азійсько-Тихоокеанському регіоні».

Президенти США – лауреати

Американські президенти раніше вже отримували Нобелівську премію миру.

Президент Теодор Рузвельт на початку 20-го століття посилив флот США і відправив свої кораблі в світове турне, щоб показати силу американського флоту, а за його зусилля, спрямовані на завершення російсько-японської війни, в 1906-му отримав Нобелівську премію. Він став взагалі першим американцем-лауреатом Нобеля, а нині саме представники США мають найбільше премій, порівняно з іншими, – але завдяки преміям з наукових дисциплін та економіку.

Вудро Вілсон отримав премію миру в 1919 році як ключовий архітектор створення Ліги націй, яка мала забезпечити мир після кровопролитної Першої світової війни. Вілсон також тримав США осторонь Першої світової, яка спалахнула в 1914-му.

Джиммі Картер в 2002 році отримав Нобелівську премію миру вже після того, як полишив президентську посаду, за захист прав людини у світі. Картер активно їздив світом, долучаючись до мирних переговорів в різних регіонах, спостерігав за виборами, допомагав боротись з епідеміями.

Барак Обама отримав Премію миру в 2009-му – в перший рік президенства за «надзвичайні зусилля для зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами». Але преса тоді писала, що йому премію дали ніби «авансом» – на контрасті з його попередником Джорджом Бушем-молодшим, який розпочав війни в Афганістані та Іраку.

Отримували премію миру не лише американські президенти. Так, в 2007 році премію дали колишньому вже на той час віцепрезиденту Елу Ґору за боротьбу з кліматичними змінами і його фільм «Незручна правда» про те, як людська діяльність негативно впливає на клімат на планеті і згубні наслідці цього для людства.

Генрі Кісінжджер як радник з зовнішньої політки президента Річарда Ніксона отримав Нобелівську премію миру в 1973 році за угоду про припинення вогню у В’єтнамі.

І от зараз Дональда Трампа вчергове висувають на Нобелівську премію.

«Трамп хоче увійти в історію. У нього має бути своя геополітична спадщина. Це його останній термін як президента. Що його обмежує, щоб увійти в історію, отримати Нобелівську премію миру – ну, хоча б одну, а краще декілька? – каже в інтерв’ю Павло Клімкін. – Владнати усі можливі конфлікти і сказати: бачили, як ж вам казав, що це (вирішується) тільки через Трампа і зі мною все можливо. І мені здається, що він щиро вірить в свої здатності і в здатності своєї команди».

Але чи буде ця премія за Україну? Необов’язково. Як зазначає Евелін Фаркас, виконавча директорка Інституту МакКейна: «Якщо Трамп зможе використати свою владу та вплив, аби встановити мир в різних сценаріях – в Європі, на Кавказі, на Близькому Сході чи мирну демократичну трансформацію в Латинській Америці – тоді він заслужить право на Нобелівську премію миру».