Брюссель, 4 лютого 20045 року - Європейський Союз дискримінує Україну в наданні їй статусу держави з ринковою економікою . Про це в інтерв''ю радіо "Свобода" заявив посол української місії при ЄС Роман Шпек. А Європейську комісію він порівняв з Візантійською імперією.
Нагадаю, що на початку нинішнього тижня представники Єврокомісії запевнили кореспондента радіо "Свобода," що до п’ятниці українська сторона одержить остаточні відповіді щодо ринкового статусу України.
Тому я поцікавився у керівника місії України при ЄС Романа Шпека, чи він одержав обіцяну відповідь з боку Єврокомісії. На це Роман Шпек відповів:
Роман Шпек
Ми вже не розуміємо їхніх обіцянок і відповідей. З цього приводу в мене все більше складається враження, що ми маємо справи не з Європейською комісією, а з Візантійською імперією, де розмови одні, а справи зовсім інші.
Я хочу навести кілька прикладів. 30-го листопада минулого року Єврокомісії ми передали інформацію щодо динаміки цін на внутрішньому ринку на основні види гірничо-металургійного комплексу та пояснення по товарообігу містоутворюючих підприємств. 27-го грудня минулого року Єврокомісії передано відповіді щодо решти містоутворюючих підприємств їхнього товарообігу.
На початку цього року 6-го січня відбулися обговорення з представниками торгово-економічної місії представництва України при ЄС з експертами Єврокомісії.
За висновками представники Єврокомісії зазначили, що поки що вони не потребують від української сторони будь-якої додаткової інформації. І ця заява залишається в силі по сьогоднішній день, бо додаткових звернень щодо інформації ніяких не було.
Дуже часто представники на різних рівнях, від експертного до найвищих рівнів Єврокомісії, говорили, що це просте технічне рішення. Я як економіст погоджуюся, що це дійсно просте технічне рішення, тільки до цього хочу додати, що представникам Єврокомісії не вистачає політичної волі для усунення дискримінації українських підприємств в порівнянні з іншими підприємствами чи з інших країн даного регіону, не вистачає такої політичної волі для прийняття простого технічного рішення.
Я готовий до відкритої дискусії з будь-ким з експертів чи високих представників з Єврокомісії про ці принципи, які покладені в основу визначення ринкового статусу. Я готовий для порівняльного аналізу ситуації України в порівнянні з іншими країнами, зокрема з Румунією чи з Росією, я готовий по одних і тих же критеріях оцінити ситуацію в кожній з тих країн, які останнім разом надавалися рішення щодо ринкового статусу.
На превеликий жаль, речники Єврокомісії директорату з питань торгівлі сказали, що це є просте технічне рішення. Отже, я можу назвати, що йде витіснення українських товарів з ринку ЄС і заміщення цих товарів товарами з інших країн. Це не є символічне і не є політичне значення, воно має вплив на добробут українців, воно має вплив на доходи українського центрального бюджету чи місцевих бюджетів.
І найголовніше, що ЄС, який так закликає нас до відкритої політики, сам нехтує ці методи: немає ніякої відкритості в діалозі між Україною і Єврокомісією щодо ринкового статусу, все закрито, завуальовано, небажання обговорювати конкретні приклади чи конкретні факти. Зволікання. Отже, я ще раз говорю, що брак політичної волі для прийняття простого рішення.
Нагадаю, що на початку нинішнього тижня представники Єврокомісії запевнили кореспондента радіо "Свобода," що до п’ятниці українська сторона одержить остаточні відповіді щодо ринкового статусу України.
Тому я поцікавився у керівника місії України при ЄС Романа Шпека, чи він одержав обіцяну відповідь з боку Єврокомісії. На це Роман Шпек відповів:
Роман Шпек
Ми вже не розуміємо їхніх обіцянок і відповідей. З цього приводу в мене все більше складається враження, що ми маємо справи не з Європейською комісією, а з Візантійською імперією, де розмови одні, а справи зовсім інші.
Я хочу навести кілька прикладів. 30-го листопада минулого року Єврокомісії ми передали інформацію щодо динаміки цін на внутрішньому ринку на основні види гірничо-металургійного комплексу та пояснення по товарообігу містоутворюючих підприємств. 27-го грудня минулого року Єврокомісії передано відповіді щодо решти містоутворюючих підприємств їхнього товарообігу.
На початку цього року 6-го січня відбулися обговорення з представниками торгово-економічної місії представництва України при ЄС з експертами Єврокомісії.
За висновками представники Єврокомісії зазначили, що поки що вони не потребують від української сторони будь-якої додаткової інформації. І ця заява залишається в силі по сьогоднішній день, бо додаткових звернень щодо інформації ніяких не було.
Дуже часто представники на різних рівнях, від експертного до найвищих рівнів Єврокомісії, говорили, що це просте технічне рішення. Я як економіст погоджуюся, що це дійсно просте технічне рішення, тільки до цього хочу додати, що представникам Єврокомісії не вистачає політичної волі для усунення дискримінації українських підприємств в порівнянні з іншими підприємствами чи з інших країн даного регіону, не вистачає такої політичної волі для прийняття простого технічного рішення.
Я готовий до відкритої дискусії з будь-ким з експертів чи високих представників з Єврокомісії про ці принципи, які покладені в основу визначення ринкового статусу. Я готовий для порівняльного аналізу ситуації України в порівнянні з іншими країнами, зокрема з Румунією чи з Росією, я готовий по одних і тих же критеріях оцінити ситуацію в кожній з тих країн, які останнім разом надавалися рішення щодо ринкового статусу.
На превеликий жаль, речники Єврокомісії директорату з питань торгівлі сказали, що це є просте технічне рішення. Отже, я можу назвати, що йде витіснення українських товарів з ринку ЄС і заміщення цих товарів товарами з інших країн. Це не є символічне і не є політичне значення, воно має вплив на добробут українців, воно має вплив на доходи українського центрального бюджету чи місцевих бюджетів.
І найголовніше, що ЄС, який так закликає нас до відкритої політики, сам нехтує ці методи: немає ніякої відкритості в діалозі між Україною і Єврокомісією щодо ринкового статусу, все закрито, завуальовано, небажання обговорювати конкретні приклади чи конкретні факти. Зволікання. Отже, я ще раз говорю, що брак політичної волі для прийняття простого рішення.
