У російському полоні досі перебувають понад 1500 оборонців Маріуполя, з них близько 900 військовослужбовців бригади «Азов». Про це у липні повідомила Асоціація родин захисників «Азовсталі». Також, за даними цієї організації, близько сотні полонених бійців «Азову» вже засудили в російських судах, що є порушенням Женевських конвенцій.
Куди етапують засуджених у Росії полонених «азовців»? В яких умовах їх утримують? Чи впливає наявність вироків у Росії на можливість обміну полонених українських військовослужбовців? Чому все, що пов'язане з «азовцями» контролює особисто Путін? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Видання «Українська правда» нещодавно оприлюднило історію військовополоненого «азовця» Сергія Михайленка. Російський окупаційний суд у Донецьку засудив його до довічного увʼязнення та відправив відбувати покарання до Сибіру. Утримують військового у колонії «Полярний вовк», яка була сформована на базі законсервованих будівель колишнього підрозділу радянського ГУЛАГу, пише видання.
Умови, в яких перебуває полонений, називають нелюдськими. За інформацією дружини Сергія Михайленка, вона не отримувала від нього листів і бачила свого чоловіка лише на відео, які поширювали російські ЗМІ.
«Перевезли туди, де помер Навальний»
Дружина полоненого «азовця» Тамара Корягіна розповіла «Новинам Приазов'я», що ситуація із засудженими військовополоненими дуже складна. Після винесення вироку їх етапують до різних регіонів Росії. Сергій Михайленко наразі перебуває в колонії, де цього року помер російський політик Олексій Навальний, розповідає дружина українця.
«Під час прийомки його дуже сильно побили, він отримав струс мозку, поламані ребра, він страждає від панічних атак через контузії та через цей пережитий стрес. Також є велика ймовірність, що його тримають в одиночній камері з квітня 2024 року. Про прогулянки там взагалі немає мови. Знаю, що погано годують. І те, що там дуже холодно, те, що зараз серпень і температура починає падати, а взимку там 50 градусів морозу і я не знаю, видадуть йому теплий одяг, чи ні. Наприклад, коли він був на суді в Донецьку, то на вулиці було 15 градусів морозу, а він був в легеньких штанах і все, не було якихось зимових чоботів, а просто були шльопанці», – повідомила жінка.
Всі військовополонені «азовці», яких засуджують у російських судах, отримують переважно великі терміни ув'язнення – від 20 років позбавлення волі або довічне, розповідає пані Тамара.
Її чоловіка засудили саме до довічного ув'язнення.
Це не просто допити, це допити з катуваннямиТамара Корягіна
«Коли був обмін «азовців» у 2023 році, в травні, звільнився один побратим, який був у камері з моїм чоловіком. Він сказав, що вже тоді на нього почали «шити» справу, водити на допити. Тобто це кожний місяць його водили на допити, але це не просто допити, це допити з катуваннями, де його просто змусили сказати те, що він не робив. Вони його звинувачують в тому, що він розстріляв машину з цивільними, але це сталося в кінці березня, коли він був вже на «залізяці» – тобто був поранений. Тому цього не могло статися, він не міг перебувати в тому місці. У РФ просто фабрикують справи наших рідних, вони приписують ті злочини, які ж вони самі вчинили, а через хворі фантазії росіян страждають наші рідні», – зазначила вона.
«Готуйтесь, ви ніколи його не побачите»
Тамара Корягіна каже, що «азовців» утримують у колоніях для довічно ув'язнених в Оренбурзькій, Вологодській областях та на Полярному Уралі.
Їх тримають у складних умовах, а також відправляють на важкі фізичні роботи. Всю інформацію, яку вдається отримувати з різних джерел, Тамара Корягіна передає до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
«Одного дня я отримала повідомлення з російського номера. Там було написано: «Сейчас ваш муж под следствием, на суде, сегодня он получит пожизненный срок. Готовьтесь к тому, что вы никогда его не увидете». Я не відповіла на це повідомлення, але я все-таки зрозуміла, що нас чекає суд, тому що вже тоді вони почали дуже багато засуджувати наших рідних. Це могло бути понад 20 чоловік за тиждень. Я відправила це повідомлення в координаційний штаб і мені сказали чекати. Сподіваюся, що з ним все добре, і я його обійму вдома, тому що, на жаль, Росія не дає доступу до того місця. Взагалі вони просто приховують місце перебування наших рідних. Їх знайти в Росії практично неможливо», – додала Тамара.
У серпні 2022 року у РФ визнали «Азов» «терористичною організацією», його діяльність у цій країні заборонена. Згідно з російським законодавством, учасники таких організацій можуть бути засуджені на термін від 10 років і до пожиттєвого ув’язнення.
«Азов» був однією з центральних сил оборони Маріуполя. Частину полонених бійців у Росії вже засудили або судять за начебто вчинення злочинів проти цивільного населення.
