(Рубрика «Точка зору»)
Терміни вступу України до ЄС – мабуть чи не найбільша тема переговорів на саміті Україна-ЄС, які відбулися минулого тижня у Києві.
Напередодні саміту прем’єр-міністр України Денис Шмигаль впевнено заявив, що його країна має дуже амбітний план приєднатися до союзу протягом двох років.
Цю тезу він повторив на прес-конференції після зустрічі української влади з 16-ма єврокомісарами, хоча зауважив, що процес схвалення в країнах ЄС може тривати довше.
У цьому питанні він точно не помиляється: необхідно, щоб усі 27 країн дійшли згоди про початок вступних переговорів, і така ж одностайність необхідна для відкриття і закриття кожного з 33 розділів переговорів.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка стояла поруч зі Шмигалем, дипломатично ухилилася від відповіді на питання щодо термінів, просто додавши бюрократичні банальності як наприклад «процес вступу на основі заслуг».
Однак вона зазначила, що «швидкість, амбіція та рішучість Києва в умовах жорстокої війни вражаючі».
Фонові події
Україна має повне право бути оптимістичною щодо своїх шансів.
Минулого року вона отримала статус кандидата через три місяці після подання заявки, що є рекордом, і досі існує широка політична та громадська підтримка України та українців в цілому ЄС.
Показовим є той факт, що більше половини колегії єврокомісарів разом приїхали до Києва.
Більше половини колегії єврокомісарів разом приїхали до Києва
Перебуваючи в Києві, вони домовилися про заходи, які допоможуть Україні наблизитися до ЄС, включаючи дорожню карту для покращення доступу до прибуткового внутрішнього ринку Європейського Союзу в таких сферах, як державні закупівлі та промислова продукція.
Імпортні мита на українські товари будуть скасовані ще на один рік, а «коридори солідарності» – транспортні зв’язки між ЄС та Україною – отримають додаткове фінансування у розмірі 1 млрд євро (1,1 млрд доларів).
Деталі:
- Попереду ще важкий шлях. Коли Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, вона також отримала сім умов, які необхідно виконати для того, щоб почалися переговори про вступ, включаючи прийняття нових антиолігархічних законів і законів про медіа, посилення захисту національних меншин, та реформу Конституційного суду та антикорупційного бюро.
- У той час, як Шмигаль стверджує, що всі сім умов або виконані, або в них досягнуто значного прогресу, декілька чиновників ЄС, з якими я розмовляв на умовах анонімності, сказали, що наразі виконано лише 50 відсотків умов.
- Європейська комісія надасть свою оцінку прогресу в Україні у жовтні, і хоча Київ сподівається на позитивну реакцію і початок переговорів про вступ до кінця року, є шанси, що ЄС прийде з дальшими умовами, перед тим ніж будь-які переговори розпочнуться. Це посуне терміни до 2024 року і, можливо, навіть далі.
- Також варто зазначити, що під час перебування в Києві Євркомісія опублікувала свою оцінку того, наскільки в Україні та інших кандидатів на вступ до ЄС – Грузії та Молдови, збігаються законодавства з ЄС у всіх сферах політики.
- Так, із 33-х розділів Україна має «добрий рівень підготовки» лише в чотирьох, включаючи енергетику та зовнішню політику. Ухвалити усі необхідні законодавчі зміни протягом одного року буде для України велике «геркулесове» завдання.
- Скептицизм, щодо поспішного вступу України в ЄС, існує особливо серед західних членів ЄС. Хоч деякі східні країни-члени ЄС вже навесні хотіли отримати щось подібне до офіційного середньострокового звіту про прогрес Києва відносно вступу до ЄС, але ця ідея була відхилена. Буде просто «усне повідомлення» Єврокомісії, яке не матиме великого юридичного значення.
- Ще очевиднішим стає затягування процесу, якщо подивитися на декларацію саміту Україна-ЄС, над якою посли ЄС сперечалися кілька днів. Головним пунктом дискусії було це речення: «ЄС визнав значні зусилля, які Україна показала протягом останніх місяців у досягненні цілей, які лежать в основі українського статусу кандидата на членство в ЄС».
У початковій версії цього речення було слово «прогрес», проте значна кількість західних країн-членів ЄС висловили заперечення проти такого формулювання, і його було замінено на слово «зусилля».
Як зазначив мені дипломат із однієї східної країни ЄС: «Україна дійсно може бути амбітною, але я насправді інколи задаю собі питання, чи ми такими є».
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
