Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 30 червня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий Вечір Україно! Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми. З вами передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Вітаємо всіх, хто нас слухає!
Тема передачі на середу, 30-те червня: “Напередодні президентських виборів зміни до закону “Про Центральну виборчу комісію (далі ЦВК)”.
Цю тему з нами сьогодні обговорять наші гості: Степан Гавриш, координатор парламентської більшості, народний депутат (телефоном); Олександр Черненко, секретар КВК.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Отже, що це за зміни, які сьогодні українські депутати ухвалили до закону про ЦВК?
Це перш за все збільшення на один рік строку повноважень члена комісії - до 7 років.
Даний закон передбачає, зокрема, що ВР призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента. Президентські пропозиції про призначення членів в свою чергу повинні враховувати пропозиції депутатських фракцій і груп.
Крім того, не може бути призначений членом ЦВК громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята.
Член ЦВК не може бути народним депутатом або мати інший представницький мандат, не може входити до складу інших виборчих комісій та комісій з референдумів, не може бути членом ініціативної групи всеукраїнського чи місцевого референдуму, не може займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької та творчої діяльності, член ЦВК не може входити до складу правління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку.
Член ЦВК також не може бути в органах виконавчої влади та виконавчих органах місцевого самоврядування. Член ЦВК на час здійснення своїх повноважень має зупинити членство в політичній партії, якщо він перебував в такій до призначення його членом ЦВК.
Закон виписує повноваження комісії, зокрема йдеться про те, що ЦВК може звертатися в разі необхідності до Конституційного Суду для офіційного тлумачення Конституції України, законів або окремих їх положень з питань, що стосуються підготовки та проведення виборів і референдумів.
ЦВК також є основним розпорядником та забезпечує функціонування державного реєстру виборців.
Комісія також відповідає за акредитації офіційних спостерігачів на виборах і референдумах, організовує підготовку і проводить вибори депутатів ВР Криму, депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів.
Доповідав на сьогоднішньому засіданні парламенту про зміни до закону про ЦВК перший заступник голови Комітету ВР з питань правової політики, співголова фракції Народно-демократичної партії та Партії промисловців і підприємців Микола Оніщук.
Ось що він сказав про необхідність ухвалення цього закону в інтерв’ю радіо “Свобода”. Микола Оніщук
Нова редакція закону України про ЦВК і потреба в цій редакції обумовлена насамперед двома обставинами.
По-перше, нещодавно ВР України ухвалила три нові виборчі закони, зокрема про вибори народних депутатів, Президента та вибори місцевих органів влади. З цих законів повноваження й інші питання, пов’язані з організацією діяльності ЦВК, дещо було вже уточнені, і виникла необхідність привести у відповідність закон про ЦВК з так званими галузевими законами про вибори.
По-друге, треба мати на увазі, що сам чинний нині закон про ЦВК вже працює більше шести років, майже сім, відтак накопилося чимало досвіду його застосування, в тому числі і деякі критичні моменти, пов’язані з діяльністю ЦВК.
До речі, зауважу, що голосування сьогодні по цьому закону по суті увінчувало парламентську діяльність саме за реформування виборчого законодавства, яке в своїй сумі по суті можна прирівняти до змін до Конституції, адже добре відомо, що саме завдяки виборам, виборчому процесу громадяни України формують свою владу.
Ухвалення цього закону супроводжувалося дискусіями не тільки у сесійній залі, а й на засіданні тимчасової конституційної комісії, до компетенції якого було віднесено розгляд цього законопроекту. Серед таких дискусійних питань було, зокрема, те, чи можуть кандидатувати члени ЦВК, тобто, чи можуть вони бути кандидатами у народні депутати, президента чи в інші представницькі органи.
Хотів би відразу зауважити, що положення закону проголосованого передбачають, що на час такого кандидування член ЦВК призупиняє свою діяльність як член ЦВК, іншими словами, він не бере участь в засіданнях комісії.
