Автори звіту проаналізували приблизно 10 мільйонів дописів на польських веб-сайтах. Спеціальна комп’ютерна програма виявила 80 тисяч образливих висловлювань, що мають ознаки мови ненависті. Найчастіше об’єктами дошкульних кпинів анонімних інтернет-дописувачів стають представники двох національностей – єврейської та російської. Від цих національних груп за кількістю адресованих їм образливих дописів не відстають секс-меншини.
Як розповів голова фонду «Локальне знання» Марек Трошинський, образливі дописи появляються в інтернеті передусім у контексті обговорення історичних та політичних подій. На його думку, висловлювання на форумах досить об’єктивно відображають настрої їхніх анонімних авторів.
Трошинський твердить, що анонімні коментарі в інтернеті краще відображають думки людей, аніж соціологічні дослідження. «У звичайних дослідженнях ми мусимо запитати: «Чи ти любиш, наприклад, українців, німців, росіян?» Людина може любити або не любити, та, відповідаючи на запитання анкетувальника, вона думає, як саме відповісти. Натомість в інтернеті люди пишуть те, про що думають», – каже він.
Спершу віртуальні образи, потім реальні кулаки?
Польські соціологи переконані, що не можна легковажити анонімними дописами на інтернет-форумах. Мовляв, словесні образи можуть перерости у фізичне насилля.
Як приклад вони розповідають про неприємний випадок, що стався у польському місті Ломжа. У цьому місті анонімні інтернет-хулігани тривалий час образливо висловлювалися на адресу чеченських біженців, які оселилися в околицях Ломжі. За словами соціолога Яцека Бєлінського, в певний момент кількість неприязних щодо чеченців коментарів вплинула на те, як розвивалися реальні події. Мовляв, агресивні й часто повторювані заклики до розправи з прибульцями підбурили місцевих хуліганів до протиправних дій – вони побили чеченських біженок. Тож це показує, вважає Бєлінський, що проблеми анонімних інтернет-погроз не можна ігнорувати.
На такі міркування представників польських організацій посилаються польські політики. Майже одночасно з оприлюдненням звіту про інтернет-хуліганство польська партія «Союз лівих демократів» подала на розгляд парламенту законопроект про заборону мови ненависті.
«Проект, який ми запропонували, підготований з допомогою консультацій із багатьма неурядовими організаціями, – зауважує депутат Сейму Тадеуш Івінський. – Його написали відповідно до європейських стандартів, згідно з якими мова ненависті заборонена, а її поширення суворо карається».
На думку авторів польського звіту про мову ненависті в інтернеті, найкращий спосіб для обмеження інтернет-хуліганства – просвітницькі проекти, що руйнують негативні стереотипи. Соціологи вважають, що дані, наведені у звіті, будуть багатим джерелом інформації для правозахисних організацій.
Як розповів голова фонду «Локальне знання» Марек Трошинський, образливі дописи появляються в інтернеті передусім у контексті обговорення історичних та політичних подій. На його думку, висловлювання на форумах досить об’єктивно відображають настрої їхніх анонімних авторів.
Трошинський твердить, що анонімні коментарі в інтернеті краще відображають думки людей, аніж соціологічні дослідження. «У звичайних дослідженнях ми мусимо запитати: «Чи ти любиш, наприклад, українців, німців, росіян?» Людина може любити або не любити, та, відповідаючи на запитання анкетувальника, вона думає, як саме відповісти. Натомість в інтернеті люди пишуть те, про що думають», – каже він.
Спершу віртуальні образи, потім реальні кулаки?
Польські соціологи переконані, що не можна легковажити анонімними дописами на інтернет-форумах. Мовляв, словесні образи можуть перерости у фізичне насилля.
Як приклад вони розповідають про неприємний випадок, що стався у польському місті Ломжа. У цьому місті анонімні інтернет-хулігани тривалий час образливо висловлювалися на адресу чеченських біженців, які оселилися в околицях Ломжі. За словами соціолога Яцека Бєлінського, в певний момент кількість неприязних щодо чеченців коментарів вплинула на те, як розвивалися реальні події. Мовляв, агресивні й часто повторювані заклики до розправи з прибульцями підбурили місцевих хуліганів до протиправних дій – вони побили чеченських біженок. Тож це показує, вважає Бєлінський, що проблеми анонімних інтернет-погроз не можна ігнорувати.
На такі міркування представників польських організацій посилаються польські політики. Майже одночасно з оприлюдненням звіту про інтернет-хуліганство польська партія «Союз лівих демократів» подала на розгляд парламенту законопроект про заборону мови ненависті.
«Проект, який ми запропонували, підготований з допомогою консультацій із багатьма неурядовими організаціями, – зауважує депутат Сейму Тадеуш Івінський. – Його написали відповідно до європейських стандартів, згідно з якими мова ненависті заборонена, а її поширення суворо карається».
На думку авторів польського звіту про мову ненависті в інтернеті, найкращий спосіб для обмеження інтернет-хуліганства – просвітницькі проекти, що руйнують негативні стереотипи. Соціологи вважають, що дані, наведені у звіті, будуть багатим джерелом інформації для правозахисних організацій.
