Белград, 3 березня 2004 – Правоцентристи Воїслава Коштуницi, лiберали Миролюба Лабуса та монархiсти Вука Драшковича й Велимира Iлича разом мають 109 з-помiж 250 депутатiв. Коалiцiю пiдтримала Соцiалiстична партiя колишнього президента Слободана Мiлошевича. Новий уряд має 17 мiнiстрiв. Заступником прем’єра став економiст Миролюб Лабус, котрий в минулому вiв успiшнi переговори про вiдкладення сербського боргу закордонним партнерам.
Коштуниця зазначає, що основними завданнями його влади будуть врегулювання статусу Косова, збереження державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя та розбудова правової держави. Новообраний прем’єр каже, що стратегічна мета уряду – зближення Сербії з Євросоюзом. У зв’язку з цим вiн запевняє, що “уряд робить усе можливе, щоб налагодити співпрацю з Гаазьким міжнародним трибуналом. Ми також прагнемо забезпечити законодавчі та інші умови для прискореного розгляду справ про воєнні злочини у сербських судах”. Щодо Косова, Коштуниця виступає за кантонизацiю, тобто за подiл провiнцiї на албанську та сербську частини. Представники Мiжнародної адмiнiстрацiї в провiнцiї та лiдери етнiчних албанцiв вiдразу вiдкинули таку iдею.
Соцiалiсти стверджують, що вони пiдтримку урядовi не обумовлюють полiтичними поступками. Оглядачi у Белградi упевненi, що партiя Слободана Мiлошевича все таки поставила певнi вимоги, ймовiрно щодо спiвробiтництва з Мiжнародним трибуналом у Гаазi.
Депутати вiд ультранацiоналiстичної Радикальної партiї, яка має одну третину мiсць у Парламентi, одностайно заявляють, що влада найближчим часом буде змушена подати у вiдставку та призначити достроковi вибори, на яких переможуть саме вони, радикали.
В опозицiї перебуває й Демократична партiя, котра була при владi упродовж минулих трьох рокiв. Її новий лiдер Борис Тадич, наступник покiйного Зорана Джинджича, каже, що демократи готовi проголосувати за окремi закони у разi якщо влада братиме до уваги їхнi пропозицiї.
Коштуниця зазначає, що основними завданнями його влади будуть врегулювання статусу Косова, збереження державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя та розбудова правової держави. Новообраний прем’єр каже, що стратегічна мета уряду – зближення Сербії з Євросоюзом. У зв’язку з цим вiн запевняє, що “уряд робить усе можливе, щоб налагодити співпрацю з Гаазьким міжнародним трибуналом. Ми також прагнемо забезпечити законодавчі та інші умови для прискореного розгляду справ про воєнні злочини у сербських судах”. Щодо Косова, Коштуниця виступає за кантонизацiю, тобто за подiл провiнцiї на албанську та сербську частини. Представники Мiжнародної адмiнiстрацiї в провiнцiї та лiдери етнiчних албанцiв вiдразу вiдкинули таку iдею.
Соцiалiсти стверджують, що вони пiдтримку урядовi не обумовлюють полiтичними поступками. Оглядачi у Белградi упевненi, що партiя Слободана Мiлошевича все таки поставила певнi вимоги, ймовiрно щодо спiвробiтництва з Мiжнародним трибуналом у Гаазi.
Депутати вiд ультранацiоналiстичної Радикальної партiї, яка має одну третину мiсць у Парламентi, одностайно заявляють, що влада найближчим часом буде змушена подати у вiдставку та призначити достроковi вибори, на яких переможуть саме вони, радикали.
В опозицiї перебуває й Демократична партiя, котра була при владi упродовж минулих трьох рокiв. Її новий лiдер Борис Тадич, наступник покiйного Зорана Джинджича, каже, що демократи готовi проголосувати за окремi закони у разi якщо влада братиме до уваги їхнi пропозицiї.
