Доступність посилання

ТОП новини

У Львові перенесуть всі радянські поховання з останнього маркера росіян – «Пагорба слави»


Цю скульптуру, як і поховання радянських воїнів, теж перенесуть на кладовище
Цю скульптуру, як і поховання радянських воїнів, теж перенесуть на кладовище

ЛЬВІВ – Останки всіх радянських воїнів у Львові на «Меморіальному комплексі Пагорб слави», що входить до складу музею «Личаківський цвинтар», перепоховають. Серед них могили радянських воїнів, братські могили російських солдат, могила радянського розвідника, аґента НКВД Миколи Кузнєцова і майора Путіна. Ексгумацію розпочнуть вже у січні 2025 року, повідомили Радіо Свобода у Львівській міській раді.

Місце, де возвеличували Червону армію, військових НКВД, проводили паради з російською імперською символікою, у роки незалежності України стало територією проросійських провокацій.

1 та 9 травня сюди приходили симпатики комуністичного минулого з квітами, червоними прапорами, георгіївськими стрічками. А після заборони використовувати атрибути російської імперської пропаганди поодинокі провокатори спеціально чіпляли георгіївські стрічки, виймали з кишень червоні прапори, приходили у футболках з імперською символікою.

Тому й виникали сутички з громадськими активістами. Поліція у ці травневі дні цілодобово чергувала і стежила за покладанням квітів.

9 травня 2020 року у Львові. Поодинокі люди з квітами прийшли до військових меморіалів
9 травня 2020 року у Львові. Поодинокі люди з квітами прийшли до військових меморіалів

9 травня 2011 року, у час президенства Віктора Януковича, у Львові пролунав постріл під час масових сутичок між проросійськими силами і ВО «Свобода», одна людина була поранена.

9 травня 2011 року одна людина була поранена у Львові
9 травня 2011 року одна людина була поранена у Львові

Тоді спеціально, за вказівкою центральної влади, як заявляли неофіційно у правоохоронних органах, у Львів організовано автобусами привезли представників проросійських сил, серед яких були семінаристи Почаївської лаври. Ці провокатори були під посиленою охороною беркутівців і розгорнули червоний прапор.

9 травня 2011 року, Львів
9 травня 2011 року, Львів

Після цього Львівська міськрада щороку через судове рішення домагалася заборони проведення масових заходів 1 і 9 травня.

Львівські комуністи і представники «антифашистського комітету» приходили на «Марсове поле» і «Пагорб слави», які входять у комплекс «Личаківський цвинтар», з червоними прапорами і стягами «перемоги», допоки ці атрибути не були заборонені, згідно з Законом.

Після 2011 року дозволяли лише покладати квіти на могили
Після 2011 року дозволяли лише покладати квіти на могили

Поле слави українських Героїв

«Марсове поле», а нині це Поле почесних поховань українських Героїв, розташоване нижче Личаківського цвинтаря, а «Пагорб слави» – вгорі, над кладовищем. Питання з «Марсовим полем» місцева влада вирішила під час повномасштабної війни.

У 1974 році радянська влада на цьому місці заклала цвинтар воїнів Червоної армії, які загинули в роки Другої світової війни.

Згідно з архівними даними, на цьому цвинтарі поруч із воїнами радянської армії, які померли від поранень у лікарнях Львова, ховали військових дивізії НКВД, котрі воювали у Львівській області з підрозділами УПА. Ці особи були причетні також до масових репресій проти місцевого населення.

Цей радянський символ демонтували, як і перенесли поховання
Цей радянський символ демонтували, як і перенесли поховання

На сьогодні ексгумована понад тисяча останків.

Минулого тижня почали завершальний етап перепоховання. Всі роботи будуть завершені у березні 2025 року.

Матимемо очищене поле
Євген Бойко

«Матимемо очищене поле від окупантської радянської армії і енкаведистів. Це Поле почесних поховань має бути Полем слави українських Героїв», – каже в інтерав’ю Радіо Свобода Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської міської ради.

Поле слави українських Героїв замість радянського Марсового
Поле слави українських Героїв замість радянського Марсового

На цьому місці від початку повномасштабної російсько-української війни почесно ховають українських воїнів і тут буде споруджено меморіал, проєкт якого повинні затвердити рідні загиблих.

Перенесуть і Кузнєцова, і Путіна

Щоби провести демонтаж надмогильних елементів і перепоховати останки з території іншого комплексу – «Пагорба слави», обласна і міська влади мусіли чекати на дозвіл Мінкультури.

Раніше виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення про початок проведення досліджень і можливого перенесення поховань із території «Пагорба слави». Але оскільки ця частина музею «Личаківський цвинтар» має статус пам’ятки історії, тому й очікували на погодження Мінкультури.

Цей комплекс радянська влада, яка вдруге прийшла у Львів у липні 1944 року, почала будувати у 1948 році. Туди перепоховали червоноармійців і радянських партизанів, які загинули під час Другої Світової війни. Серед могил є й поховання спецагента НКВД, радянського розвідника Миколи Кузнєцова (справжнє ім'я Никанор), згідно з радянською офіційною легендою – радянський диверсант, спецагент-ліквідатор, агент НКВД, «партизан», розвідник.

