Без подробиць, але сам факт підтверджено – обмін російськими полоненими в Курській області на українських військових уже готують. Попри заяви в російських ЗМІ про рішення призупинити обміни, це підтвердив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, через кілька днів від початку операції збройних сил України в Курській області з ним зв'язалася його російська колега Тетяна Москалькова з пропозицією розпочати переговори з обміну військовополоненими. Це було пов'язано з інформацією про те, що Україна взяла в полон сотні російських військових, у тому числі строковиків.
Згодом підготовку до обміну підтвердили і джерела видання Financial Times. Російська служба Радіо Свобода детальніше про хід подій та передумови до обміну.
Полонені військові на Курщині
З початку операції ЗСУ у Курській області українські військові практично щодня повідомляють про взяття в полон російських військовослужбовців. Було оприлюднено декілька відеопідтверджень.
15 серпня українські ЗМІ написали про найбільший одноразовий полон російських солдатів – це сталося після взяття укріпленого опорного пункту з підземними комунікаціями та запасом зброї і боєприпасів. Там, як повідомили у Службі безпеки України, перебували понад 100 російських військових із 488-го гвардійського мотострілецького полку та чеченського підрозділу «Ахмат». У повідомленні українських ЗМІ йдеться про 102 російські військовослужбовці, на фотографіях вони сидять уздовж стін великого бетонного ангару.
На інших відео ці ж військові зображені на польовій дорозі перед самим полоном.
Понад п'ятдесят полонених росіян, знищений прикордонний пункт пропуску і прорвана лінія оборони ворогаЗСУ
16 серпня 80-та окрема Галицька бригада десантно-штурмових військ ЗСУ у фейсбуці оприлюднила відео початку військової операції в Курській області. Його відзнято на прикордонному пункті «Суджа» і на ньому показано, як російські військовослужбовці махають білими прапорами, а згодом понад десяток із них здаються в полон. «Понад п'ятдесят полонених росіян у Курській області, знищений прикордонний пункт пропуску і прорвана лінія оборони ворога», так прокоментували українські військові оприлюднене відео.
Того ж дня, 16 серпня, командування десантно-штурмових військ ЗСУ оприлюднило ще одне відео – це кадри першої години заходу українських військ на російську територію. У цьому ролику також поряд з бойовими діями показані полонені російські військові: кілька десятків із них стоять на колінах уздовж асфальтованої дороги, ще кілька десятків лежать на дорозі. Чи були це одні й ті самі російські військові, взяті в полон, чи йдеться про різні групи, з відео не зрозуміло.
Також західні журналісти оприлюднили фотографію, на якій понад десяток людей у військовій формі та із зав'язаними очима перевозять у військовому пікапі.
19 серпня президент України Володимир Зеленський в одній зі своїх заяв сказав, що в Курській області в полон знову було взято російських військовослужбовців, проте точної цифри не назвав. Схожі заяви Зеленський робив і день перед тим, але також без подробиць.
Згодом підтвердилася інформація щодо військової частини №12721 міста Клинці Брянської області. Її солдати-строковики перебували на кордоні Курської області під час початку операції ЗСУ на російській території. Старший лейтенант частини, який веде пошуки зниклих, розповів виданню «Верстка», що кілька десятків солдатів потрапили до українського полону, але точної кількості не назвав. Також він припустив, що йдеться, зокрема, про солдатів-строковиків, проте, скільки їх, теж точно не знає. За його словами, до частини продовжують надходити повідомлення від родичів російських військовослужбовців, які припинили виходити на зв'язок.
У соцмережах поширюються звернення матерів строковиків до керівництва Росії з вимогою вивести їх з Курської області або обміняти, проте деякі високопосадовці стверджують, що і солдати-строковики мають обов'язок воювати.
Деякі родичі вже розповіли ЗМІ, що впізнали своїх синів на відео, опублікованих в українських телеграм-каналах. 19 серпня в телеграм-каналі «Не чекай на мене з України» було оприлюднено відповіді військовополоненого Антона Спірідонова, родом із села Камарган Курганської області. 20-річний солдат-строковик розповідає на відео про те, що командири покинули їх у Курській області, коли розпочався український наступ. Сестра строковика Катерина розповіла журналістам, що у військкоматі їй повідомили про те, що брат перебуває у Курську, хоча на той момент він уже був у полоні.