До дискусійних питань також було віднесена тема сумісності, зокрема, посади члена ЦВК з іншими видами діяльності, яка є ... актуальною для України з огляду на непоодинокі факти такого сумісництва.
До дискусійних положень цього законопроекту, які проте вже на сьогодні таким не є, тому що вони проголосовані парламентом, також варто було б віднести і положення, що стосується, зокрема, права парламенту увільняти від обов’язків членів ЦВК.
Зауважу, що серед нових підстав, які передбачені цим законом, є такі положення, як порушення присяги, що є новацією цього закону.
До речі, до новацій варто також віднести і розширення функцій ЦВК, зокрема, що стосується контролю за проведенням виборів в органах місцевого самоврядування та місцевих референдумів, а також право ЦВК створювати саме для виконання цих функцій відповідні регіональні представництва.
При цьому хотів би зауважити, що ВР не пішла на збільшення членів ЦВК, власне, що і зрозуміло, адже в цьому на сьогодні реальної потреби, власне, немає.
Не брали участь в сьогоднішньому голосуванню про зміни до закону про ЦВК СПУ, КПУ та БЮТ, Голосуванню передували дискусії довкола окремих положень.
Свої аргументи в інтерв’ю радіо “Свобода” пояснює член парламентської фракції “Наша Україна”, заступник голови Народного Руху України Юрій Ключковський.
Юрій Ключковський
Там була така норма, яка передбачала у разі висунення в кандидати в народні депутати члена ЦВК зупинення його повноважень. Я вважав, що в такому випадку повинна йти мова про припинення його повноважень, тобто втрати членства в ЦВК і заміну його на когось іншого.
Власне, зупинення повноважень є річ трошки не окреслена в українському праві, оскільки йде мова про посадову особу органу влади.
І виходить так, що вона не виконує своїх обов’язків і ніхто інший не виконує її обов’язків. Звичайно, ЦВК колегіальний орган, однак уявімо собі, що 6 членів ЦВК подалися на вибори, залишається 9, менше 2/3, і ЦВК стає недієздатною. Для засідання потрібно 10 членів ЦВК, не менше.
Також з цих міркувань, що несерйозно вже балотуватися в народні депутати. Це вже так виглядає, що попробував тим покерувати, а потім сам піду.
Ми вважали, що цю норму треба вилучити. Просто втрачається членство ЦВК в такому випадку, ось і все. На жаль, не було підтримано залом.
Друга принципова річ з приводу, якої я виступав стосувалася можливості використання ЦВК коштів для проведення навчань членів дільничних комісій, взагалі для підвищення рівня правової культури учасників виборчого процесу, чи процесу референдуму.
Це масові заходи, достатньо дорогі речі і сподіватися, що найближчим часом державний бюджет зможе це фінансувати, то це трошки наївно.
Є Указ Президента 2000 року. Затверджена ним концепція підвищення правової культури учасників виборчих процесів та процесів референдуму. І там передбачається, що можна використовувати кошти громадських організацій, політичних партій, міжнародно-технічну допомогу й також інші джерела незаборонені законом.
Власне, на превеликий жаль, навіть посилання на авторитет Президента і його указ не спрацювало і більшість не підтримало цієї норми.
Чи то всі ще під враженням цього сумнозвісного кроку Мішури, який виклав агентурні дані стосовно зарубіжного втручання в виборчі процеси та всяких донорських організацій, чи то яка біда.
Але я просто знаю, який величезний обсяг роботи робився на кошти спонсорських організацій попереднім складом ЦВК і наскільки це була корисна діяльність.
Якщо сьогодні цю річ заборонити, то насправді це звузить можливість ЦВК для того, щоб впливати на розвиток правової свідомості громадян, що є абсолютною і необхідною умовою для зміцнення демократії в Україні.
Власне, ці дві позиції, на жаль, все-таки не попали в закон.
Ірина Халупа
Народний депутат Юрій Ключковський.
Голова Центральної виборчої комісії України Сергій Ківалов задоволений цими змінами. Він підкреслив, що закон визначає нову організаційно-правову структуру комісії, він чіткіше роз’яснює і визначає повноваження ЦВК.
