Між Україною і Грузією існують особливі стосунки, які дозволяють поглиблювати співробітництво між двома державами у політичній, економічній, гуманітарній сферах та у галузі міжнародної безпеки. На цьому наголосили по закінченні переговорів у Києві президенти Кучма і Шеварнадзе. Нинішній візит Президента Грузії відбувається у дні, коли виповнюється 10 років від підписання українсько-грузинського “Великого договору” – про дружбу, партнерство і співробітництво.
Поглиблення економічної співпраці та співробітництво України і Грузії у галузі регіональної та європейської безпеки – лейтмотиви переговорів президентів України і Грузії. І Леонід Кучма, й Едуард Шеварнадзе нагадали членам своїх делегацій про те, що обидві держави беруть активну участь у міжнародних економічних проектах, - таких як розбудова енергетичного коридору “Баку – Супса”, нафтогону “Баку – Тбілісі – Джейран”, який може простягтися до Європи через трубопровід “Одеса – Броди – Гданськ”. “Енергетичний діалог” важливий для обох держав і відповідає національним інтересам Грузії та України, вважають Президенти Кучма і Шеварнадзе. Далі Леонід Кучма: “Хочу звернути вашу увагу на перспективи у транспорті – маю на увазі транспорт як енергетичні магістралі, так і морські переправи. Сподіваюся, що українсько-грузинський транспортний коридор слугуватиме поглибленню стосунків між нашими державами. Також зазначу, що великі надії ми покладаємо на здійснення проектів з транспортування каспійської нафти до Європи із залученням трубопроводів України та Грузії”.
Зустріч Леоніда Кучми та Едуарда Шеварнадзе відбувалася паралельно із засіданням у Києві національних координаторів міждержавного об’єднання ГУУАМ: учасники засідання розглянули, серед іншого, механізми реалізації минулорічної ялтинської домовленості про створення у рамках ГУУАМ зони вільної торгівлі. Президенти України і Грузії, підтвердивши свою зацікавленість у цьому, повідомили про намір Києва і Тбілісі поглиблювати співпрацю у рамках цієї структури та Організації Чорноморського економічного співробітництва. Сторони також вважають, що перспектива існування і розвитку структури СНД залежить від підписання у вересні договору про створення зони вільної торгівлі ( за словами Леоніда Кучми). У цьому зацікавлені і Грузія, й Україна.
І, нарешті, кілька слів про аспект безпеки. Щодо Грузії, то крім глобальних “больових точок безпеки”, для неї актуальними залишаються абхазький та панкіський конфлікти і сусідство з російською “гарячою точкою”- Чечнею. Україна від початку абхазсько-грузинської кризи виступила ініціатором низки переговорів за участю обох зацікавлених сторін, ООН та Організації з безпеки і співробітництва в Європі і готова підтримати мирні зусилля грузинських та абхазьких лідерів для безкровного розв’язання конфлікту. Як наголосив Президент Шеварнадзе, “Україна – найактивніша держава, яка бере участь у врегулюванні абхазського конфлікту, виступає за територіальну цілісність Грузії. Я запропонував провести в Україні міжнародну конференцію з проблеми Абхазії, і Президент Кучма підтримав мою ініціативу. Ця конференція потрібна, оскільки ми бачимо, що попередні рішення ООН не просунули справу, і ми воліємо шукати нові мирні шляхи розв”язання ситуації в Абхазії”.
На думку обох президентів, нормальний розвиток українсько-грузинських відносин залежить не лише від волі Києва і Тбілісі, а і від вміння світової спільноти досягти позитивних результатів у справі нерозповсюдження зброї масового знищення, недопущенні існування міжнародного тероризму.
Поглиблення економічної співпраці та співробітництво України і Грузії у галузі регіональної та європейської безпеки – лейтмотиви переговорів президентів України і Грузії. І Леонід Кучма, й Едуард Шеварнадзе нагадали членам своїх делегацій про те, що обидві держави беруть активну участь у міжнародних економічних проектах, - таких як розбудова енергетичного коридору “Баку – Супса”, нафтогону “Баку – Тбілісі – Джейран”, який може простягтися до Європи через трубопровід “Одеса – Броди – Гданськ”. “Енергетичний діалог” важливий для обох держав і відповідає національним інтересам Грузії та України, вважають Президенти Кучма і Шеварнадзе. Далі Леонід Кучма: “Хочу звернути вашу увагу на перспективи у транспорті – маю на увазі транспорт як енергетичні магістралі, так і морські переправи. Сподіваюся, що українсько-грузинський транспортний коридор слугуватиме поглибленню стосунків між нашими державами. Також зазначу, що великі надії ми покладаємо на здійснення проектів з транспортування каспійської нафти до Європи із залученням трубопроводів України та Грузії”.
Зустріч Леоніда Кучми та Едуарда Шеварнадзе відбувалася паралельно із засіданням у Києві національних координаторів міждержавного об’єднання ГУУАМ: учасники засідання розглянули, серед іншого, механізми реалізації минулорічної ялтинської домовленості про створення у рамках ГУУАМ зони вільної торгівлі. Президенти України і Грузії, підтвердивши свою зацікавленість у цьому, повідомили про намір Києва і Тбілісі поглиблювати співпрацю у рамках цієї структури та Організації Чорноморського економічного співробітництва. Сторони також вважають, що перспектива існування і розвитку структури СНД залежить від підписання у вересні договору про створення зони вільної торгівлі ( за словами Леоніда Кучми). У цьому зацікавлені і Грузія, й Україна.
І, нарешті, кілька слів про аспект безпеки. Щодо Грузії, то крім глобальних “больових точок безпеки”, для неї актуальними залишаються абхазький та панкіський конфлікти і сусідство з російською “гарячою точкою”- Чечнею. Україна від початку абхазсько-грузинської кризи виступила ініціатором низки переговорів за участю обох зацікавлених сторін, ООН та Організації з безпеки і співробітництва в Європі і готова підтримати мирні зусилля грузинських та абхазьких лідерів для безкровного розв’язання конфлікту. Як наголосив Президент Шеварнадзе, “Україна – найактивніша держава, яка бере участь у врегулюванні абхазського конфлікту, виступає за територіальну цілісність Грузії. Я запропонував провести в Україні міжнародну конференцію з проблеми Абхазії, і Президент Кучма підтримав мою ініціативу. Ця конференція потрібна, оскільки ми бачимо, що попередні рішення ООН не просунули справу, і ми воліємо шукати нові мирні шляхи розв”язання ситуації в Абхазії”.
На думку обох президентів, нормальний розвиток українсько-грузинських відносин залежить не лише від волі Києва і Тбілісі, а і від вміння світової спільноти досягти позитивних результатів у справі нерозповсюдження зброї масового знищення, недопущенні існування міжнародного тероризму.
