Кореспондент радіо Свобода передає зі Страсбурга про те, що «Рада Європи привітала у вівторок одну зі своїх улюблениць - Грузію, хоча похвал на адресу Тбілісі цього разу було менше, аніж раніше». Однією з ілюстрацій цього є слова співдоповідача ПАРЄ з грузинського питання Матіаса Еорсі. Він сказав у вівторок:
«В політиці ви часто можете сказати, що відсутність новин - це добрі новини, щось подібне є із новинами з Грузії. Навіть більше, я хочу наголосити, що кожне зі звершень, за котре Грузія бралася, виконувалося, і тут можна навести приклад широкомасштабної реформи з нафтотранспортною системою, котра започаткована, і це добрий курс».
У резолюції Ради Європи сказано багато добрих слів про стабілізуючу роль Грузії в регіоні, про те, що в цілому влада в Тбілісі виконує свої зобов’язання перед ПАРЄ. Але пролунала й серйозна критика щодо політики грузинської влади відносно національних меншин , про помилки в Південній Осетії, Абхазії та Аджарії. Зокрема, йшлося про досить авторитарний підхід грузинського лідера до політичного представництва Батумі в загальнодержавній системі керівництва, зменшення частки цієї автономії в центральній владі з 7% до 5%. Подібні недоліки, на думку ПАРЄ, були і в політиці Грузії щодо Південної Осетії та Абхазії.
Реакція грузинської сторони в особі члена її делегації, депутата парламенту Грузії Єлени Тевдорадзе була наступною:
«Ми не виконали цих рекомендацій, але не тому, що не хотіли, а тому , що ми вважали їх не такими важливими на сьогодні для Грузії. Ми не погоджуємося з Радою Європи. Ми маємо наші власні аргументи. Головне для нас є те, що ми виконуємо ті зобов’язання, на базі яких нас приймали до Ради Європи, і лише два з них залишилися невиконаними».
Але в цілому, як зауважують очевидці, обговорення Грузії і резолюція Ради Європи з цього приводу носили доброзичливий, стимулюючий характер.
«В політиці ви часто можете сказати, що відсутність новин - це добрі новини, щось подібне є із новинами з Грузії. Навіть більше, я хочу наголосити, що кожне зі звершень, за котре Грузія бралася, виконувалося, і тут можна навести приклад широкомасштабної реформи з нафтотранспортною системою, котра започаткована, і це добрий курс».
У резолюції Ради Європи сказано багато добрих слів про стабілізуючу роль Грузії в регіоні, про те, що в цілому влада в Тбілісі виконує свої зобов’язання перед ПАРЄ. Але пролунала й серйозна критика щодо політики грузинської влади відносно національних меншин , про помилки в Південній Осетії, Абхазії та Аджарії. Зокрема, йшлося про досить авторитарний підхід грузинського лідера до політичного представництва Батумі в загальнодержавній системі керівництва, зменшення частки цієї автономії в центральній владі з 7% до 5%. Подібні недоліки, на думку ПАРЄ, були і в політиці Грузії щодо Південної Осетії та Абхазії.
Реакція грузинської сторони в особі члена її делегації, депутата парламенту Грузії Єлени Тевдорадзе була наступною:
«Ми не виконали цих рекомендацій, але не тому, що не хотіли, а тому , що ми вважали їх не такими важливими на сьогодні для Грузії. Ми не погоджуємося з Радою Європи. Ми маємо наші власні аргументи. Головне для нас є те, що ми виконуємо ті зобов’язання, на базі яких нас приймали до Ради Європи, і лише два з них залишилися невиконаними».
Але в цілому, як зауважують очевидці, обговорення Грузії і резолюція Ради Європи з цього приводу носили доброзичливий, стимулюючий характер.