Шановні гості, розпочнемо з такого загального запитання. Пане Гавриш, як Ви думаєте, чи ці зміни, що вони насправді дають? Чи вони розширюють демократичне поле, чи навпаки, його звужують?
Степан Гавриш
Це відповідь пов’язана з ситуацією, в якій формувалися ці зміни і ідея нової редакції закону про ЦВК, який був прийнятий у 1997 році були пов’язані в Україні саме з маршем політичної реформи.
І саме тому ВР доручила відповідною постановою тимчасовій спеціальній комісії по конституційній реформі опрацювати і цю нову редакцію.
Дискусії дійсно були надзвичайно жорсткими. Вони засвідчили наскільки різне бачення об’єму повноважень, принципів основних базових, на яких формуються діяльність ЦВК, як кожна з політичних сил намагалась максимально ефективно використати цю ситуацію для того, щоб дати можливість для реалізації тих політичних поглядів, які вони сповідують. В тому числі і безпосередньо в демократії і виборчому процесі.
Я б сказав, що головним, напевно, у цій новій редакції є те, що запроваджується обов’язок Президента України, враховувати при призначенні на посаду членів ЦВК позиції депутатських фракцій і груп, в тому числі, які утворені в цьому діючому парламенті.
Це ще раз закріпило основну ідею змін до Конституції про формування у парламенті більшості, де в тому числі і опозиція має рівне право в порівнянні з більшістю мати своє представництво у цій комісії.
Я би сказав, що головним також у цих змінах є те, що посилена колективістська позиція при прийнятті рішень. І таким чином робиться більш прозорим процес роботи ЦВК.
Не думаю, що вкрай важливим є те, що ЦВК має регіональні представництва. Але це також важливий сегмент в діяльності ЦВК, оскільки до цього часу ЦВК фактично змушена була мігрувати по Україні і збиратися на підтримку того ж адміністративного ресурсу.
На цей час завдяки цьому закону вона буде працювати більш незалежно. Намагання знайти максимально незалежні (не розбірливо) комісії рухало пропозиції народних депутатів.
Я б, можливо, не погодився з моїм поважним колегою Юрієм Ключковським щодо скорботи по відхиленню пропозицій по наданню ЦВК права за рахунок різних грантів, і благодійної допомоги, і інших форм, скажімо, не бюджетної підтримки ЦВК створювати взагалі різні інституції, які дійсно розширюють доступ виборців до певної правової виборчої культури.
Ми прийшли до висновку, що це має бути проблемою третього сектора, громадянського суспільства. Мені здається, що ми поступили дуже правильно, що відокремили будь-який вплив на ЦВК з будь-яких інших джерел, які могли бути.
Скажімо, надання тих же самих грантів, прив’язування інтересів і певних членів ЦВК, чи навіть їх радників, чи помічників до позиції тих чи інших сил зовні ЦВК.
Звісно, ми розширили статус членів ЦВК, посилили їх захищеність, тому що я вважаю, що нова редакція є кроком вперед, без сумніву.
Я би зробив ще таких два висновки наприкінці цього діалогу про те, що якщо ми проведемо політичну реформу і внесемо зміни в Конституцію, то можна вважати нову редакцію, якби перехідним таким періодом, законодавчим актом, оскільки після проведення конституційної реформи виникне абсолютно нова політична ситуація.
Ірина Халупа
Після проведення політичної реформи знову буде треба переписувати цей закон.
Степан Гавриш
Я думаю, що в нього будуть внесені суттєві зміни. По суті зміниться сама політична ситуація, і настрій політичних сил, і оцінка самої ЦВК.
Якщо зміни до Конституції не будуть внесені, то, дійсно, цей закон буде працювати до 2011 року.
Ірина Халупа
Пане Гавриш, Ви згадували про обов’язок Президента, який є вписаний в цей закон враховувати пропозиції фракцій, груп і т.п. Чи врахований якийсь механізм цього обов’язку?
