Перший з супутників програми “Галілео”, започаткованої Євросоюзом, стартував сьогодні з космодрому “Байконур” у Казахстані на борту російської ракети “Союз”. Запуск пройшов успішно. Через 8 хвилин 49 секунд після старту, як і було передбачено, супутник, що має назву “Джіов-Ей” та система запуску “Фрегат” відділилися від “Союзу”. Ще через 3 години 42 хвилини відбулося остаточне виведення супутника на орбіту, відстань якої від землі складає понад 23 тисячі кілометри.
Загалом проект “Галілео”, вартість якого перевищує 3 з половиною мільярда євро, передбачає запуск близько 30-ти супутників. Другий супутник – “Джіов-Бі” – буде запущено вже цієї весни, а наприкінці тестової стадії програми, що закінчиться 2008-го року, на орбіті працюватимуть чотири супутники. Завдяки програмі “Галілео” Європа позбудеться залежності від американської космічної системи Джі-Пі-Ес, яка наразі єдина в світі забезпечує цілу низку послуг – від надання інформації водіям до допомоги в пошуково-рятувальних роботах. Тепер Євросоюз зможе запропонувати Джі-Пі-Ес гідну альтернативу. “Галілео” здійснюватиме супутникову навігацію для різних категорій споживачів – від тих самих автомобілістів і моряків до картографів. При цьому точність навігації у кілька разів перевищуватиме ту, що зараз забезпечує Джі-Пі-Ес.
Ще однією важливою відмінністю “Галілео” від Джі-Пі-Ес є те, що системою керуватимуть цивільні й вона буде організована на засадах співпраці організацій та приватних осіб.
Україна належить до шести країн – не членів ЄС, які беруть участь у проекті “Галілео”. Решта п’ять – це Китай, Індія, Ізраїль, Марокко та Саудівська Аравія. Про те, в чому саме полягатиме участь України у проекті та яку користь він принесе українським користувачам, розповідає заступник генерального директора Національного Космічного агентства України Едуард Кузнєцов.
Кузнєцов: “Україна буде виготовляти для себе станції координуючі і буде ними користуватися після того, як ця система запрацює. Як відомо, ця система буде введена до ладу у 2008-2009 році. Я вважаю, що введення все європейської системи “Галілео” – це буде надзвичайно важливо для різних галузей економіки, і в першу чергу транспортних міністерств. Міністерство транспорту і зв’язку, міністерство надзвичайних ситуацій, інші міністерства будуть користуватися тією навігаційною інформацією, яка буде поступати з цих супутників через станції, виготовлені в Україні, до наших користувачів”.
Тож проект “Галілео” є вельми перспективним – і для України, і для Європи. Утім, варто згадати і про голоси незадоволених. Ними у цій ситуації є американці, з якими минулого року не вдалося домовитися про технічну сумісність “Галілео” та “Джі-Пі-Ес”. Тож тепер у США стверджують, що сигнали “Галілео” можуть завадити безпечній роботі системи “Джі-Пі-Ес”.
Загалом проект “Галілео”, вартість якого перевищує 3 з половиною мільярда євро, передбачає запуск близько 30-ти супутників. Другий супутник – “Джіов-Бі” – буде запущено вже цієї весни, а наприкінці тестової стадії програми, що закінчиться 2008-го року, на орбіті працюватимуть чотири супутники. Завдяки програмі “Галілео” Європа позбудеться залежності від американської космічної системи Джі-Пі-Ес, яка наразі єдина в світі забезпечує цілу низку послуг – від надання інформації водіям до допомоги в пошуково-рятувальних роботах. Тепер Євросоюз зможе запропонувати Джі-Пі-Ес гідну альтернативу. “Галілео” здійснюватиме супутникову навігацію для різних категорій споживачів – від тих самих автомобілістів і моряків до картографів. При цьому точність навігації у кілька разів перевищуватиме ту, що зараз забезпечує Джі-Пі-Ес.
Ще однією важливою відмінністю “Галілео” від Джі-Пі-Ес є те, що системою керуватимуть цивільні й вона буде організована на засадах співпраці організацій та приватних осіб.
Україна належить до шести країн – не членів ЄС, які беруть участь у проекті “Галілео”. Решта п’ять – це Китай, Індія, Ізраїль, Марокко та Саудівська Аравія. Про те, в чому саме полягатиме участь України у проекті та яку користь він принесе українським користувачам, розповідає заступник генерального директора Національного Космічного агентства України Едуард Кузнєцов.
Кузнєцов: “Україна буде виготовляти для себе станції координуючі і буде ними користуватися після того, як ця система запрацює. Як відомо, ця система буде введена до ладу у 2008-2009 році. Я вважаю, що введення все європейської системи “Галілео” – це буде надзвичайно важливо для різних галузей економіки, і в першу чергу транспортних міністерств. Міністерство транспорту і зв’язку, міністерство надзвичайних ситуацій, інші міністерства будуть користуватися тією навігаційною інформацією, яка буде поступати з цих супутників через станції, виготовлені в Україні, до наших користувачів”.
Тож проект “Галілео” є вельми перспективним – і для України, і для Європи. Утім, варто згадати і про голоси незадоволених. Ними у цій ситуації є американці, з якими минулого року не вдалося домовитися про технічну сумісність “Галілео” та “Джі-Пі-Ес”. Тож тепер у США стверджують, що сигнали “Галілео” можуть завадити безпечній роботі системи “Джі-Пі-Ес”.