«Чорний дельфін», «Полярна сова», «Білий лебідь»
Очільниця правозахисної організації «Русь сидящая» Ольга Романова розповіла «Новинам Приазов’я», що їй відомо про колонії, де утримують засуджених українських військових. За її даними, «азовці» перебувають в колонії у Мордовії.
«Одну з них, я добре знаю, наші адвокати туди їздять та відвідують українських засуджених у колонії «Чорний дельфін» та у колонії «Полярна сова». Це двері до дверей, просто паркан біля паркану з колонією «Полярний вовк» – це колонія особливого режиму. Там теж є «довічники», саме там загинув Олексій Навальний. Є ще в Росії довічні зони – «Білий лебідь» у Пермському краї і є острів Вогняний. Це острів у дуже великому віддаленні від усілякої цивілізації у Вологодській області, так званий «Вологодський п'ятак». Є колонія «Сніжинка», де також є «довічники». Відповідно, «Полярна сова» – це за полярним колом у селищі Харп, від Лабитнангі та Салехарда ще понад 30 кілометрів на північ. Тут найголовніше, звісно, клімат. Полярна ніч, полярний день, власне, більше нічого. Тут, як в усіх довічних зонах, досить суворий склад тих, хто засуджений – це і канібали, і вбивці», – повідомила Романова.
«Забороняють говорити вголос»
Найбільш жахливі умови перебування – у колонії «Чорний дельфін». Це заклад особливого режиму для довічно ув'язнених у місті Соль-Ілецьк Оренбурзької області Росії, каже правозахисниця.
Ти не можеш говорити на повний голос тільки пошепки. Такі правилаОльга Романова
«Ви знаєте, не буває такого, щоб те, що коїться в колоніях, розглядали, наприклад, у Російській Раді Федерації, а ось із цієї колонії це було зовсім нещодавно. Тобто там настільки жахливі порядки, що обурилися навіть російські сенатори, чого з ними ніколи не було. Там йдеться завжди про побиття ув'язнених, про тортури, це там звичайна справа, але найголовніше, що в цій колонії не можна говорити на повний голос, взагалі не можна нікому з ув'язнених. Якщо ти сидиш з кимось у камері удвох, ти не можеш говорити на повний голос тільки пошепки. Такі правила. Ти ходиш завжди зігнутий у положенні як літера «Г» та руки за спину. І там є робота – швейний цех. Умови досить суворі, гаряча вода з'явилася нещодавно. Загалом, всі ці умови можна пережити, якби не тортури та знущання», – зауважила вона.
У колоніях, які розташовані в Сибіру, найскладніше витримати особливості місцевого клімату, каже Романова.
Побиття та тортури застосовують майже завжди до українцівОльга Романова
«Проте п'ять тисяч людей живуть там, у цьому селищі Харп, абсолютно добровільно і обслуговують ці зони. Там сидить близько 800 людей – в'язнів. Є і канібали, і маніяки, переважно це маніяки, є засуджені на довічні строки терористи, але тут вже треба дивитися кожен випадок індивідуально, оскільки «азовці» теж засуджені за «тероризм». Ставлення до українських засуджених, українських військовополонених, скрізь різне, але дуже рідко де хороше. Побиття та тортури застосовують майже завжди до українців», – поділилась правозахисниця.
За її словами, військовополонені українці, які зараз перебувають у Мордовії намагаються не падати духом і сподіваються, що їх невдовзі обміняють. Тому, зазначила Романова, дуже важливо їм вижити в умовах тих суворих колоній, де вони перебувають.
- Кожен з 600 цивільних або військовополонених, що були звільнені з російського полону, розповіли про катування та жорстоке поводження, повідомляла 26 червня у заяві до Міжнародного дня на підтримку жертв катувань Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
- Генпрокуратура України відкрила понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 за фактами катування цивільних.
Смерть військовополоненого в СІЗО
В кінці липня стало відомо про смерть українського військовополоненого Олександра Іщенка, який служив у бригаді «Азов». За повідомленнями російських ЗМІ, про це заявив адвокат під час засідання Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Іщенко – фігурант справи, в якій російська влада переслідує понад 20 українських полонених. Серед них дев’ять жінок, більшість із них – кухарки, які готували їжу для військовослужбовців «Азова».
31 липня уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що «азовець» помер 9 днів тому. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив.
Заступник командира бригади «Азов» Святослав Паламар опублікував результати судово-медичної експертизи й довідку про причину смерті загиблого, зроблені в Україні. У документах йдеться, що Іщенко мав множинні переломи ребер, а також закриту травму грудної клітини унаслідок ударів тупим предметом.
Виконавча директорка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко розповіла «Новинам Приазов’я», що «азовець» помер у СІЗО №5 Ростова-на-Дону.