Отже, чи це буде справа гонору, як кажуть в Західній Україні, що Президент знає ці пропозиції і ось він буде їм прислуховуватись, чи є якійсь розроблений конкретний механізм?
Степан Гавриш
Механізму, звичайно, немає, але унормування саме цієї позиції в законі зобов’язує Президента враховувати позицію всіх політичних сил.
Це вже є серйозною підставою, навіть при відсутності дії регламентних норм, які можуть бути передбачені в самому Регламенті, в законі про Президента держави могли бути виписані більш широко.
Я думаю, що це попереду. Знову ж таки завершення конституційної реформи, я думаю, що ми будемо працювати над низкою інших законодавчих актів, включаючи Регламент ВР, де ці питання мають бути прописані.
Ірина Халупа
Пане Черненко, Ви як представник недержавної організації, яка все ж таки багато чого зробила і далі робить у царині виборчого права, виборчої свідомості в Україні.
Як Ви розцінюєте ці зміни? Чи є це розширення демократичного поля, чи навпаки, звуження?
Олександр Черненко
Можна по-всякому ставитись. Безперечно, ці зміни до закону юридично оформили багато речей, які і до цього в нас фактично існували при функціонуванні ЦВК.
Себто, попередній закон не до кінця регулював ці речі. Десь ЦВК на свій розсуд робила певні кроки, які зараз вилились тут в законодавче оформлення.
Є, безперечно, багато “плюсів”, є певні “мінуси”. Але в Україні завжди, яким би досконалим не був закон, є питання до його застосування.
Тут вже багато попередніх тих коментарів прозвучало. Важко щось додати нове.
Але, зокрема, щодо цієї дискусії, консультації Президента по реформуванню ЦВК з різними парламентськими групами і фракціями передбачались, але більш м’яко.
І в діючій редакції закону, і ніби-то при формуванні нового складу ЦВК були враховані всі... Не всі, спершу тільки фракції більшості та комуністів. Вже пізніше, на етапі домовленості, врахували кандидатури соціалістів і “НУ”. Але ці дискусії не були публічними.
Це все було предметом якихось домовленостей, і не було відкритих критеріїв до кандидатур членів ЦВК. Ми мали той варіант, коли кандидатура від СДПУ(О), депутат Заплатинський по домовленостям ніби-то попав в новий склад комісії. Він не з’явився на жодне засідання. І таким чином, Президент його відкликав, по цій квоті прийшла інша людина.
Питання не просто врахування інтереси груп і фракцій тут стоїть, бо, звичайно, всі хочуть мати своїх людей в комісії. Але питання публічності обговорення.
І не просто, щоб фракції давали по своїй квоті кандидатуру, але пояснювали, чому дають саме цих людей – чи вони є професіоналами, чи вони хороші юристи, чи вони не будуть виконувати законодавство. От, на жаль, тут ця проблема не вирішена.
Ірина Халупа
Чи ви бачите якийсь кращий підхід у цьому питанні? Хто повинен тоді призначати?
Олександр Черненко
Ні. Система абсолютно нормальна. Президент подає, парламент може погодитися, може – ні.
Йдеться про те, щоби ці домовленості, ці консультації були, по-перше, відкриті, і були, можливо, чіткі пояснення, чітка мотивація, чому саме ці люди, за які заслуги ці люди можуть бути членами центральних виборчих комісій. І щоб, як мінімум, вони обиралися у виборчому праві і всьому іншому.
Ірина Халупа
Дякую, пане Черненко. Пане Гавриш, якщо в Україні прагнуть політичної структуризації, то чому члени ЦВК мусять зупинити своє членство в партії на період праці в ЦВК? Чому вони не можуть бути просто пасивними членами, так би мовити? Чому вони мусять виходити з партії?
Степан Гавриш
Ви знаєте, я з тривогою відчуваю нашу дискусію. Я думаю: що б ми не зробили Україні, ми завжди робимо щось неправильно. Я маю на увазі моїх колег... Можна не врахувати, я б сказав, історію, яка лежить перед нами в Європі, оскільки політичне структурування самого суспільства ще не відбулося в повній мірі.
