Аудіозапис програми:
Київ, 23червня 2004 року.
Олекса Боярко
Вітаю вас, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Боярко.
Ми вестимемо мову про різні аспекти української історії та етнокультурного життя України.
2004-й рік проголошений ЮНЕСКО роком Івана Горбачевського. У травні виповнилось 150 років від дня народження цього знаного вченого-хіміка, визначного громадського діяча і просто людини, котра до кінця своїх днів служила національним інтересам України. З Праги розповідь веде Оксана Пеленська.
Оксана Пеленська
Іван Горбачевський народився 15 травня 1854 року в селі Зарубинці на Тернопільщині. Диплом лікаря він здобув в університеті у Відні, а коли йому виповнилось 28, ім’я Горбачевського стало відомим у світі.
Працюючи в Празі, в 1882 учений зробив важливе наукове відкриття – синтез сечової кислоти і уперше встановив її складники. А через рік Іван Горбачевський – наймолодший в Європі учений-хімік, отримав запрошення очолити лікарський факультету Карлового університету в Празі.
Згодом він став директором ново створеного при Карловому університеті Інституту медичної хімії, який у Празі успішно працює й нині.
Ще раз відзначився Горбачевський у 1884 р., коли першим в Європі відкрив світові нову галузь науки – медичну біохімію й почав читати студентам цей новий предмет.
Він також написав перший чеський і перший український підручник з цієї нової галузі науки, за яким учаться і нинішні студенти.
Сьогодні важко переоцінити вклад Івана Горбачевського до розвитку хімії, біохімії, токсикології. Роботі в Карловому університеті учений віддав 34 роки свого життя, він 4 рази обирався деканом факультету, а в 1902 році став ректором Карлового університету.
Говорить професор Станіслав Штіпек - директор заснованого Іваном Горбачевським Інституту медичної біохімії в Празі.
Станіслав Штіпек
(переклад) Іван Горбачевський був, без сумніву, визначною особистістю Карлового університету. Він був відомий як учений, як викладач і як політик.
І в усіх цих ділянках без перебільшення став новатором. Його праці мали вплив не тільки на сучасників, але вплинули й на подальші покоління і цей влив відчутний і нині.
Горбачевський – учений у свої 29 років уже був відомим в Європі. Він заснував Інститут лікарської хімії й відкрив предмет, який вивчають і сьогодні.
Оксана Пеленська
Іван Горбачевський обирався до австрійського Парламенту, в 1910 р. - став довічним членом Верхньої палати Парламенту Австрії, в 1917 р. - першим австрійським міністром охорони здоров’я.
Однак мало хто знає, що в 1918 р. учений подав у відставку з посади міністра австрійського уряду на знак протесту проти поділу Галичини на дві частини – українську та польську.
Іван Гобачевський належав до групи відомих українських учених і громадських діячів, з ініціативи яких у 1925 р. в Празі був заснований Музей Визвольної Боротьби України.
Про вклад Івана Горбачевського в українську справу для радіо ’’Свобода’’ розповів професор Пряшівського університету у Словаччині Микола Мушинка.
Микола Мушинка
Коли в 1925 році засновувався Музей Визвольної Боротьби України в Празі, то професор Іван Горбачевський був найавторитетнішою особою серед празької української еміграції в Празі.
Цілком зрозуміло, що на загальних зборах товариства Музей Визвольної Боротьби України саме його було обрано головою цього товариства. На цій посаді він пробув 9 виборчих періодів до 1935 року і в значній мірі спричинився до розбудови музею.
Того ж 1 серпня 1925 року він подарував музеєві 70 визначних документів, серед яких були дуже цінні матеріали з його перебування на посаді посла австрійського парламенту та міністра охорони здоров’я Австрії, матеріали Союзи визволення України у Відні, рідкісні політичні видання цього періоду, дипломатичні протоколи, власні наукові праці і т.п.
Цей його княжий дар буквально електризував присутніх. І протягом найближчих днів майже всі члени товариства, а було їх понад 100 почали дарувати музеєві свої матеріали для музею.
Оксана Пеленська
В 1925 – 1935 рр. І.Горбачевський очолював Управу цього Музею, який належав до визначних науково-освітніх установ у тодішній Чехо-Словаччині. Він також з власних коштів матеріально підтримував багатьох українських студентів, які навчались у вузах Праги.
