«Хімія», або «виправна установа відкритого типу» № 45 у Кам’янецькому районі (Брестська область), «прославилася» після публікацій про жорстоке поводження з політв’язнями там, але не тільки. Переполох спричинили фото та відео брудних, хворих та мертвих тварин на фермі «Каралін», яких засуджені «за політику» доглядають, за їхніми словами, у «рабських умовах». Детальніше – у розслідуванні Білоруської служби Радіо Свобода.
З’ясувалося, що керівник ферми «Каралін» – 59-річний Едуард Переходько, колишній житель України. «Для мене перестала існувати країна Україна», – сказав Едуард Переходько державній білоруській пресі, натякаючи, що йому небезпечно повертатися. Його сім’я активно вихваляє Олександра Лукашенка та всіляко критикує ситуацію в Україні. На початку 2022 року вони отримали білоруське громадянство.
Журналісти Радіо Свобода з’ясували, що в Україні Переходьки мають багато кредитних зобов’язань та судових позовів. А білоруські джерела кажуть, що робота на фермі для політв’язнів стала каторгою.
Сам Едуард Переходько всі звинувачення відкидає. «Все вигадали», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
«Ферма перетворилася на катівню для «політичних»
Засуджені працюють на фермах ВАТ «Белавескі», в тому числі на фермі «Каралін». Відповідно до трудового законодавства, тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Проте на фермі «Каралін», що за 8 кілометрів від місця відбування покарання (комендатури), можуть працювати 80 годин на тиждень. Ув’язнених завантажують роботою (догляд за коровами тощо) з 5-ї ранку до 17-ї.
У державних ЗМІ ферми «Каралін» та «Мінкавічы», які належать ВАТ «Белавескі», представлені як надсучасні виробники молока.
«Чому такий безлад на картинках? Державні ЗМІ неодноразово показували, що ферма механізована та сучасна. Секрет у тому, що раб дешевший від трактора. На ферму приводять працювати політв’язня і вбивають двох зайців: людина страждає, ферма отримує дешеву робочу силу, – розповідає Радіо Свобода джерело, знайоме зі станом справ у згаданих господарствах. – Серед «політичних» дуже мало людей без освіти. Конвоїри та колгоспники люблять спостерігати за своїми стражданнями з курильні й казати: «Ми навчимо їх любити рідний край!»
Фермою «Каралін» ВАТ «Белавескі» керує переселенець з України Едуард Переходько. Його син Роман Пераходько керує фермою «Мінкавічы», яка належить цьому ж ВАТ.
«Вони втекли з України у 2015 році. Молодший, Роман, колишній міліціонер. Батько і син ненавидять все, що пов’язано з протестами чи демократією, і відкрито називають себе прихильниками «русского мира». З їхньої подачі ферма перетворилася на катівню для «політичних», – повідомило джерело.
«Раб прирівнюється до «робочого скоту»
За словами співрозмовника, який добре знає, що відбувається на фермах «Каралін» і «Мінкавічы», деякі «політики» на «хімії» вперше в житті побачили живу корову. Доглядаючи за твариною, вони могли порушити технологію, отримати штрафи. Іншої роботи на «хімії», крім ферми, практично немає. Можна піти до фермерів, що займаються рослинництвом, але там зарплата 150 рублів – у 5-6 разів нижча, ніж на фермі.
Щоб потрапити засудженому до лікаря, потрібно звернутися до чергової частини, повідомило джерело. Заявки не реєструються. Відпустять до лікаря чи ні, залежить від керівництва. «Політичні» не можуть вийти без супроводу міліції, бо «схильні до екстремізму». Тому їх везуть до лікарні тоді, коли «є можливість». Одну людину не відпускають.
«Одна людина втратила пальці через недбалість та байдужість міліції. Сам добрався до лікарні в райцентр – на авто, що проїжджали, пішки... В результаті розвинулася гангрена, і тепер йому відрізали пальці», – додало джерело.
«І часом лікарями керують міліціянти. Кажуть, виписувати лікарняний чи ні, ходять за хворим по п’ятах, – продовжує співрозмовник. – Міліціянти мають наказ від колгоспу: тримати «робочий скот» у тонусі, щоб не хворіли часто. Раба прирівнюють до «робочого скоту». Тому, хоча у людей проблеми з серцем, суглобами, довідки про «легку роботу», але всі працюють по 12 годин на фермі. Без рабів ферма зупиниться. Адже місцеві не дуже охоче тут працюють», – пояснило джерело.