І в нас немає, в Україні, реальних національних парламентських партій, які могли би, дійсно, декларувати позицію більшої частини, певної значної частини виборців.
Отже, коли ми говоримо про члена виборчої комісії, який буде членом партії, то ми завжди переживаємо, чи він буде лобіювати інтереси саме цієї партії.
Але в членів виборчої комісії, знаєте, має бути ідеологія, мораль така, як у суді: він має незалежно, принципово обслуговувати, виключно...
Я знаю дуже цікаву одну статтю, якої ще не було ніколи.
Ірина Халупа
А яку?
Степан Гавриш
Я не пам’ятаю номер цієї статті. Але вона пов’язана з тим, що до повноважень виборчих комісій належить вислуховування повідомлень керівників міністерств та інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів, пов’язаних з підготовкою проведення виборів та всеукраїнського референдуму.
Це означає, що в цьому відношенні якраз незалежність, неупередженість, чесність членів територіальних виборчих комісій і політична незаангажованість дозволяє їм піднятися над певним не тільки політичним, а навіть адміністративним лобізмом.
Ця контрольна функція територіальної виборчої комісії, на яку ніхто не звернув уваги, вона є дуже серйозним кроком вперед для того, щоби виборча комісія була впливовим інститутом саме з формування виборчої ідеології в Україні.
Ірина Халупа
Дякую, пане Гавриш. Після ухвалення нового закону про ЦВК, вона матиме право скасовувати результати місцевих виборів. Це – фактично контроль над виборами до місцевих органів влади. Пан Ківалов привітав таке рішення.
Він, зокрема, сказав: “У разі потреби, якщо будуть порушені права виборців, ми маємо право за власною ініціативою брати документи, вивчати і потім на засіданні комісії колегіально ухвалювати відповідне рішення. До цього ми не мали таких повноважень.”
Хто вирішує, чи є потреба ухвалювати таке рішення, брати такий крок? Що може бути наслідком такого повноваження? І чи є тут можливості на якісь зловживання, пане Черненко?
Олександр Черненко
В принципі, ми вважаємо, що це прогресивним є кроком, тому що дуже часто саме на місцевих виборах, де формують місцеві комісії місцеве чиновництво, яке ніяк не є відповідальним перед іншими комісіями, центральними органами влади, відбувається найбільше зловживань і порушень. Мукачеве – тому яскравий приклад.
І, в принципі, хочеться сподіватися, що такі повноваження ЦВК дозволять хоч якимось чином (звичайно, якщо буде добра політична воля ЦВК) впливати на перебіг місцевих виборів.
Тому що зараз (конкретний приклад – Мукачеве) долю цих виборів може вирішити або суд, який багато в чому приймає політичні рішення, якщо казати про місцеві. ЦВК жодним чином на те, що відбувалось, вплинути не може. І вони тільки розводять руками: “Це не наша компетенція.”
Хочеться сподіватися, що ця норма дозволить організаторам місцевих виборів більш відповідально ставитись і до організації процесу, і до, власне, встановлення результатів виборів.
Ірина Халупа
Взагалі, зміни передбачають створення мережі представництв ЦВК по регіонах. Є великі проблеми завжди з бюджетними коштами у таких питаннях. Ось пан Ківалов привітав такі рішення. Але сказав, що все, звичайно, залежатиме від коштів.
Пане Гавриш, будуть забезпечені ті необхідні кошти?
Степан Гавриш
Це не викликає жодного сумніву, оскільки влада завжди зацікавлена у тому, щоб ЦВК була інститутом, який працює у певному бюджетному комфорті. І, нарешті, належність коштів, необхідних для організації і роботи і ЦВК, і представництв, які, між іншим, мають суто методичну функцію (вони не приймають жодних рішень – це, по суті справи, продовження секретаріату ЦВК), дозволяє ефективно використовувати позицію ЦВК, дійсно, в регіонах.
Я погоджуюся з паном Черненком відносно того, що наглядова функція ЦВК, яка виникла внаслідок зміни цього закону, яка дозволяє контролювати, по суті справи, приймати рішення щодо місцевих виборів, вона робить ці вибори більш прогнозованими з точки зору, скажімо так, унеможливлення чи зменшення впливу адміністративного тиску, зважаючи на нинішній закон про систему виборів на місцевому рівні (ми прийняли його на пропорційних засадах).
Слід зазначити, що саме ця комісія, яка піднімається над конкуренцією, над боротьбою, над змаганнями, зважаючи на те, що на засіданнях можуть бути присутнім представники політичних сил, по-перше, народні депутати, то на мій погляд, це досить дієвий на цей час механізм.
Думаю, що те, що стосується бюджету, то особливо зараз ЦВК отримає достатнє фінансування для того, щоб змогла провести ефективно вибори Президента в цьому році.
Ірина Халупа
Чи президентські вибори вже будуть відбуватися з тими розширеними повноваженнями ЦВК, пане Черненко?
Степан Гавриш
Якщо Президент підпише цей закон у найближчі дні, я не думаю, що він не підпише, тому що завтра ВР завершує п’яту сесію, ми не зможемо розглянути пропозиції Президента.
Тобто цей закон вступить в чинність після підписання Президентом.
Ірина Халупа
Пане Черненко, чи Президент підпише? Тут його інтереси врахований мабуть.
Олександр Черненко
Я думаю, що великих заперечень не буде. Тут не залежить, чи до президентських виборів він вступить в силу чи ні, тому що суттєвих видозмін до організації президентської виборчої кампанії тут поки що не передбачено.
Чесно кажучи, навіть якщо він не вступить в силу, то певні речі, які тут є, які відбуваються, і так де-факто виконує ЦВК, хоча вони не прописані в законі.
Сказати, що це суттєво вплине, то я не думаю.
Степан Гавриш
Пані Ірино, дозвольте мені прокоментувати одну річ, продовжуючи думку пана Черненка. Ми не ставили перед собою на меті провести будь-які кардинальні зміни цього закону.
Це було навіть небезпечно з огляду на те, що певні правові позиції організації виборів в Україні вже сформовані, ми могли би внести дуже серйозні проблеми в організацію цих виборів.
Але ми з одного боку, некосметично, з іншого – технологічно покращили цей закон, щоб він був більш якісним з точки зору позиціонування у демократичній системі виборів, які ми намагаємося таким чином також забезпечити.
Ірина Халупа
Пане Черненко, з точки зору неурядової організації, що ще можна було б додати до цього закону, щоб зробити його просто перфектним? Що йому бракує?
Олександр Черненко
Ви знаєте, важко сказати. Як я вже казав, що закони можна вдосконалювати до безмежності. В принципі навіть діючий закон, хоча багато що не регулював, але давав основні підстави...
Є питання доброї волі для виконання цього закону. Тому, я ж кажу, можна додавати безкінечно, але головне, щоб чітко виконувалося те, що вже є.
В принципі, звичайно, така редакція влаштовує в більшості положень, хоч є свої мінуси.
Ірина Халупа
А які мінуси Ви бачите?
Олександр Черненко
Тут, зокрема, те, що є де-факто, тут суттєво розширені повноваження голови ЦВК, коли в деяких випадках він стає не просто керівником апарату, секретаріату ЦВК, а може певним чином впливати і на самих членів ЦВК.
Це так само у нас відбувається де-факто, коли і минулий склад, і теперішній склад голосують практично в 99 випадках одноголосно.
Тобто всі спірні питання, які можуть виникати в цьому колегіальному органі, вирішуються на так званих закритих нарадах, які передують офіційним формальним засіданням.
Хоча ніби представлені різні політичні сили, ніби є колегіальний орган, де голосування є одноголосними, і авторитет голови ЦВК є беззаперечним, хоч нібито кожен член комісії є самодостатнім і може висловлювати свою думку.