Захоплення такої великої кількості непідготовлених молодих людей є значною проблемою для КремляThe Washington Post
16 серпня видання The Washington Post опублікувало репортаж із табору для військовополонених, розташованого на північному сході України. Журналістам вдалося поговорити і із солдатами-строковиками, привезеними до табору з Курської області, і з начальником табору. Основна частина російських військових – солдати-строковики у віці 19-20 років. Начальник табору, який говорив із журналістами на умовах анонімності, розповів, що більш ніж за тиждень від початку операції в Курській області через табір пройшли 320 росіян, яких згодом перемістили до інших таборів для військовополонених на території України, і переважна більшість із них – молоді призовники.
«Захоплення такої великої кількості непідготовлених молодих людей є значною проблемою для Кремля, – пишуть автори публікації. – Це також є перевіркою для України у питанні поводження з великою кількістю російських військовополонених, які можуть розглядатися як особливо цінні розмінні монети у майбутніх переговорах чи обмінах» .
Видання «Важливі історії» поки що встановили імена 29 російських військовослужбовців, які зникли безвісти в Курській області. Видання «Проект» до 18 серпня підтвердило перебування у полоні за 47 заявками, 30 із яких – військовослужбовці термінової служби.
Скільки саме російських військовослужбовців захоплено в полон ЗСУ, не повідомляється. Українська сторона заявляє про сотні людей.
Російські військові також публікують відео, на яких вони беруть у полон українських військовослужбовців у Курській області. Однак на них видно значно меншу кількість полонених – це дві групи по чотири-п'ять осіб. При цьому видання The Insider виявило, що російське Міноборони публікує фейкові відео про успіхи російської армії в боях з українськими військовими в Курській області: з'ясувалося, що їх було знято раніше та в інших місцях. The Insider аналізувало лише відео боїв, опублікованих російським Міноборони, а не кадри з полоненими.
Чи буде великий обмін?
Ще нещодавно російські офіційні особи робили заяви, що Москва може призупинити обмін полоненими. Пов'язано це було найімовірніше з тим, що Росія утримує набагато більше українців, ніж Україна росіян. Така ситуація виникла задовго до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Москва накопичує українських полонених з початку анексії Криму та першої хвилі агресії щодо України у 2014 році. Останні обміни це підтверджують: окрім нових, які потрапили в полон після лютого 2022 року, Росія при обмінах звільняє і «старих» полонених із Донбасу.
У червні цього року російський президент Володимир Путін заявив, що у Росії перебувають 6465 українських військовослужбовців, а в Україні – 1348 російських солдатів та офіцерів. Ці цифри, якщо вони правдиві, вже змінилися, оскільки відтоді відбулися два обміни військовополоненими, і обидві сторони звільнили 185 осіб.
В Україні при цьому оприлюднять інші цифри. У березні український проєкт «Хочу жити» державного Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими опублікував поіменний список двох тисяч полонених, які утримуються в Україні. З того часу відбулися три обміни, а під час операції в Курській області було взято в полон нових російських військових.
У нас величезна кількість зниклих безвісти – вже понад 30 тисячМарія Климюк
У січні цього року представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк під час засідання Ради з прав людини, ґендерної рівності та різноманітності при МЗС України повідомив, що у російському полоні перебувають понад 8 тисяч українців, але не всі вони – військовослужбовці. До цієї цифри входять 1600 цивільних заручників. За словами Таранюка, російська сторона та Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердили інформацію лише про половину людей із цього списку.
«Одна з проблем – те, що Росія не повідомляє Україні, кого вона утримує в полоні, – каже Марія Климюк з української організації «Медійна ініціатива за права людини». – Тому у нас величезна кількість зниклих безвісти – вже понад 30 тисяч. Ми впевнені в тому, що більшість людей перебувають у полоні.
За інформацією Міністерства внутрішніх справ України, станом на жовтень 2023 року понад 26 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, з них 11 тисяч – цивільні особи, а 15 тисяч – військові .
Росія їх не реєструє, хоча є підтвердження, що людина в полоні: є, наприклад, відеоопитування чи листи, або ж були свідки, які бачили полоненого в таборі в Росії. Не можемо. Будь-яка цифра – це наше припущення, а державні органи не отримують повну інформацію з Росії. йдеться про полонене. Так само Україна не може сказати, скільки росіян утримує в полоні, тому що ця інформація є конфіденційною, і державні органи не оприлюднять її».
«Щодо обміну полоненими було проведено активну розмову з російською колегою», – заявив український омбудсмен Дмитро Лубінець в інтерв'ю виданню Financial Times минулого тижня. Він додав, що Москва та Київ «обмінюються інформацією» про полонених. Видання пише, що розмова з Москальковою дає надію на те, що переговори про обмін зрушать з мертвої точки.
Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова підтвердила, що діалог про полонених, які опинилися в Україні після початку операції в Курській області, продовжується, але назвала його «непростим». У середу Москалькова розповіла, що отримала відео від свого українського колеги Дмитра Лубінця, яке було знято під час відвідування ним російських військових, взятих у полон в Курській області. Лубінець раніше розповів, що передав в ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста інформацію про те, що «права російських військовополонених захищені і Україна будь-якої миті готова продовжити процеси обміну на основі Женевських конвенцій». Ця заява стосувалася сотень російських військовополонених із Курської області.
Ми сподіваємося, що ця перевага дасть можливість Україні в першу чергу звільнити тяжко пораненихМарія Климюк
Марія Климюк із «Медійної ініціативи за права людини» сподівається, що події в Курській області прискорять обміни: «Так, ми сподіваємося на це, тому що багато російських військових потрапили до Курської області в полон. Серед них є ті, хто має певну цінність для російської армії. Ми сподіваємося, що ця перевага дасть можливість Україні в першу чергу звільнити тяжко поранених і тих, хто перебуває в полоні в дуже тяжкому стані. У полоні досі перебувають і жінки, і дуже багато цивільних полонених, які опинилися там у перші дні масштабного вторгнення. Їх потрібно обмінювати насамперед».
Полонені як інструмент тиску на Україну
14 червня Тетяна Москалькова опублікувала у телеграмі поіменний список 430 українських полонених. У повідомленні йшлося про те, що Росія готова віддати їх, якщо Україна погодиться на це. При цьому українська влада не раз заявляла, що хотіла б насамперед звільнити тяжко поранених військовополонених та жінок. Про це, зокрема, заявляв уповноважений із прав людини України Дмитро Лубінець.
Особливу роль для нас має трагічний епізод – це події на «Азовсталі»Кирило Буданов
16 серпня про пріоритети під час обміну полоненими говорив і голова української військової розвідки Кирило Буданов: «Особливу роль для нас має трагічний епізод – це події на «Азовсталі», тому питанню повернення всіх, хто там був, ми приділяємо особливу увагу. Також ми будемо докладати. максимум зусиль для повернення всіх інших цивільних в'язнів, які перебували у полоні до початку масштабного вторгнення і після цієї дати. Є люди, які перебувають у полоні понад 10 років. Раніше Буданов говорив, що Росія не хоче повертати з полону бійців полку «Азов», оскільки використовує цих людей «для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Україні».
20 травня командир «Азова» Денис Прокопенко написав у фейсбуці, що понад 900 військовослужбовців 12-ї бригади спецпризначення «Азов» перебувають у російському полоні. З того часу відбулося два обміни. Під час останнього, у липні цього року, коли було звільнено 95 українських військовослужбовців, на волі опинилися 13 захисників «Азовсталі», але членів «Азову» серед них не було. Під час обміну 31 травня з російського полону повернувся лише один представник полку «Азов» із 75 звільнених цивільних заручників та українських військовослужбовців.
У тяжко поранених мало шансів повернутися додому живими, якщо їх зараз не повернутиМарія Климюк
«У Росії досі перебуває велика кількість членів бригади «Азов», які пережили теракт в Оленівці, багато з них було поранено. Повертати треба всіх, але нам здається, що певний пріоритет має бути, тому що у тяжко поранених мало шансів повернутися додому живими, якщо їх зараз не повернути, – каже Марія Климюк. – Ми стикаємося з тим, що Росія або зриває обміни, або займається вкиданням інформації про те, що нібито є списки військовополонених, які були передані Україні, та Україна не хоче забирати цих людей. Це робиться для психологічного тиску.
Насамперед це чинить тиск на родичів полонених: вони бачать списки, імена своїх рідних і звертаються до влади із закликами обміняти цих людей. Це насправді пропагандистський трюк. Я вже говорила, що Росія приховує імена утримуваних осіб. Цих людей у результаті обміну не віддають. Тож трапляється і таке, що, коли відбувається обмін між Україною та Росією, на свободі опиняються, зокрема, українці, які вважалися зниклими безвісти – просто їхнє перебування в полоні не було підтверджено Росією».
Полонені: тортури і страти
Питання полонених у Росії бійців бригади спеціального призначення «Азов» для України – болісна тема через події, що сталися 29 липня 2022 року в колонії у селищі Оленівка (на окупованій Росією частині Донецької області України). Там через так і не з'ясовані причини сталося масове вбивство українських полонених: 50 людей загинули та 73 отримали поранення. Москва стверджує, що по колонії було завдано удару з ракетної системи залпового вогню HIMARS, яка є на озброєнні України, проте незалежні розслідувачі цього не підтвердили.
