Шістдесят років тому у Лондоні відбулося перше засідання Генеральної Асамблеї ООН. Однак жодних урочистих заходів, щоб відзначити цю історичну подію, не передбачається. Натомість представники 191 держави заплуталися у диспутах довкола одного із засадничих принципів ООН – універсального пошанування прав людини. У середу члени Генеральної асамблеї ООН розпочнуть переговори стосовно формування нової Комісії з прав людини. До її складу входять представники 53 держав. Ця комісія повинна розслідувати порушення прав людини у світі. Проте Китай та Судан – країни, відомі як порушники прав людини, поєднали свої зусилля, щоб заблокувати розслідування про негаразди у тій царині.
Ще на саміті торік у вересні Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав лідерів світу виконати дані зобов’язання і провести реорганізацію Комісії з прав людини:
«Ви погоджуєтеся подвоїти бюджет офісу Верховного комісара з прав людини...Ви погоджуєтеся з тим, що слід виправити невдачі Комісії з прав людини за допомогою створення Ради з прав людини. Подробиці з цього питання треба випрацювати під час 60-ої Генеральної асамблеї».
Зміна назви комісії – це єдина суттєва домовленість, якої вдалося поки що досягти. Держави західних демократій домагаються, щоб до нової Ради не обиралися представники країн, які системно порушують права людини. Реформатори домагаються також, щоб дві третини Асамблеї обирали нових членів Ради, а не як це було досі, коли таке повноваження мали заполітизовані регіональні групи країн.
Однак Білорусь, Куба та Зімбабве очолили невелику групу держав, котрі категорично виступають проти будь-яких змін критеріїв формування нового органу ООН з прав людини.
Тед Пікконе керує американською незалежною організацією “Democracy Coalition Project”, яка виступала за реформи Комісії ООН з прав людини та відділення з поширення демократії.
«Досі ніхто не зумів досягти такого результату, який гарантував би усунення з комісії країн, що є найбільшими порушниками прав людини...Отож нам слід боротися проти культури ООН, тобто проти способу дії цієї структури», - сказав Радіо Свобода американський експерт. Згідно з графіком роботи, Генеральна Асамблея мала б ухвалити реорганізацію Комісії з прав людини до березня.
Ще на саміті торік у вересні Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав лідерів світу виконати дані зобов’язання і провести реорганізацію Комісії з прав людини:
«Ви погоджуєтеся подвоїти бюджет офісу Верховного комісара з прав людини...Ви погоджуєтеся з тим, що слід виправити невдачі Комісії з прав людини за допомогою створення Ради з прав людини. Подробиці з цього питання треба випрацювати під час 60-ої Генеральної асамблеї».
Зміна назви комісії – це єдина суттєва домовленість, якої вдалося поки що досягти. Держави західних демократій домагаються, щоб до нової Ради не обиралися представники країн, які системно порушують права людини. Реформатори домагаються також, щоб дві третини Асамблеї обирали нових членів Ради, а не як це було досі, коли таке повноваження мали заполітизовані регіональні групи країн.
Однак Білорусь, Куба та Зімбабве очолили невелику групу держав, котрі категорично виступають проти будь-яких змін критеріїв формування нового органу ООН з прав людини.
Тед Пікконе керує американською незалежною організацією “Democracy Coalition Project”, яка виступала за реформи Комісії ООН з прав людини та відділення з поширення демократії.
«Досі ніхто не зумів досягти такого результату, який гарантував би усунення з комісії країн, що є найбільшими порушниками прав людини...Отож нам слід боротися проти культури ООН, тобто проти способу дії цієї структури», - сказав Радіо Свобода американський експерт. Згідно з графіком роботи, Генеральна Асамблея мала б ухвалити реорганізацію Комісії з прав людини до березня.