Вісім років знадобилося науковцям з Берліна, Бохума та Дрездена для ретельного вивчення дванадцятикілометрового стосу документів про діяльність Dresdner Bank за часів націонал-соціалізму. В інтерв”ю радіостанції Deutschlandradio Kultur один з авторів дослідження, професор Берлінського вільного університету Йоганнес Бер сказав:
“Наше дослідження продемонструвало, що цей кредитно-фінансовий інститут був значно тісніше пов’язаний із злочинами націонал-соціалістичного режиму, ніж вважалося раніше. Ми з’ясували, що Dresdner Bank перебував в особливій близькості до гітлерівської диктатури. Частково про це вже було відомо з досліджень, проведених відразу після Другої світової війни. Але тепер ми вперше змогли довести це на підставі вивчених документів, що походять з архівів самого банку”.
Так, Dresdner Bank безпосередньо допомагав проводити так звану “арієзацію” майна євреїв і як своєрідний “довірений банк СС” брав участь у фінансуванні табору смерті “Освенцім”. Вартим уваги є те, що в своїх діях банкіри керувалися не політичним переконанням, а передусім прагненням прибутку. Йоганнес Бер продовжив:
“Нам вдалося з’ясувати, що банк у жодному разі не діяв під тиском націонал-соціалістів, а цілеспрямовано шукав людей з добрими політичними зв''язками, щоб залучити їх до роботи в правлінні. Це робилося для того, аби мати доступ до ґешефтів, які стали можливими завдяки політиці, яку проводив націонал-соціалістичний режим у тому числі й після 1938-го року на окупованих територіях”.
Згідно з дослідженням, такий розрахунок виправдався: на окупованих територіях Dresdner Bank зміг випередити свого головного конкурента Deutsche Bank, заснувавши там значно більше власних філій. За словами історика Гаральда Віксфорта з Рурського університету, який теж належить до команди авторів дослідження, майже всі тодішні члени правління Dresdner Bank “причетні до сумнівних оборудок, які до 33-го року вони самі розцінили б, як найгірше порушення банківського кодексу”. На думку німецьких істориків, це ще раз доводить, що підприємства такого розміру мають бути зобов’язані дотримуватися етично-моральних принципів.
“Наше дослідження продемонструвало, що цей кредитно-фінансовий інститут був значно тісніше пов’язаний із злочинами націонал-соціалістичного режиму, ніж вважалося раніше. Ми з’ясували, що Dresdner Bank перебував в особливій близькості до гітлерівської диктатури. Частково про це вже було відомо з досліджень, проведених відразу після Другої світової війни. Але тепер ми вперше змогли довести це на підставі вивчених документів, що походять з архівів самого банку”.
Так, Dresdner Bank безпосередньо допомагав проводити так звану “арієзацію” майна євреїв і як своєрідний “довірений банк СС” брав участь у фінансуванні табору смерті “Освенцім”. Вартим уваги є те, що в своїх діях банкіри керувалися не політичним переконанням, а передусім прагненням прибутку. Йоганнес Бер продовжив:
“Нам вдалося з’ясувати, що банк у жодному разі не діяв під тиском націонал-соціалістів, а цілеспрямовано шукав людей з добрими політичними зв''язками, щоб залучити їх до роботи в правлінні. Це робилося для того, аби мати доступ до ґешефтів, які стали можливими завдяки політиці, яку проводив націонал-соціалістичний режим у тому числі й після 1938-го року на окупованих територіях”.
Згідно з дослідженням, такий розрахунок виправдався: на окупованих територіях Dresdner Bank зміг випередити свого головного конкурента Deutsche Bank, заснувавши там значно більше власних філій. За словами історика Гаральда Віксфорта з Рурського університету, який теж належить до команди авторів дослідження, майже всі тодішні члени правління Dresdner Bank “причетні до сумнівних оборудок, які до 33-го року вони самі розцінили б, як найгірше порушення банківського кодексу”. На думку німецьких істориків, це ще раз доводить, що підприємства такого розміру мають бути зобов’язані дотримуватися етично-моральних принципів.