В 1925 р. І.Горбачевський дістав також запрошення на роботу до Харківського університету, однак з огляду на похилий вік від пропозиції відмовився й до останніх днів жив і працював у Празі. Ученій помер 24 травня 1942 р. і похований на цвинтарі Святого Матея в Празі.
З нагоди 150-діття від дня народження відомого українського вченого ЮНЕСКО виголосило 2004 рік роком Івана Горбачевського.
З цієї нагоди в Празі відбулась міжнародна наукова конференція, а на будинку Інституту медичної біохімії, який заснував Горбачевський, відкрито пам’ятну таблицю.
Олекса Боярко
У шістнадцятому – сімнадцятому сторіччях Ніжин був центром проживання грецької громади в Україні.
Нині місцева влада має намір допомогти активізації життя громади ніжинців грецького походження. Розповідає Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Нині у Ніжині лише двісті осіб вважають себе греками, але кілька тисяч мешканців міста стверджують, що мають грецьке походження.
І для відновлення і розвитку культурних потреб громади влада ініціювала відновлення Центру грецької культури, який чотири століття тому заснували брати Зосими.
Розповідає начальник управління культури Ніжинського міськвиконкому Леонід Шаган.
Леонід Шаган
В свій час були такі меценати грецькі брати Зосими. В Греції створено товариство братів Зосим. Через доктора філософських наук Христоса Ласкарідіса в Греції, то це товариство братів Зосимів досить популярне.
Практично останніх 15 років всі президенти Греції є представниками цього товариства. Брати Зосим поховані у нас в Ніжині на Троїцькому кладовищі біля Храму Костянтина і Олени.
Ніжинська громада міська за цим кладовищем доглядає. І вже 5 років назад ми вже створили грецький некрополь в Ніжині. Ми сьогодні його трішечки окультурили, привели в такий вигляд, на який можна дивиться. Було так, що ми шукали по кладовищу і могили, і окремі бюсти, і окремі пам’ятники, які були побудовані за тих часів (15-16 ст.)
Богдана Костюк
А після упорядкування цвинтаря громада зайнялася дослідженнями історії ніжинської грецької громади. Про греків у Ніжині видано три книги, які зберігаються у міському Музеї рідкісної книги.
Як каже Леонід Шаган, завдяки допомоги Посольства Греції та наукової громадськості Яннінського університету, справа з відродженням Центру грецької культури зрушила з місця. Крім того, у Ніжині відреставровані дві грецькі церкви та, за словами пана Шагана.
Леонід Шаган
У Ніжині до десятка таких споруд, які побудовані в свій час греками і вони до сих пір зберігаються як історичні пам’ятки.
Є у нас і перша на Лівобережній Україні аптека, яка називалася “Полковник Михайло Лігда”. Її побудував сам грек по походженню. Ми сьогодні відтворили на базі цієї аптеки нині діючу музей-аптеку.
Богдана Костюк
Але для підтримки історичних будівель у належному стані, ніжинська громада потребує коштів, яких не вистачає. Адже місцевий бюджет виділяє на підтримку культурних та історичних об’єктів не більше трьох відсотків своїх витрат.
Олекса Боярко
Міжрегіональна конференція, присвячена 90-літтю Свято-Георгієвського монастиря, відбулася у заповіднику “Поле Берестецької битви”. Розповідає Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Традиційно в дев’яту неділю після Великодня українська православна церква відзначала день всіх українських святих. Ця дата співпадає з відзначенням річниці Берестецької битви 1651 року між військами Богдана Хмельницького та польського короля, котра через участь у ній до трьохсот тисяч воїнів з обох боків вважається найбільшою баталією 17 століття .
Як би не ставилися науковці до битви, зафіксованої в історії як поразка українців, у народі місце битви і заповідник , створений на цій території, завжди були в пошані.
Поряд зі зброєю та речами козаків упродовж століть у торфяних болотистих грунтах знаходили їхні залишки. Глибока повага волинян до пам’яті предків, котрі героїчно полягли у нерівному бою після зради союзників-татар, свого часу була використана російським імператором задля піднесення вже російського патріотизму.