Що кажуть про себе керівники ферм
У серпні 2021 року сім'я Переходьків давала коментар телеканалу СТВ. Причини та обставини переїзду вони пояснили так: «Дві години на зустріч». Хоча на Черкащині, звідки вони приїхали, ні в 2014-му, ні в 2015-му бойових дій не було.
«Як країну і державу Україну, я вважаю, поховали 2 травня 2014 року, коли в Одесі спалили людей. Країна Україна для мене перестала існувати. Я намагався там щось налагодити, але ціни на молоко падали, там взагалі нічого не було...», – розповів Едуард Переходько. Каже, що залишив в Україні стадо в 200 голів – був там директором сільськогосподарського товариства.
Переходько-старший боїться, що «якщо не почнеш виховувати молодь – сюди (мається на увазі Білорусь – ред.) прийдуть такі ж, як в Україну, і така ж тут буде руїна».
Втекли з України. Мають непогашені борги та кредити
Алла Переходько, дружина Едуарда, коли подавала документи на білоруське громадянство, так пояснила це державній пресі: «Ми хочемо обжитися тут цілком, щоб не боятися, що нас туди [в Україну] у будь-який момент можуть затребувати».
Водночас з рішень судів видно, що Переходьків шукають в Україні за великі непогашені борги та кредити. У судах чоловік і жінка були відповідачами через неповернені банку гроші.
Едуард Переходько в Черкаській області керував компанією «Трівія Інвест», основним видом діяльності якої були переробка молока та виробництво масла та сиру. Згідно з документами, підприємство існує досі – його не оголошували банкрутом і реєстрацію не скасовували. Згідно зі статутними документами, Едуард Приходько є лише його директором, а засновниками є двоє інших громадян України – киянин В'ячеслав Стариков і жителька Київської області Олена Авакова.
Телефони компанії, зазначені в реєстраційних документах, тепер належать зовсім іншим людям, які до неї не мають жодного стосунку. Сама компанія мала форму товариства з обмеженою відповідальністю і була зареєстрована в серпні 2011 року. Крім основної діяльності, компанія також займалася посередницькою діяльністю в торгівлі сільськогосподарською продукцією та надавала послуги з управління майном за винагороду або за контрактом.
Виробничі потужності «Трівія Інвест» базувалися в Канівському районі Черкаської області в невеликому селі Литвинець з населенням менш як тисяча осіб. Вони добре знають Едуарда Переходька і навіть не здивувалися, почувши, що він працює на білоруській фермі.
«Ця компанія у нас не працює вже давно. Її власником був Едуард Переходько», – розповіла Радіо Свобода місцева жителька Катерина.
На запитання, чи знає вона причини від’їзду Едуарда Переходька, жінка відповіла: «Він набрав кредитів, не віддав їх, і щоб його тут не «закрили» разом із тими кредитами, він поїхав у Білорусь, на свою батьківщину, разом із дружиною та сином».
Журналісти Радіо Свобода знайшли кілька рішень місцевого суду, який розглядав позов банку «Київська Русь» про дострокове погашення кредитів та стягнення заборгованості за одним із кредитів на суму понад 800 тисяч гривень, виданого у 2011 році. На момент судового розгляду (березень 2014 року) це було трохи більше за 80 тисяч доларів в перерахунку.
У цій справі разом із ним відповідачкою була дружина Едуарда Переходька Алла.
За словами місцевої жительки Катерини, Пераходько не зміг продати майно компанії «Трівія Інвест», оскільки воно було під заставою у банку.
«Під нього він брав кредити. Зараз у нас немає власника цього майна. Можливо, банк не виставив його на продаж. Але я не здивуюся будь-якій інформації про нього, адже у нас було багато випадків, коли він брав на роботу людей неофіційно, без трудових книжок, комусь не доплачував, комусь щось інше винен. У його діяльності таке було», – розповіла Катерина.
Україні винен і син Переходька – 30-річний Роман, який зараз працює керівником на білоруській фермі.
Про себе на українському сайті вакансій Роман Переходько писав, що закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, пропрацював більш як 5 років (до 2014 року) оперативником у карному розшуку міста Канева Черкаської області. Потім шукав роботу в сфері безпеки.
У рішеннях українських судів наводиться інформація про нього як про боржника.
У грудні 2015 року Канівський суд Черкаської області розглянув позов Харківського університету внутрішніх справ до Романа Переходька. Йому заборонили виїзд з України через несплату університету боргу. На той час він уже був у Білорусі. Університету внутрішніх справ Переходько винен понад 38 тисяч гривень (близько 1300 доларів). Цю суму йому треба було заплатити за дострокове розірвання контракту та звільнення з правоохоронних органів.
«Приватбанк» також намагався стягнути борг з Переходка через суд – у 2017 році, коли він уже жив у Білорусі. Позику у вигляді кредитного ліміту він взяв ще у 2009 році. Станом на 2016 рік заборгованість з урахуванням штрафів і пені становила понад 22 тисячі гривень (близько 780 доларів).
«Все вигадали!»
Едуард Переходько у коментарі для Радіо Свобода сказав, що на фермі «Каралін», де працюють «хіміки», – «чудові умови».
«Люди отримують 500-600 доларів у в’язниці! Зображення ті – це все, щоб спричинити ажіотаж. Ваші БЧБісти все це вигадали! Я можу зробити багато таких знімків і написати, що це Нідерланди, Ізраїль», – сказав він.
Співрозмовник підтвердив, що на фермі була перевірка з прокуратури. І, за словами Переходька, «факти не підтвердилися».
«Чоловік, який опублікував це в інтернеті, має довідку з божевільні, ви це знали?» – сказав керівник ферми.
Переходько каже, що нічого не винен Україні.
«Це Україна винна мені, ще з часів Ющенка. Спитайте у Ющенка, де мої 240 тисяч, які він мені винен за стадо? Я поїхав у 2015 році, а позови почалися у 2017-му, 2018-му. Якби я мав кредити, як би я залишив Україну?» – стверджує він.
Чим відрізняється обмеження волі для «політичних»
Джерела Радіо Свобода повідомляють інші подробиці нелюдського ставлення до політв’язнів у «виправній колонії відкритого типу» 45 Кам'янецькому районі.
Політв’язні на «хімії» носять жовті бирки. Без супроводу міліції їх нікуди не відпускають, нібито через те, що вони «схильні до екстремістської та деструктивної діяльності». Через такий профілактичний облік їхнє відбування терміну не може закінчитися раніше, вони не можуть перевестися на «домашню хімію» чи отримати заохочення, повідомило джерело.
«Політичним» – лише порушення, жодних заохочень. Наприклад, порушення можна усунути заохоченням. Звичайний засуджений може піти напитися, потім зробити стінгазету, отримати винагороду і тим самим зняти порушення. Політичні в'язні можуть лише накопичувати порушення. Наприклад, лежати на ліжку – це порушення», – пояснило джерело.
Зустрічі з рідними можуть бути тільки на території «хімії». Адміністрація може самовільно заборонити родичам відвідувати людину.
На шикуванны «політичні» мають назвати свої дані та сказати: «Схильні до екстремістської та деструктивної діяльності». У комендатурі (інтернаті для «хіміків») така процедура відбувається щогодини.
Які методи тиску використовує адміністрація
За словами джерела, на «хімії» №45 перебувають близько 30 засуджених до обмеження волі та 18 осіб з адміністрації, конвоїрів та обслуги. Ставлення до «політичного» упереджене. Важелів тиску на людину дуже багато. Наприклад:
- заяву, щоб піти до лікаря, змусять переписати кілька разів,
- скасують зустріч з близькими,
- не пустять на перекур,
- заборонять користування кухнею, будуть проводити обшуки з якоїсь причини і без,
- кричатимуть на людину,
- погрожуватимуть, що колгосп не дасть дров для опалення,
- три порушення – і людина замість «хімії» отримає колонію.
«Травма у Артема утворилася після його «спілкування» з опером»
Джерело з'ясовує обставини тиску на 24-річного політв'язня Артема Медведського, який через тортури потрапив у лікарню та наважився на втечу.
«Адміністрація «хімії» чіплялася до нього. Наскільки мені відомо, того дня співробітник використав відеореєстратор, щоб зняти принизливе відео про те, як Артем чистить вбиральню. Почався конфлікт. Результат – розбита голова Артема. Він сказав, що сам упав. Але насправді всі бачили, що у вбиральні вони були удвох. Під тиском він міг промовчати або погодитися з версією співробітника, що він нібито впав», – повідомило джерело.
24-річного Артема Медведського засудили до трьох років позбавлення волі. Його у межах міжнародної кампанії підтримав і визнав своїм «хрещеником» депутат Європарламенту Шон Колі. «Він є одним із багатьох мирних демонстрантів, яких утримують у в’язницях за те, що вони реалізували своє право брати участь у мирних зібраннях, висловлювати свою думку», – сказав депутат Європарламенту.
Зараз Медведського розшукує міліція.