Микола Кузнєцов, спеагент НКВД
Микола Кузнєцов, спеагент НКВД

Під час Другої світової війни виконував терористичні та провокаційні завдання радянського командування, які мали на меті викликати терор у відповідь із боку німецької окупаційної влади проти українського населення.

Кузнєцов убив кількох вищих офіцерів та високопоставлених чиновників нацистської окупаційної адміністрації у Рівному – столиці Райхскомісаріату України та у Львові – адміністративному центрі дистрикту «Галичина». Посмертно Кузнєцов був нагороджений зіркою Героя СРСР. Про нього знімали фільми і розповідали на уроках школярам.

За однією з версій, спецагент Микола Кузнєцов – «Пух», партизан, який виконував терористичні і провокаційні завдання під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов загинув 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області, коли його знайшли вояки УПА.

За радянською і нині російською версіями, радянський льотчик Микола Кузнєцов і ще два спецагенти були схоплені бійцями УПА і нібито Кузнєцов, який був у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвав себе гранатою. З великими почестями Кузнєцова поховали на «Пагорбі слави» 27 липня 1960 року.

Поховання Кузнєцова у Львові у липні 1960 року
Поховання Кузнєцова у Львові у липні 1960 року

Серед науковців є сумнів, що саме останки Миколи Кузнєцова поховали на «Пагорбі слави» у Львові.

До ексгумаційних робіт мають залучатись різні фахівці
Святослав Шеремета

«До ексгумаційних робіт мають бути залучені різні фахівці, а це і археологи, пошуківці, антропологи, судмедексперти. Дослідження будуть проводитися публічно. Є багато питань, чи це останки Кузнєцова. Тому тут важливо аби фахівці провели комплексні наукові дослідження, щоб підтвердити факт щодо його останків і поставити крапку у різних версіях. Методика дозволяє це зробити», – говорить історик, керівник комунального підприємства «Доля» Львівської обласної ради з питань пошуку поховань Святослав Шеремета.

Могила Кузнєцова у радянський час
Могила Кузнєцова у радянський час

Кузнєцова хотіли викрасти

Двічі невідомі намагались підкопати могилу і викрасти останки Кузнєцова. У липні 2023 року це зробив львів’янин і суд йому призначив покарання у вигляді штрафу у сумі 17 тисяч гривень.

Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року. У 2007 році до Львова приїжджала делегація з російського Свердловська.

У 2018 році до Львівської міськради надійшло звернення від губернатора Свердловської області (Росія) з проханням передати прах Кузнєцова, таке ж звернення було від племінниці спецаґента. Міська влада відмовила категорично, допоки у полоні в Росії є один український захисник і лежить не віддане тіло українського воїна.

У січні 2025 року хочемо приступати до демонтажу всіх цих елементів і до дослідження самих поховань
Євген Бойко

«Дозвіл Мінкультури дає можливість приступати до дерадянизації «Пагорбу слави». Питання радянських захоронень давно обговорюється у місті, а війна пришвидчила процес. Громада має право вирішувати, хто де має бути похований. Місто ініціювало процес перепоховання останків воїнів Червоної армії і служителів НКВС. Дорожня карта складена і у січні 2025 року хочемо приступати до демонтажу всіх цих елементів і до дослідження самих поховань. Всі захоронення і елементи мають бути перенесені на один із місцевих цвинтарів. Діючий у нас Голосківський», – наголосив Євген Бойко.

Мінкультури дозволило перенесення з «Пагорба слави» однієї братської могили російських воїнів, трьох братських могили радянських воїнів, 24 могили Героїв СРСР, 226 індивідуальних могил радянських воїнів, пам’ятники, скульптури, які були виготовлені з 1946 до 1957 років, у 1984 році.

Пагорб слави у 2019 році
Пагорб слави у 2019 році

Під час пошуково-ексгумаційних робіт досліджуватимуть усі людські останки, серед яких є і могила майора Путіна.

Український військовослужбовець, громадський активіст Антон Петрівський зазначає Радіо Свобода, що ні однієї радянської могили не залишать на «Пагорбі слави».

Всі радянські поховання будуть перенесені і поховані за християнською традицією
Антон Петрівський

«Всі радянські поховання будуть перенесені і поховані за християнською традицією. Бо ми є цивілізовані люди, але принципово – останки окупантів не можуть бути в публічному місці, яке завжди збирало багато антиукраїнських елементів у Львові. Це місце не є вшануванням Кузнєцова і однофамільця Путіна. Це місце колективного культу. Там завжди був колективний культ «победобєсія львівських ватників». Львівські «русскіє», агенти ФСБ Росії любили туди ходити і показувати, що це «їхнє» місто, бо тут поховані росіяни і це «російське місто». «Пагорб слави» – це останній маркер росіян у Львові», – каже Антон Петрівський.

Щоби унеможливити провокації на «Пагорбі слави» сьогодні там ведеться цілодобове відеоспостереження і встановлено охорону. Що буде на цьому місці після перепоховання червоноармійців і енкаведистів? Наразі немає конкретного рішення.

Торік Львівська область завершила процес декомунізації, знісши радянські пам’ятники. У регіоні, за офіційною інформацією Львівської ОВА, не залишилося жодної зареєстрованої релігійної громади Московського патріархату.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG