Мінськ, 14 жовтня 2003 - Офіційний Мінськ зміцнює стосунки з режимом Фіделя Кастро, а також з усіма, хто готовий визнати білоруські Національні збори законним парламентом. Минулого місяця в Білорусі перебував міністр торгівлі Ірану, а цього тижня – 4 депутати Сейму Литви, хоча литовський парламент і не визнає Національні збори.
Цієї п’ятниці до Мінська прилетіла делегація Національної асамблеї народної влади на чолі із заступником її голови Хайме Альберто Кромбетом Ернандесом-Бак”єро, який ще в середині 1960-х років був головою Федерації студентів Республіки Куби та зміцнював зв’язки з Радянським Союзом. Потім він був начальником політвідділу північного фронту в Анголі та пізніше послом Куби в цій африканській країні, першим секретарем гаванського міськкому партії, секретарем ЦК і віце-прем’єром. Упродовж останніх десяти років Хайме Кромбет є вице-президентом Національної асамблеї, яка регулярно обирає головою держради Куби Фіделя Кастро. Мабуть, цей досвід і цікавить білоруських депутатів, яким дали папірці із вказівкою звертатися до гостя в офіційній та неофіційній обстановці лише так: “Пан Кромбет”. Але пан Кромбет вітав голову білоруської палати представників так:
- Товаришу голово!
Хайме Кромбет подякував за насичену програму (на уік-енд делегація поїде до Брестської області, де відвідуватиме фортецю, вільну економічну зону та Біловезьку Пущу), але додав, що його колеги хочуть у Білорусі також попрацювати, бо, цитую, “треба виправдати своє перебування тут”. Відразу після цього гість з Гавани запросив усіх білоруських депутатів на Кубу: “Ви самі можете вибрати собі час, структуру та склад делегації. Звичайно, усі видатки на ваше перебування на Кубі ми візьмемо на себе. Якщо вам з якоїсь причини треба офіційне запрошення у вигляді листа або документа, ми вам напишемо в будь-який час. Якщо ні – прийміть наше запрошення як офіційний документ”.
Хайме Кромбет адресував цю пропозицію обом палатам білоруських Національних зборів. Наступного понеділка в Раді Республіки відбудеться підписання протоколу про співробітництво між парламентами Білорусі та Куби. Потім кубинські депутати поїдуть на мінський завод холодильників “Атлант” (на Кубі гаряча погода), на автозавод, до меморіалу Хатинь. Програма візиту не містить зустрічі з кубинською діаспорою , адже Фідель Кастро ставиться до кожного емігранта як до зрадника, незалежно від того, поїхав він до штату Флорида чи до Радянського Союзу. Мешканець Мінська Хосе де ла Коридад-Родригес характеризує кубинську діаспору в Білорусі так: “Невелика. Осіб 40, десь так. Мабуть і менше. Усі навчалися тут у 80-х роках. Потім поїхали на Кубу. Потім повернулися з родинами сюди”.
На запитання, де життя краще , на Кубі чи в Білорусі , Хосе відповів так: “По-мойому, однакове”.
Треба зазначити, що попередній посол США в Мінську Майкл Козак, який раніше працював у Гавані, якось заявив, що Білорусь – це європейська Куба. Зв”язки з Гаваною для офіційного Мінська є дуже важливими. В обох столицях працюють посольства, 2000-го року до Куби їздив білоруський президент Олександр Лукашенко, а цього року до Білорусі – кубинський міністр закордонних справ. Білорусь і Куба входять до Руху неприєднання (хоча Білорусь нібито будує союзну державу з Росією), і, як зазначається в офіційній довідці, Гавана усіма можливими способами підтримує Білорусь у багатьох міжнародних організаціях.
Цієї п’ятниці до Мінська прилетіла делегація Національної асамблеї народної влади на чолі із заступником її голови Хайме Альберто Кромбетом Ернандесом-Бак”єро, який ще в середині 1960-х років був головою Федерації студентів Республіки Куби та зміцнював зв’язки з Радянським Союзом. Потім він був начальником політвідділу північного фронту в Анголі та пізніше послом Куби в цій африканській країні, першим секретарем гаванського міськкому партії, секретарем ЦК і віце-прем’єром. Упродовж останніх десяти років Хайме Кромбет є вице-президентом Національної асамблеї, яка регулярно обирає головою держради Куби Фіделя Кастро. Мабуть, цей досвід і цікавить білоруських депутатів, яким дали папірці із вказівкою звертатися до гостя в офіційній та неофіційній обстановці лише так: “Пан Кромбет”. Але пан Кромбет вітав голову білоруської палати представників так:
- Товаришу голово!
Хайме Кромбет подякував за насичену програму (на уік-енд делегація поїде до Брестської області, де відвідуватиме фортецю, вільну економічну зону та Біловезьку Пущу), але додав, що його колеги хочуть у Білорусі також попрацювати, бо, цитую, “треба виправдати своє перебування тут”. Відразу після цього гість з Гавани запросив усіх білоруських депутатів на Кубу: “Ви самі можете вибрати собі час, структуру та склад делегації. Звичайно, усі видатки на ваше перебування на Кубі ми візьмемо на себе. Якщо вам з якоїсь причини треба офіційне запрошення у вигляді листа або документа, ми вам напишемо в будь-який час. Якщо ні – прийміть наше запрошення як офіційний документ”.
Хайме Кромбет адресував цю пропозицію обом палатам білоруських Національних зборів. Наступного понеділка в Раді Республіки відбудеться підписання протоколу про співробітництво між парламентами Білорусі та Куби. Потім кубинські депутати поїдуть на мінський завод холодильників “Атлант” (на Кубі гаряча погода), на автозавод, до меморіалу Хатинь. Програма візиту не містить зустрічі з кубинською діаспорою , адже Фідель Кастро ставиться до кожного емігранта як до зрадника, незалежно від того, поїхав він до штату Флорида чи до Радянського Союзу. Мешканець Мінська Хосе де ла Коридад-Родригес характеризує кубинську діаспору в Білорусі так: “Невелика. Осіб 40, десь так. Мабуть і менше. Усі навчалися тут у 80-х роках. Потім поїхали на Кубу. Потім повернулися з родинами сюди”.
На запитання, де життя краще , на Кубі чи в Білорусі , Хосе відповів так: “По-мойому, однакове”.
Треба зазначити, що попередній посол США в Мінську Майкл Козак, який раніше працював у Гавані, якось заявив, що Білорусь – це європейська Куба. Зв”язки з Гаваною для офіційного Мінська є дуже важливими. В обох столицях працюють посольства, 2000-го року до Куби їздив білоруський президент Олександр Лукашенко, а цього року до Білорусі – кубинський міністр закордонних справ. Білорусь і Куба входять до Руху неприєднання (хоча Білорусь нібито будує союзну державу з Росією), і, як зазначається в офіційній довідці, Гавана усіма можливими способами підтримує Білорусь у багатьох міжнародних організаціях.