Саме тому на прохання архімандрита Почаївської Лаври Віталія у 1910 році на острові Журавлиха почали створювати пантеон “руської слави” та були офіційно встановлені щорічні дні зібрань на могилах козаків.
Почалося будівницво храму-пам’ятника в стилі українського бароко, у криптах якого перезахоронили віднайдені рештки козаків.
До його становлення причетні відомі архітектори Максимов і Щусєв та український художник Їжакевич, котрий виконав найбільшу художню роботу – величезну зовнішню ікону Розп’яття, яку було заплановано викласти мозаїкою.
Не судилося – почалася перша світова... А вже за панської Польщі відвідини скита були заборонені.
Учасники конференції – науковці й краєзнавці з Рівненщини, Львівщини та Волині, а також ченці щойно відродженого Свято-Георгіївського скита УПЦ (КП) - дослідили 90-річну історію території храму, який зазнав гонінь під час польської, німецької та радянської окупації.
Приміщення храму було шпиталем, колгоспним складом, і навіть притулком для хворої на ящур худоби. Справу відродження розпочато з 1967 року.
Перший дослідник та багаторічний директор музею Павло Лотоцький, розповідає, що багато фондів колишнього монастиря збереглися, однак погубити все могло невігластво тодішніх чиновників.
Павло Лотоцький
Вирішили, що треба все-таки починати із Визвольної війни. Прийшли до центральної церкви, живопис ще свіжа була, фарба пахла.
Один з Кам’янець-Подільського (я не знаю його прізвища) каже, що те все треба задрапувати, замазати. Кажуть: “А що ви будете показувати? Хто то буде дивитися?” А він продовжує, що треба повісити маятники Фуко і показати, що Земля обертається навколо своєї осі.
Я кажу, що учень 5-го класу знає, що Земля обертається навколо своєї осі. Нащо це? Так я вступив в таку дискусію з ними гостру. Мене підтримали решта і погодилися з тим, що треба залишити так як є. Це була перша перемога над безбожниками.
Валентина Одарченко
Адже саме звідси наприкінці вісімдесятих розпочалася хвиля боротьби за українську незалежність.
У 91-му тут з’явився величний пам’ятник, який відкривав разом з майбутнім Президентом України Леонідом Кравчуком патріарх Мстислав. Кілька років тому було вирішено відновити на території заповідника монастир. Першим науковцем, котрий дослідив Поле Берестецької битви, був Микола Костомаров. Найвідомішим дослідником подій 1651 року став професор Ігор Свєшніков.
Завдяки його дослідженням були скориговані історичні дані, зазначені в польських джерелах, котрі перебільшували кількість загиблих з українського боку, і зроблені висновки про те, що збереження у битві під Берестечком українського війська, як і значні втрати королівського, стало передвісником перемоги під Білою Церквою – коли польсько-шляхетська армія, зустрівшись із добре озброєним козацьким військом, не сміла його атакувати й без бою підписала угоду з Хмельницьким.
Нині справу Ігоря Свєшнікова продовжує керівник археологічної експедиції Богдан Прищепа. А директор заповідника Леонід Галабуз та голова сільради Іван Гончар зуміли знайти спільну мову з мешканцями святої обителі і прагнуть поєднати краєзнавчі, історичні та релігійні інтереси.
Леонід Галабуз
Я думаю, що в нас спільні завдання як в заповідника так і в монастиря – це національно-патріотичне виховання підростаючого покоління і всіх тих, хто прибуває до нас, щоб доторкнувшись до останків загиблих змогли вибрати правильний шлях в своєму житті.
Валентина Одарченко
Учасники конференції ухвалили Звернення до Президента України та Верховної Ради, у якому зазначено, що розкопки повинні тривати, заповідник потребує нового приміщення музею для розміщення усіх його експонатів (у чому Президент обіцяв посприяти ще три роки тому); і створення аналога легендарного дзвону, переплавленого в Австро-Угорщині під час Першої світової.
Звернення підтримали близько трьох тисяч учасників мітингу, який відбувся наступного дня під стінами Георгіївського монастиря.
Олекса Боярко
На все добре, шановні слухачі.
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Вів передачу Олекса Боярко.
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 23червня 2004 року.