«В попередньому СІЗО українців утримували в невеликих камерах. Наскільки я пам'ятаю, десь на 8-12 осіб. А насправді у кожній з таких камер було приблизно 30 осіб. Тобто місця де спати там не було. Іщенко насправді не чинний військовослужбовець «Азову», він колишній військовослужбовець, звільнений до повномасштабного вторгнення ще. Але у РФ це не враховують, якщо належить до «Азову», а «Азов» в Росії визнаний терористичною організацією, відповідно, таких людей затримують і розпочинають кримінальне переслідування», – пояснила вона.
«Медійній ініціативі за права людини» відомо про 81 «азовця», які є фігурантами судових процесів у Росії або на окупованих територіях. Частина з них вже отримала вироки, каже Катриченко. Наразі організації відомо про 55 справ, в яких є «азовці». Їх судять за приналежність до підрозділу «Азову» і фактично за участь у війні.
«Є справи, коли ще до цих обвинувачень, ще додаються обвинувачення у вбивстві мирних мешканців, або замаху, нападу на цивільну інфраструктуру. Ну що таке цивільна інфраструктура? Це, наприклад, якщо був в Маріуполі зруйнований газопровід, це вважається цивільна інфраструктура. Загалом це «тероризм», інакше б ці справи не потрапляли в ростовський суд, оскільки він якраз і розглядає справи про тероризм», – додала правозахисниця.
За її словами, російські адвокати за призначенням можуть обіцяти «азовцям» швидкий обмін за умови визнання своєї начебто провини у скоєнні злочинів. Втім, до списків на обмін їх не включають.
Ми розуміємо, що єдиних правил не має, з Росією не може бути ніяких правилТетяна Катриченко
«Ми маємо говорити про те, що це надумані судові процеси, що можливо і фігурантів цих не було, і вони визнавали свою провину під тортурами. Ці вироки, коли з'являються, вони не полегшують шлях до обміну, а можуть його ускладнювати. Адже таких засуджених військовополонених Росія може тримати весь термін, зазначений у вироку. Хоча, з іншого боку, у так званій «ДНР» ще до повномасштабного вторгнення засуджували українських військовослужбовців на 18 – 30 років і їх віддавали на обмін. Тобто ми розуміємо, що єдиних правил не має, з Росією не може бути ніяких правил», – зазначила Катриченко.
«Судять так, як вирішили в Москві»
Адвокат Ілля Новіков наголосив, що у Росії не існує незалежного від державної політики суду. Особливо, якщо це стосується українських військовослужбовців з бригади «Азов».
«Їх судять так, як вирішили в Москві, незалежно від того, що конкретно хто зробив, незалежно від того, що там є в матеріалах цієї справи, незалежно від того, хто що говорить, як він поводиться в процесі, бо є рішення, щоб так було. А вже інше питання, чому є рішення, щоб так було? Чого Путін чи Росія досягають, судячи військовополонених, як злочинців? Це величезна система, яка складається з людей, які проходять дуже такий жорсткий відбір на дбання про власний інтерес. На кожному щаблі сидять люди, які думають, як їм зробити щось, що позитивно повпливає на їхню кар'єру. Моє враження від цих процесів, коли вже взятих у полон людей тримають понад два роки, ще додатково судять та подають це як якесь досягнення російської феміди, що це виглядає як така ініціатива знизу. Але вона безумовно має своє місце, тому що Путіну і його оточення вона подобається», – переконаний адвокат.
В Росії не відрізняється ситуація з вироком чи ситуація без вироку, бо все, врешті-решт, вирішується з особисто ПутінимІлля Новіков
Наявність вироків навіть за особливо тяжкими статтями не має впливати на можливість обмінного процесу, вважає Новіков. За його словами, Росія у такий спосіб підвищує ціну обміну.
«Була теза, яку просували стосовно Олега Сенцова та його групи, що не може бути мови про обмін людей, які засуджені за статтями про «тероризм», «терористичну діяльність». Коли склалися умови для обміну 2019 року, коли був великий обмін 35 на 35, Сенцов там опинився. Вони заручники. Треба дуже обережно, але наполегливо і постійно послідовно витягати їх. Долучати до цього, якщо треба, партнерів – американців, європейців, тільки без того, щоб вони прийшли до Путіна, а він їм сказав, що «я нічого не можу зробити, бо там вирок суду, а суд у нас незалежний». Ще раз – ми знаємо, що це неправда. В Росії не відрізняється ситуація з вироком чи ситуація без вироку, бо все, врешті-решт, вирішується з особисто Путіним», – наголосив адвокат.
- У червні 2022 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що після боїв за Маріуполь у російському полоні опинилися понад 2,5 тисячі українських бійців з заводу «Азовсталь», де велась основна оборона міста.
- 21 вересня 2022 року Україна провела обмін полоненими, звільнили 215 українських військових, з них 108 – бійці «Азову», в тому числі командири.
Форум