Тут ці повноваження голови в новому законі нібито закріплюються ще більш чітко.
Ірина Халупа
Але вони не розширюють ще більше?
Олександр Черненко
Юридично ніби так, а фактично ні. Звичайно, що і життя, і проведення передвиборчої кампанії буде показувати на практиці. Зараз дуже важко зробити якісь прогнози.
Ірина Халупа
Це такий закон, який бодай вдається втілювати в життя і його виконувати кожні чотири роки. Бо в Україні часто нарікають, що ухвалюють прекрасні закони, але ніхто їх не втілює в життя.
Пане Гавриш, наша програма, на жаль, добігає кінця, я хотіла Вас насамкінець запитати таке. Згідно з тими змінами, парламент має право звільняти членів ЦВК за, серед іншого – порушення присяги.
За що ще ви можете їх послати геть?
Степан Гавриш
Дійсно ми встановили присягу для членів ЦВК, інша, ніж у державних службовців. За це дійсно може бути звільнено. Ми уточнили процедуру припинення повноважень членів ЦВК, запропонували механізм призначення членів комісії замість вибулих.
Я думаю, що мова йде про серйозні порушення чинного законодавства, власне, за підстави, які були до цього часу прописані в законі, чітко визначені, окрім того, що мова йде про винесення рішення суду, вироку суду, наприклад, і так далі.
Інше питання – ця виборча комісія по відношенню до іншого члена у виборчій комісії не може піднімати. Мається на увазі, що коло питань, по яких може бути ЦВК, без всяких жорстко визначених законом і розширений буде не може.
Але разом з тим, головним не є це, головним є те, що коли ми дискутуємо стосовно того, що голова дійсно має достатнє широке поле повноважень, то мова йде не про одноголосність, у зв’язку із тим, що він може авторитетно впливати на членів комісії.
Мова йде про інше. Членам комісії треба пам’ятати, про це мають дбати політичні сили, що в ЦВК знаходяться представники певних політичних сил.
Саме спираючись на їх позицію, вони діють, використали свій час, термін про пасивну приналежність до тієї чи іншої політичної сили, дійсно всі члени ЦВК залишаються, так би мовити, пасивними членами політичної сили, яка їх туди делегувала.
Тому говорити про будь-яке всесилля голови неможливо. Але якщо голова ЦВК мудрий, якщо він проводить політику, яка відповідає інтересам всіх політичних сил, то така одноголосність, одностайність є реальним наслідком цієї політики.
Ірина Халупа
Дякую. Пане Черненко, останнє запитання до Вас. Як Ви розцінюєте, власне, таке відокремлення недержавних організацій у виборчому процесі цими змінами?
Олександр Черненко
Ми не досить позитивно до цього ставимося, тому що досвід співпраці і з попереднім складом діючої комісії, коли була створена громадська рада про ЦВК, зараз, дасть Бог, створиться найближчими днями громадська рада при новому складі ЦВК.
Ніколи ця співпраця не була зайвою, не була неефективною. Те, що ЦВК ставала в залежність від нібито якихось фондів чи нібито їм хтось диктував, цього жодного разу не було, тому що підписувалися угоди публічні, де чітко визначалися права і обов’язки сторін, а залучення такої технічної спонсорської допомоги і до навчання, в першу чергу, членів виборчої комісії, воно лише віталося.
До речі, чому б зараз не залучити ті самі кошти до формування реєстру виборців, тому що це дуже дорого, те, що поки що передбачається в бюджеті – це копійки для того, що має бути.
Цього не треба боятися, але у нас є така грантофобія в Україні, очевидно, вона знайшла відбиток і в цьому законі.
Ірина Халупа
Дякую Вам, пане Черненко, і Вам, пане Гавриш. Сьогодні про зміни до закону “Про ЦВК” у “Вечірній Свободі” з нами дискутували Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України; Степан Гавриш, координатор парламентської більшості, співголова парламентської конституційної комісії.
На цьому ми прощаємося з вами! Передачу вела Ірина Халупа. Шануймося!