Олекса Боярко
Вітаю вас, шановні слухачі!
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Олекса Боярко.
Ми вестимемо мову про різні аспекти української історії та етнокультурного життя України.
2004-й рік проголошений ЮНЕСКО роком Івана Горбачевського. У травні виповнилось 150 років від дня народження цього знаного вченого-хіміка, визначного громадського діяча і просто людини, котра до кінця своїх днів служила національним інтересам України. З Праги розповідь веде Оксана Пеленська.
Оксана Пеленська
Іван Горбачевський народився 15 травня 1854 року в селі Зарубинці на Тернопільщині. Диплом лікаря він здобув в університеті у Відні, а коли йому виповнилось 28, ім’я Горбачевського стало відомим у світі.
Працюючи в Празі, в 1882 учений зробив важливе наукове відкриття – синтез сечової кислоти і уперше встановив її складники. А через рік Іван Горбачевський – наймолодший в Європі учений-хімік, отримав запрошення очолити лікарський факультету Карлового університету в Празі.
Згодом він став директором ново створеного при Карловому університеті Інституту медичної хімії, який у Празі успішно працює й нині.
Ще раз відзначився Горбачевський у 1884 р., коли першим в Європі відкрив світові нову галузь науки – медичну біохімію й почав читати студентам цей новий предмет.
Він також написав перший чеський і перший український підручник з цієї нової галузі науки, за яким учаться і нинішні студенти.
Сьогодні важко переоцінити вклад Івана Горбачевського до розвитку хімії, біохімії, токсикології. Роботі в Карловому університеті учений віддав 34 роки свого життя, він 4 рази обирався деканом факультету, а в 1902 році став ректором Карлового університету.
Говорить професор Станіслав Штіпек - директор заснованого Іваном Горбачевським Інституту медичної біохімії в Празі.
Станіслав Штіпек
(переклад) Іван Горбачевський був, без сумніву, визначною особистістю Карлового університету. Він був відомий як учений, як викладач і як політик.
І в усіх цих ділянках без перебільшення став новатором. Його праці мали вплив не тільки на сучасників, але вплинули й на подальші покоління і цей влив відчутний і нині.
Горбачевський – учений у свої 29 років уже був відомим в Європі. Він заснував Інститут лікарської хімії й відкрив предмет, який вивчають і сьогодні.
Оксана Пеленська
Іван Горбачевський обирався до австрійського Парламенту, в 1910 р. - став довічним членом Верхньої палати Парламенту Австрії, в 1917 р. - першим австрійським міністром охорони здоров’я.
Однак мало хто знає, що в 1918 р. учений подав у відставку з посади міністра австрійського уряду на знак протесту проти поділу Галичини на дві частини – українську та польську.
Іван Гобачевський належав до групи відомих українських учених і громадських діячів, з ініціативи яких у 1925 р. в Празі був заснований Музей Визвольної Боротьби України.
Про вклад Івана Горбачевського в українську справу для радіо ’’Свобода’’ розповів професор Пряшівського університету у Словаччині Микола Мушинка.
Микола Мушинка
Коли в 1925 році засновувався Музей Визвольної Боротьби України в Празі, то професор Іван Горбачевський був найавторитетнішою особою серед празької української еміграції в Празі.
Цілком зрозуміло, що на загальних зборах товариства Музей Визвольної Боротьби України саме його було обрано головою цього товариства. На цій посаді він пробув 9 виборчих періодів до 1935 року і в значній мірі спричинився до розбудови музею.
Того ж 1 серпня 1925 року він подарував музеєві 70 визначних документів, серед яких були дуже цінні матеріали з його перебування на посаді посла австрійського парламенту та міністра охорони здоров’я Австрії, матеріали Союзи визволення України у Відні, рідкісні політичні видання цього періоду, дипломатичні протоколи, власні наукові праці і т.п.
Цей його княжий дар буквально електризував присутніх. І протягом найближчих днів майже всі члени товариства, а було їх понад 100 почали дарувати музеєві свої матеріали для музею.
Оксана Пеленська
В 1925 – 1935 рр. І.Горбачевський очолював Управу цього Музею, який належав до визначних науково-освітніх установ у тодішній Чехо-Словаччині. Він також з власних коштів матеріально підтримував багатьох українських студентів, які навчались у вузах Праги.
В 1925 р. І.Горбачевський дістав також запрошення на роботу до Харківського університету, однак з огляду на похилий вік від пропозиції відмовився й до останніх днів жив і працював у Празі. Ученій помер 24 травня 1942 р. і похований на цвинтарі Святого Матея в Празі.
З нагоди 150-діття від дня народження відомого українського вченого ЮНЕСКО виголосило 2004 рік роком Івана Горбачевського.
З цієї нагоди в Празі відбулась міжнародна наукова конференція, а на будинку Інституту медичної біохімії, який заснував Горбачевський, відкрито пам’ятну таблицю.
Олекса Боярко
У шістнадцятому – сімнадцятому сторіччях Ніжин був центром проживання грецької громади в Україні.
Нині місцева влада має намір допомогти активізації життя громади ніжинців грецького походження. Розповідає Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Нині у Ніжині лише двісті осіб вважають себе греками, але кілька тисяч мешканців міста стверджують, що мають грецьке походження.
І для відновлення і розвитку культурних потреб громади влада ініціювала відновлення Центру грецької культури, який чотири століття тому заснували брати Зосими.
Розповідає начальник управління культури Ніжинського міськвиконкому Леонід Шаган.
Леонід Шаган
В свій час були такі меценати грецькі брати Зосими. В Греції створено товариство братів Зосим. Через доктора філософських наук Христоса Ласкарідіса в Греції, то це товариство братів Зосимів досить популярне.
Практично останніх 15 років всі президенти Греції є представниками цього товариства. Брати Зосим поховані у нас в Ніжині на Троїцькому кладовищі біля Храму Костянтина і Олени.
Ніжинська громада міська за цим кладовищем доглядає. І вже 5 років назад ми вже створили грецький некрополь в Ніжині. Ми сьогодні його трішечки окультурили, привели в такий вигляд, на який можна дивиться. Було так, що ми шукали по кладовищу і могили, і окремі бюсти, і окремі пам’ятники, які були побудовані за тих часів (15-16 ст.)
Богдана Костюк
А після упорядкування цвинтаря громада зайнялася дослідженнями історії ніжинської грецької громади. Про греків у Ніжині видано три книги, які зберігаються у міському Музеї рідкісної книги.
Як каже Леонід Шаган, завдяки допомоги Посольства Греції та наукової громадськості Яннінського університету, справа з відродженням Центру грецької культури зрушила з місця. Крім того, у Ніжині відреставровані дві грецькі церкви та, за словами пана Шагана.
Леонід Шаган
У Ніжині до десятка таких споруд, які побудовані в свій час греками і вони до сих пір зберігаються як історичні пам’ятки.
Є у нас і перша на Лівобережній Україні аптека, яка називалася “Полковник Михайло Лігда”. Її побудував сам грек по походженню. Ми сьогодні відтворили на базі цієї аптеки нині діючу музей-аптеку.
Богдана Костюк
Але для підтримки історичних будівель у належному стані, ніжинська громада потребує коштів, яких не вистачає. Адже місцевий бюджет виділяє на підтримку культурних та історичних об’єктів не більше трьох відсотків своїх витрат.
Олекса Боярко
Міжрегіональна конференція, присвячена 90-літтю Свято-Георгієвського монастиря, відбулася у заповіднику “Поле Берестецької битви”. Розповідає Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Традиційно в дев’яту неділю після Великодня українська православна церква відзначала день всіх українських святих. Ця дата співпадає з відзначенням річниці Берестецької битви 1651 року між військами Богдана Хмельницького та польського короля, котра через участь у ній до трьохсот тисяч воїнів з обох боків вважається найбільшою баталією 17 століття .
Як би не ставилися науковці до битви, зафіксованої в історії як поразка українців, у народі місце битви і заповідник , створений на цій території, завжди були в пошані.
Поряд зі зброєю та речами козаків упродовж століть у торфяних болотистих грунтах знаходили їхні залишки. Глибока повага волинян до пам’яті предків, котрі героїчно полягли у нерівному бою після зради союзників-татар, свого часу була використана російським імператором задля піднесення вже російського патріотизму.
