Пов’язаний із Кремлем та Державної думою російський політтехнолог Саргіс Мірзаханян та його незареєстрована лобістська група «Міжнародне агентство актуальної політики» з 2014 року співпрацювали з лояльними Росії європейськими політиками. Через них у парламентах країн Євросоюзу чи в окремих регіонах лобіювалися резолюції, які закликали скасувати санкції щодо Росії та визнати анексований Крим російською територією.
Це випливає з спільного розслідування російського видання «Важные истории», проєктів Eesti Ekspress, OCCRP, IRPI та Profil. Воно ґрунтується на електронній пошті Мірзаханяна, листи з якої були оприлюднені українськими хакерами. Витік містить близько 20 тисяч листів із 2007 по 2017 рік.
На момент анексії Криму Мірзаханян обіймав посаду помічника депутата Держдуми Ігоря Зотова. Він також був членом експертної ради комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками та мав зв’язки з адміністрацією президента Росії. Одним із тих, з ким він найчастіше контактував електронною поштою, був Інал Ардзінба, який тоді працював під керівництвом Владислава Суркова у президентській адміністрації.
За даними розслідувачів, Мірзаханян та його група лобістів мають стосунок до проєкту резолюції Ради італійського регіону Венето, яку вніс депутат Стефано Вальдегамбері. Вона була ухвалена в травні 2016 року. У її тексті йшлося, що Євросоюз проводить «дискримінаційну та несправедливу з погляду принципів міжнародного права» політику щодо анексованого Криму і закликалося до скасування санкцій.
Рада Венето стала першим європейським політичним інститутом, який відкрито визнав Крим частиною Росії. При цьому текст резолюції був у пошті Мирзаханяна ще за місяць до її ухвалення. Також серед листів було виявлено документ, згідно з яким резолюцію готові були підтримати 29 депутатів Ради Венето.
Згодом ще два італійські регіони – Лігурія та Ломбардія – ухвалили схожі проросійські резолюції.
Депутат Вальдегамбері на запит журналістів не відповів.
Із пошти Мірзаханяна також стало відомо, що резолюцію Венето планували внести до італійського парламенту. В одному з листів йдеться, що цим візьметься сенатор Паоло Тосато – колега Вальдегамбері з правої партії «Ліга Півночі». При цьому наприкінці документа був у розділ з назвою «Кошторис», в якому говорилося: «20 000 EUR + 20 000 EUR (внесення), у разі успішного голосування +15 000 EUR у кожному випадку». Згодом Тосато вніс до парламенту проєкт резолюції, відхилений сенаторами.
Аналогічний італійському документ у той же час був внесений і до австрійського парламенту. Це зробив депутат Йоганнес Гюбнер від правої Австрійської партії свободи. Резолюцію було відхилено. Ця ініціатива була також описана у документі з пошти Мірзаханяна. У розділі кошторис було зазначено: «20 000 EUR, у разі успішного голосування +15 000 EUR». Тосато та Гюбнер заперечують, що отримали від Росії гроші за внесення резолюцій до парламентів своїх країн.
У пошті Мірзаханяна були подібні плани щодо аналогічних резолюцій для парламентів Латвії та Греції, а також для Парламентської асамблеї ради Європи. Однак про слухання щодо таких документів там не повідомлялося.
Єдиною країною, в якій за подібну до австрійської та італійської резолюцію проголосував національний парламент, став Кіпр. Ухвалений в 2016 році документ також закликав зняти персональні санкції з окремих громадян Росії та дотримуватися Мінських домовленостей, укладених Києвом та Москвою через конфлікт на сході України. У пошті Мірзаханяна попередній текст резолюції був узгоджений за тиждень до голосування, але про фінансування будь-кого з депутатів Кіпру не йдеться. Однак того ж року російсько-кіпрський бізнесмен Сергій Козлов пожертвував 15 тисяч євро Прогресивної партії трудового народу, лідер якої Андрос Кіпріану вніс резолюцію до парламенту країни.
У розмові з журналістами Кіпріану визнав, що гроші Козлова могли бути «подякою» партії за резолюцію, але вони не надходили йому особисто.
Розслідувачі також виявили, що команда Мірзаханяна організовувала поїздки правих європейських депутатів до анексованого Криму та їхню участь у різних форумах на півострові. У пошті лобіста також було виявлено листування з головою комітету Держдуми з міжнародних справ Леонідом Слуцьким, в якому обговорювалася ідея привезти на російські вибори 2018 численну делегацію з іноземних спостерігачів. До неї мали увійти ті самі праві європейські депутати. Запрошуючою стороною виступав Російський фонд миру, який очолює Слуцький. Спостерігачам оплачували переліт, проживання та витрати, а загальний бюджет проєкту складав 68 тисяч євро.
Згідно з кодексом поведінки міжнародних спостерігачів, вони не повинні отримувати фінансування від урядів, на території яких відбуваються вибори. Це може поставити під сумнів висновки спостережної місії та призвести до конфлікту інтересів.
Леонід Слуцький і Саргіс Мірзаханян на запит льодовиків не відповіли.
Крим був анексований у березні 2014 року, коли на півострів було введено частини російської армії, під чиїм контролем було проведено референдум про приєднання до Росії. Його було призначено із порушенням законів України. За підсумками голосування, не визнаного більшістю країн світу, Путін 18 березня проголосив, що Росія приймає Крим та Севастополь до свого складу. Україна вважає Крим тимчасово окупованою територією, країни Заходу вимагають від Росії звільнити острів.
