Вже 4 роки у Міжнародному суді в Гаазі триває судовий процес над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем, якого звинувачено у воєнних злочинах, що були скоєні свого часу на теренах Краю Косово, у Боснії та у Хорватії. Тай суд над колишнім керівником Іраку Саддамом Хусейном також перетворюється на затяжний процес.
Фахівці з міжнародного права пояснюють, що останніми роками часто використовують таке юридичне поняття як: «колективна відповідальність». Але це поняття залишається досить складним. І забирає багато часу, щоб довести, що державний лідер несе відповідальність за злочини, скоєні, скажімо, збройними силами чи персоналом інших державних інституцій.
Ось що говорить Джон Джоунс – британський юрист із міжнародного права, який у Гаазі активно займався вивченням воєнних злочинів:
«З одного боку, це цілком зрозуміло, тому, що вони (злочини) стосуються подій, котрі охоплюють великий період часу – можливо два чи три роки – переважно у різних місцевостях і регіонах. Йдеться про різноманітні види злочинів. І до тих злочинів нібито причетна велика кількість людей, це і жертви, і злочинці. Особливо, коли ви маєте справу зі злочинами, за які відповідальність несе керівництво. І стверджують, що обвинувачений здійснював контроль над різними об’єднаннями, бригадами чи батальйонами. І у цьому контексті, Ви можете собі уявити, що кількість документальних свідчень і загалом свідчень представлених на судовому слуханні - величезна».
Не проста ситуація і довкола судового процесу над колишнім президентом Іраку Саддамом Хусейном. Спершу захисники Саддама (та і він сам) – заявляли, що не визнають законності суду. Згодом, внаслідок збройних нападів, загинули дві особи, котрі захищали Саддама Хусейна. А вже нещодавно головний суддя на процесі склав із себе повноваження, заявивши, що робить це через тиск на нього. І знову розпочалися розмови довкола того, наскільки суд над колишнім президентом Іраку є незалежним.
Рід Броді – юрист, який працює із міжнародною правозахисною організацією «Human Rights Watch», з цього приводу зауважив:
«Злочини, у яких звинувачено Саддама Хусейна є – дуже і дуже серйозними. І докази проти нього досить вагомі. Суд міг би забезпечити чудову можливість представити світові правду про злочини режиму Саддама. Натомість, з огляду на те, як був сформований склад суду – його сприймають як такий, котрому бракує незалежності. А Саддам повертає усе це на свою користь».
Досі у світовій практиці є чи не єдиний прецедент швидкого судового процесу над главою уряду. Йдеться про колишнього Прем''єр-міністра Руанди Жана Камбанду. Організація Об''єднаних Націй звинуватила його у геноциді. У1977 році Жана Камбанду заарештували і вже у 2000 році йому винесли судовий вирок – довічне ув’язнення.
А чи можливий судовий процес над колишніми чи то й діючими чільними особами в Україні, про що так часто говорять деякі українські політики? Скажімо, звучать заяви, у тому числі і від посадових осіб, про те, що й колишнього президента України Леоніда Кучму можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Так, Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко 21 січня, під час поїздки до Львова, заявив журналістам, що міліція не має повноважень порушувати кримінальні справи проти високопосадовців. За його словами, в іншому разі, «була б порушена кримінальна справа, а наступного дня обвинувачуваним у ній був би Леонід Кучма».
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко також дав кілька порад колишньому Президенту України: «Я думаю, Даниличу треба їхати в улюблене Підмосков''я, інакше буде лихо. У нас сьогодні, знаєте, тенденція - або одержувати російське громадянство, як Білоконь, Боделан і Бакай, або йти в список Вітренко, як Варцаба. Данилич у список Вітренко вже не встигає, так що йому одна дорога - або до прокурора, або в Підмосков''я».
Фахівці з міжнародного права пояснюють, що останніми роками часто використовують таке юридичне поняття як: «колективна відповідальність». Але це поняття залишається досить складним. І забирає багато часу, щоб довести, що державний лідер несе відповідальність за злочини, скоєні, скажімо, збройними силами чи персоналом інших державних інституцій.
Ось що говорить Джон Джоунс – британський юрист із міжнародного права, який у Гаазі активно займався вивченням воєнних злочинів:
«З одного боку, це цілком зрозуміло, тому, що вони (злочини) стосуються подій, котрі охоплюють великий період часу – можливо два чи три роки – переважно у різних місцевостях і регіонах. Йдеться про різноманітні види злочинів. І до тих злочинів нібито причетна велика кількість людей, це і жертви, і злочинці. Особливо, коли ви маєте справу зі злочинами, за які відповідальність несе керівництво. І стверджують, що обвинувачений здійснював контроль над різними об’єднаннями, бригадами чи батальйонами. І у цьому контексті, Ви можете собі уявити, що кількість документальних свідчень і загалом свідчень представлених на судовому слуханні - величезна».
Не проста ситуація і довкола судового процесу над колишнім президентом Іраку Саддамом Хусейном. Спершу захисники Саддама (та і він сам) – заявляли, що не визнають законності суду. Згодом, внаслідок збройних нападів, загинули дві особи, котрі захищали Саддама Хусейна. А вже нещодавно головний суддя на процесі склав із себе повноваження, заявивши, що робить це через тиск на нього. І знову розпочалися розмови довкола того, наскільки суд над колишнім президентом Іраку є незалежним.
Рід Броді – юрист, який працює із міжнародною правозахисною організацією «Human Rights Watch», з цього приводу зауважив:
«Злочини, у яких звинувачено Саддама Хусейна є – дуже і дуже серйозними. І докази проти нього досить вагомі. Суд міг би забезпечити чудову можливість представити світові правду про злочини режиму Саддама. Натомість, з огляду на те, як був сформований склад суду – його сприймають як такий, котрому бракує незалежності. А Саддам повертає усе це на свою користь».
Досі у світовій практиці є чи не єдиний прецедент швидкого судового процесу над главою уряду. Йдеться про колишнього Прем''єр-міністра Руанди Жана Камбанду. Організація Об''єднаних Націй звинуватила його у геноциді. У1977 році Жана Камбанду заарештували і вже у 2000 році йому винесли судовий вирок – довічне ув’язнення.
А чи можливий судовий процес над колишніми чи то й діючими чільними особами в Україні, про що так часто говорять деякі українські політики? Скажімо, звучать заяви, у тому числі і від посадових осіб, про те, що й колишнього президента України Леоніда Кучму можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Так, Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко 21 січня, під час поїздки до Львова, заявив журналістам, що міліція не має повноважень порушувати кримінальні справи проти високопосадовців. За його словами, в іншому разі, «була б порушена кримінальна справа, а наступного дня обвинувачуваним у ній був би Леонід Кучма».
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко також дав кілька порад колишньому Президенту України: «Я думаю, Даниличу треба їхати в улюблене Підмосков''я, інакше буде лихо. У нас сьогодні, знаєте, тенденція - або одержувати російське громадянство, як Білоконь, Боделан і Бакай, або йти в список Вітренко, як Варцаба. Данилич у список Вітренко вже не встигає, так що йому одна дорога - або до прокурора, або в Підмосков''я».