Саме тому на прохання архімандрита Почаївської Лаври Віталія у 1910 році на острові Журавлиха почали створювати пантеон “руської слави” та були офіційно встановлені щорічні дні зібрань на могилах козаків.
Почалося будівницво храму-пам’ятника в стилі українського бароко, у криптах якого перезахоронили віднайдені рештки козаків.
До його становлення причетні відомі архітектори Максимов і Щусєв та український художник Їжакевич, котрий виконав найбільшу художню роботу – величезну зовнішню ікону Розп’яття, яку було заплановано викласти мозаїкою.
Не судилося – почалася перша світова... А вже за панської Польщі відвідини скита були заборонені.
Учасники конференції – науковці й краєзнавці з Рівненщини, Львівщини та Волині, а також ченці щойно відродженого Свято-Георгіївського скита УПЦ (КП) - дослідили 90-річну історію території храму, який зазнав гонінь під час польської, німецької та радянської окупації.
Приміщення храму було шпиталем, колгоспним складом, і навіть притулком для хворої на ящур худоби. Справу відродження розпочато з 1967 року.
Перший дослідник та багаторічний директор музею Павло Лотоцький, розповідає, що багато фондів колишнього монастиря збереглися, однак погубити все могло невігластво тодішніх чиновників.
Павло Лотоцький
Вирішили, що треба все-таки починати із Визвольної війни. Прийшли до центральної церкви, живопис ще свіжа була, фарба пахла.
Один з Кам’янець-Подільського (я не знаю його прізвища) каже, що те все треба задрапувати, замазати. Кажуть: “А що ви будете показувати? Хто то буде дивитися?” А він продовжує, що треба повісити маятники Фуко і показати, що Земля обертається навколо своєї осі.
Я кажу, що учень 5-го класу знає, що Земля обертається навколо своєї осі. Нащо це? Так я вступив в таку дискусію з ними гостру. Мене підтримали решта і погодилися з тим, що треба залишити так як є. Це була перша перемога над безбожниками.
Валентина Одарченко
Адже саме звідси наприкінці вісімдесятих розпочалася хвиля боротьби за українську незалежність.
У 91-му тут з’явився величний пам’ятник, який відкривав разом з майбутнім Президентом України Леонідом Кравчуком патріарх Мстислав. Кілька років тому було вирішено відновити на території заповідника монастир. Першим науковцем, котрий дослідив Поле Берестецької битви, був Микола Костомаров. Найвідомішим дослідником подій 1651 року став професор Ігор Свєшніков.
Завдяки його дослідженням були скориговані історичні дані, зазначені в польських джерелах, котрі перебільшували кількість загиблих з українського боку, і зроблені висновки про те, що збереження у битві під Берестечком українського війська, як і значні втрати королівського, стало передвісником перемоги під Білою Церквою – коли польсько-шляхетська армія, зустрівшись із добре озброєним козацьким військом, не сміла його атакувати й без бою підписала угоду з Хмельницьким.
Нині справу Ігоря Свєшнікова продовжує керівник археологічної експедиції Богдан Прищепа. А директор заповідника Леонід Галабуз та голова сільради Іван Гончар зуміли знайти спільну мову з мешканцями святої обителі і прагнуть поєднати краєзнавчі, історичні та релігійні інтереси.
Леонід Галабуз
Я думаю, що в нас спільні завдання як в заповідника так і в монастиря – це національно-патріотичне виховання підростаючого покоління і всіх тих, хто прибуває до нас, щоб доторкнувшись до останків загиблих змогли вибрати правильний шлях в своєму житті.
Валентина Одарченко
Учасники конференції ухвалили Звернення до Президента України та Верховної Ради, у якому зазначено, що розкопки повинні тривати, заповідник потребує нового приміщення музею для розміщення усіх його експонатів (у чому Президент обіцяв посприяти ще три роки тому); і створення аналога легендарного дзвону, переплавленого в Австро-Угорщині під час Першої світової.
Звернення підтримали близько трьох тисяч учасників мітингу, який відбувся наступного дня під стінами Георгіївського монастиря.
Олекса Боярко
На все добре, шановні слухачі.
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Вів передачу Олекса Боярко.
Говорить радіо “Свобода”!
