Cергій Комісаренко – досвідчений дипломат, майже шість років провів у Лондоні послом після здобуття Україною незалежності. Торкаючись характеру президентських виборів у Білорусі, в яких, за словами співрозмовника, Лукашенко навряд чи міг здобути більше 82 % голосів виборців, пан Комісаренко, все ж, вважає, що Заходу не слід вдаватися до ізоляції нинішнього білоруського лідера:
"Я взагалі вважаю, що політична ізоляція - це не метод. Це не найкращий шлях для вирішення навіть конфліктних ситуацій з державою. Потрібно завжди продовжувати діалог і шукати можливості для переконання. Хоча, я думаю, переконати пана Лукашенка досить складно".
Політолог з Німеччини Валерій Гладко можливу міжнародну політичну ізоляцію лукашенківського режиму називає помилковою. І ось один із його аргументів:
"За допомогою ізоляції нічого не можна досягнути. Навпаки, треба допомагати білорусам якомога більше, аби вони мали можливість більше спілкуватися з Заходом. Це єдиний шлях врятувати Білорусь від того, в чому вона загрузла".
На запитання про те, яку позицію щодо Білорусі займатиме офіційний Київ, політолог Валерій Гладко прогнозує: "Звичайно, що Україна буде займати таку, знаєте, ніяку позицію - ні нашим, ні вашим. З одного боку, вона має майже 2 мільярди обігу з Білоруссю, через те ніхто не хоче втрачати, особливо олігархи... А з іншого боку, Україна хотіла б продавати і на Захід і мати там гарне обличчя. Через те, як це було й досі, Київ казатиме Лукашенку, що нібито його підтримує, а Заходу - що підтримує Захід. Україна як не мала зовнішньої політики в цьому сенсі, так і надалі не буде її проявляти. Тому що немає уряду, який би міг це збагнути".
Колишній посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко не такий категоричний, коли йдеться про можливу позицію України щодо Мінська:
"Мені складно сказати, як поведе себе Україна, але я думаю, що у випадку, коли Україна долучилася б до політичної ізоляції Білорусі, це було б помилкою. Я думаю, що треба продовжувати з Білоруссю діалог і поступово, все ж, переконувати навіть існуюче керівництво в тому, що повинні відбуватися демократичні реформи, що має бути більше прозорості... Тобто, якщо ми просто зігноруємо існування - назвіть як завгодно - режиму Лукашенка чи легітимної влади Лукашенка - то це було б помилкою, бо це не дозволяло б нам проводити свою власну політику стосовно Білорусі як у галузі політичній, так і, зрештою, і в економіці. І це призвело б до погіршення стосунків між нашими державами. Я думаю, що це було б помилкою".
Політолог Валерій Гладко переконаний, що в нинішній непростій ситуації білорусам потрібен позитивний приклад. Дуже важливо, продовжує він, аби майбутній новий український уряд зробив рішучі кроки з побудови демократії в країні. Щоб білоруси переконалися:
"Так, з демократією краще, за неї справді варто боротися... Я впевнений, що для білорусів це було б набагато кращим прикладом, аніж політична ізоляція Заходу. Я думаю, що Захід міг би допомагати здійснювати Україні реформи, допомагати обирати народу свій уряд і тим самим зробити дуже багато корисного для самої Білорусі".
"Я взагалі вважаю, що політична ізоляція - це не метод. Це не найкращий шлях для вирішення навіть конфліктних ситуацій з державою. Потрібно завжди продовжувати діалог і шукати можливості для переконання. Хоча, я думаю, переконати пана Лукашенка досить складно".
Політолог з Німеччини Валерій Гладко можливу міжнародну політичну ізоляцію лукашенківського режиму називає помилковою. І ось один із його аргументів:
"За допомогою ізоляції нічого не можна досягнути. Навпаки, треба допомагати білорусам якомога більше, аби вони мали можливість більше спілкуватися з Заходом. Це єдиний шлях врятувати Білорусь від того, в чому вона загрузла".
На запитання про те, яку позицію щодо Білорусі займатиме офіційний Київ, політолог Валерій Гладко прогнозує: "Звичайно, що Україна буде займати таку, знаєте, ніяку позицію - ні нашим, ні вашим. З одного боку, вона має майже 2 мільярди обігу з Білоруссю, через те ніхто не хоче втрачати, особливо олігархи... А з іншого боку, Україна хотіла б продавати і на Захід і мати там гарне обличчя. Через те, як це було й досі, Київ казатиме Лукашенку, що нібито його підтримує, а Заходу - що підтримує Захід. Україна як не мала зовнішньої політики в цьому сенсі, так і надалі не буде її проявляти. Тому що немає уряду, який би міг це збагнути".
Колишній посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко не такий категоричний, коли йдеться про можливу позицію України щодо Мінська:
"Мені складно сказати, як поведе себе Україна, але я думаю, що у випадку, коли Україна долучилася б до політичної ізоляції Білорусі, це було б помилкою. Я думаю, що треба продовжувати з Білоруссю діалог і поступово, все ж, переконувати навіть існуюче керівництво в тому, що повинні відбуватися демократичні реформи, що має бути більше прозорості... Тобто, якщо ми просто зігноруємо існування - назвіть як завгодно - режиму Лукашенка чи легітимної влади Лукашенка - то це було б помилкою, бо це не дозволяло б нам проводити свою власну політику стосовно Білорусі як у галузі політичній, так і, зрештою, і в економіці. І це призвело б до погіршення стосунків між нашими державами. Я думаю, що це було б помилкою".
Політолог Валерій Гладко переконаний, що в нинішній непростій ситуації білорусам потрібен позитивний приклад. Дуже важливо, продовжує він, аби майбутній новий український уряд зробив рішучі кроки з побудови демократії в країні. Щоб білоруси переконалися:
"Так, з демократією краще, за неї справді варто боротися... Я впевнений, що для білорусів це було б набагато кращим прикладом, аніж політична ізоляція Заходу. Я думаю, що Захід міг би допомагати здійснювати Україні реформи, допомагати обирати народу свій уряд і тим самим зробити дуже багато корисного для самої Білорусі".