У відомстві ООН з прав людини заявили, що удар по колонії не міг бути із системи HIMARS, оскільки руйнування від вибуху такої ракети були б масштабнішими, ніж ті, які вдалося зафіксувати. У відомстві також наголосили, що розслідування того, що трапилося, триватиме, хоча Росія досі не надала гарантій безпечного доступу до Оленівки. Свої висновки у відомстві ООН зробили не лише на підставі аналізу руйнувань бараків на території колонії, а й завдяки опитуванню свідків того, що сталося, у тому числі співробітники розмовляли з вісьмома людьми, які вижили під час вибуху.
Росія навряд чи піде на такий крок, тому що полонені – важливі свідки злочинівМарія Климюк
Частина тих, хто вижив, і поранених в Оленівці, досі перебувають у російському полоні. Росія, як вважає Марія Климюк, може побоюватися звільняти їх за обміном, оскільки вони є свідками військових злочинів: «Україна завжди наголошує на обміні «усіх на всіх», при цьому є розуміння того, що Росія навряд чи піде на такий крок, тому що полонені – важливі свідки того, які злочини чинила Росія на території України всупереч Женевським конвенціям, піддаючи тортурам людей або тяжко поранених солдатів, які опинилися в таборах для військовополонених».
На початку травня цього року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала доповідь, в якій йдеться про те, що з початку грудня минулого року російські військові, можливо, вбили щонайменше 15 українських військовослужбовців, які намагалися здатися в полон.
Автори доповіді написали, що «верифікували та проаналізували відеозйомки з дронів, розміщені в соціальних мережах 2 та 27 грудня 2023 та 25 лютого 2024 року, і таким чином було досліджено три епізоди ймовірних позасудових страт не менше 12 українських солдатів». Два з трьох відео геолоковані, йдеться про Запорізьку та Донецьку області. Також було підтверджено справжність ще одного відео, на якому відбувається вбивство трьох українських солдатів, які здаються в полон. У доповіді те, що трапилося, названо військовим злочином і говориться, що винні повинні понести відповідальність.
Раніше, у березні цього року, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила доповідь про задокументовані позасудові страти 32 українських військовополонених, скоєних з грудня 2023 року до лютого 2024 року. У звіті також йдеться про тортури та ненадання медичної допомоги українським військовополоненим, які перебували в Росії та звільнені з обміну, з яким поговорили члени місії.
Черговий військовий злочин міг бути скоєний і в Курській області: через тиждень після початку операції ЗСУ на російській території в соцмережах було оприлюднено відео, на якому російський військовослужбовець демонструє жердину з наколотою на нього імовірно відрізаною головою. Людина на відео стверджує, що це голова взятого у полон українського військового. Незрозуміло, де було знято це відео і чи справді на ньому голова людини, а не муляж, проте зовсім недавно, у середині червня цього року, генеральний прокурор України Андрій Костін опублікував фотографію у соцмережах та написав, що українська сторона отримала докази можливого військового злочину російської армії. За словами Костіна, в одному з районів Донецької області в ході аеророзвідки було виявлено бронеавтомобіль збройних сил України, на якому була відрізана голова українського солдата. Генпрокурор написав, що поки що розпочато дослідчу перевірку.
З початку цього року в соцмережах було опубліковано кілька відео, на яких знято різні знущання над українськими військовослужбовцями, які потрапили в полон. Деякі були верифіковані. Журналісти українського телеканалу «Суспільне» впізнали одного з російських військових, який був серед українських полонених, що супроводжували групу: їх змушували співати радянський гімн, а потім били. Коли один із полонених падає на землю і не може встати – поруч із його головою роблять постріл, зображуючи страту. Журналісти з'ясували, що один із супроводжуючих – 32-річний Олексій Кіпрін з Петербурга, який згодом підтвердив, що на відео зображений саме він, проте, за його словами, всіх військовополонених згодом передали до табору.
На це відео відреагував і український уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець: «На відео зафіксовано побиття, приниження, погрози, імітацію розстрілу. На жаль, таке поводження з українськими військовополоненими – не виняток із правил, а звична тактика». Лубінець зазначив, що російські військовослужбовці порушують Женевські конвенції, і звернувся до ООН з проханням розслідувати те, що сталося.
