76 депутатів – це більше за 3/4 всього депутатського корпусу Верховної Ради Криму – підтримали звернення до Венеціанської комісії, яка наприкінці березня аналізувала законопроект «Про мови в Україні» депутатів Гриневецького-Єфремова-Симоненка і в своїх рекомендаціях критично відреагувала щодо норм цього законопроекту. Кримські депутати вважають, що Венеціанська комісія підготувала «не юридичний, а політичний аналіз» законопроекту, тим самим «дискримінуючи за мовною ознакою» громадян України, для яких державна мова не є рідною.
«Цей документ, що підготувала Венеціанська комісія, розпалює ворожнечу між народами. А європейцям слід повчитися в України тій толерантності, яка є в багатонаціональному Криму», – вважає депутат від Партії регіонів Олександр Баталін.
Його колега у фракції Лентун Безазієв пішов далі і звинуватив експертів Венеціанської комісії у причетності до хрестових походів, які ініціювали багато століть тому венеційські дожі-правителі – з якими, очевидно, не має нічого спільного сучасне місце засідань комісії.
Про захист кримськотатарської мови депутати забули
Зрештою, ці звинувачення до остаточного варіанту документу не увійшли, але кримські депутати більшістю голосів закликали «переглянути висновки» комісії, зроблені щодо згаданого законопроекту. Звернення адресували й до Ради Європи, Європейського парламенту та ОБСЄ, які теж критично оцінювали положення проекту Гриневецького-Єфремова-Симоненка.
Утрималися від голосування всі члени фракції «Курултай-Рух», а її лідер Рефат Чубаров нагадав колегам із проурядової більшості про проблеми, з якими зіштовхується кримськотатарська преса та освіта в автономії, про те, що не забезпечується право депутатів виступати у Верховній Раді Криму кримськотатарською та українською мовами, про те, як ще місяць тому він звертався до спікера щодо необхідності наповнення українськомовного та кримськотатарськомовного варіантів офіційного сайту парламенту автономії, а вони й досі виконані лише російською мовою.
Рефат Чубаров зазначив, що, захищаючи свою мову, свою культуру, свої традиції, «негідно забувати про те, що точно такі ж права мають інші люди». Він закликав із наступної сесії забезпечити, «нарешті, умови для того, щоб й інші мови, якими говорить кримське суспільство і депутати, рівно звучали у парламенті». Чубаров заявив, що «з задоволенням» виступатиме і державною мовою, так і рідною кримськотатарською. Спікер у відповідь промовчав.
Зрештою, ті ж три чверті депутатів ухвалили звернення до українського парламенту з закликом негайно ухвалити законопроект «Про мови в Україні», підготовлений парламентаріями Сергієм Гриневецьким, Сергієм Єфремовим і Петром Симоненком.
«Цей документ, що підготувала Венеціанська комісія, розпалює ворожнечу між народами. А європейцям слід повчитися в України тій толерантності, яка є в багатонаціональному Криму», – вважає депутат від Партії регіонів Олександр Баталін.
Його колега у фракції Лентун Безазієв пішов далі і звинуватив експертів Венеціанської комісії у причетності до хрестових походів, які ініціювали багато століть тому венеційські дожі-правителі – з якими, очевидно, не має нічого спільного сучасне місце засідань комісії.
Про захист кримськотатарської мови депутати забули
Зрештою, ці звинувачення до остаточного варіанту документу не увійшли, але кримські депутати більшістю голосів закликали «переглянути висновки» комісії, зроблені щодо згаданого законопроекту. Звернення адресували й до Ради Європи, Європейського парламенту та ОБСЄ, які теж критично оцінювали положення проекту Гриневецького-Єфремова-Симоненка.
Утрималися від голосування всі члени фракції «Курултай-Рух», а її лідер Рефат Чубаров нагадав колегам із проурядової більшості про проблеми, з якими зіштовхується кримськотатарська преса та освіта в автономії, про те, що не забезпечується право депутатів виступати у Верховній Раді Криму кримськотатарською та українською мовами, про те, як ще місяць тому він звертався до спікера щодо необхідності наповнення українськомовного та кримськотатарськомовного варіантів офіційного сайту парламенту автономії, а вони й досі виконані лише російською мовою.
Рефат Чубаров зазначив, що, захищаючи свою мову, свою культуру, свої традиції, «негідно забувати про те, що точно такі ж права мають інші люди». Він закликав із наступної сесії забезпечити, «нарешті, умови для того, щоб й інші мови, якими говорить кримське суспільство і депутати, рівно звучали у парламенті». Чубаров заявив, що «з задоволенням» виступатиме і державною мовою, так і рідною кримськотатарською. Спікер у відповідь промовчав.
Зрештою, ті ж три чверті депутатів ухвалили звернення до українського парламенту з закликом негайно ухвалити законопроект «Про мови в Україні», підготовлений парламентаріями Сергієм Гриневецьким, Сергієм Єфремовим і Петром Симоненком.
