У Дніпрі до Великодня східного обряду відкрили виставку петриківського розпису. Власні твори та роботи своїх учнів представила відома художниця, заслужений майстер народної творчості України Тетяна Гарькава. Весняні передсвяткові дні для презентації обрали не випадково: саме у цю пору в давнину на Придніпров’ї сільські господині вибілювали хати й прикрашали їх рослинним орнаментом. Розпис, відомий як петриківський, зберігся донині, набувши нових рис й нового осмислення завдяки народним та професійним митцям. Зараз петриківка в тренді, зокрема в одязі та інтер’єрі, кажуть ті, хто нею займається.
Тетяна Гарькава малює петриківський розпис з п’яти років. Уродженка села Петриківка, звідки походить цей вид декоративного малярства, вона була старанною ученицею відомого народного майстра Федора Панка, а той, у свою чергу, навчився секретів малювання в сільської художниці Тетяни Пати.
Таким чином, рахує Тетяна Гарькава, вона – з третього покоління майстрів петриківки, а її учні, студенти мистецько-художнього коледжу в Дніпрі, – уже з четвертого. Звідси, каже, і назва виставки – «Петриківський розпис. Наступність поколінь».
Великдень – петриківкою
Центральна тема експозиції – великодні мотиви. Художниця показує свої роботи, присвячені найбільшому християнському святу та весні.
«Задум – зробити розпис у формі писанки. Використовувала елементи – християнські символи: троянди, виноградна лоза, голуби. Калина – символ України. Великдень – це таке сяйво, це свято, відродження! Робота побувала в багатьох країнах і на виставках в Україні. Це полотно на картоні – дуже гарний матеріал для петриківки», – розповіла Радіо Свобода майстриня.
Столітня техніка – нові матеріали
На виставці в Дніпрі – майже пів сотні творів самої Тетяни Гарькавої та її вихованців. Ці твори вже бачили у Бельгії, Греції, Узбекистані, Туркменістані, Болгарії, Франції, Чехії, Польщі, Німеччині, Об’єднаних Арабських Еміратах тощо.
Декоративний розпис, який пішов із білих стін сільських хат, наразі гармонійно виглядає на інших матеріалах – полотні, шовку, картоні, дереві тощо.
Автори, зокрема, показують, як розпис можна використати в оздобленні меблів, одягу, скатертин, рушників.
Петриківка як елемент етнодизайну дивує і захоплює іноземців, каже художниця Тетяна Гарькава.
«Перше, що сказали в Кувейті, а це був Музей сучасного мистецтва, ми оформили моїми роботами та роботами моїх студентів чотири зали, – перше, що сказали ці 68 шейхів, яким я робила доповідь: а що це таке яскраве, таке гарне, звідки? Я відповіла: у нас дуже гарна країна і ми малюємо те, що бачимо навкруги», – ділиться авторка.
Ми маємо ті можливості, яких не було у старих майстрівТетяна Гарькава
Майстриня каже: інструменти й техніка розпису зараз такі самі, як кілька століть років тому. Використовують щіточки з котячої шерсті – так звані «кошачки», палички, рогозинки, малюють і вказівним пальцем. Проте фарби зараз беруть не такі: давні майстри малювали тільки рослинними барвниками з додаванням яєчного жовтка.
«З’являються нові технології. Наприклад, є різні акрилові фарби – для різних тканин, для меблів, для заліза. Тобто маємо ті можливості, яких не було у старих майстрів. Фарби вони варили самі, виварювали з рослин, малювали на стінах побілених хат. Таких вправних господинь називали «чепурушками», я це пам’ятаю з дитинства», – пояснила Тетяна Гарькава.
«Живий» і «мертвий» розпис
Від декоративного розпису інших народів світу, вважає Тетяна Гарькава, українську петриківку відрізняє те, що вона «жива». Їй притаманне зображення справжніх, існуючих у природі квітів, щоправда стилізованих, пояснює свою думку художниця.
Збираємо натуральні квіти і малюємо їх, стилізуючи в техніці петриківського розписуТетяна Гарькава
«Що таке «мертвий» розпис? Це суто декор. А наш розпис живий, він є стилізацією того, що ми бачимо навкруги. Наприклад, у нас є такі заняття, на яких ми збираємо натуральні квіти або роздивляємось фотографії і малюємо їх, вже стилізуючи в техніці петриківського розпису. Та ж мальва, та ж калина, бузок, соняшники», – розповіла Тетяна Гарькава.
І в одязі, і в інтер’єрі
Марина Масловська – учениця Тетяни Гарькавої. На виставці дівчина представляє свої роботу, присвячені Великодню. На створення картини з «квітковою» писакою, каже, пішов місяць.
Ще одна робота юної художниці – на ній самій. Це стрій, розписаний власноруч.
«Я використала спеціальну фарбу – акрил для тканин. Дизайн також мій. Ми малюємо на різних матеріалах – тканина, скло, дерево, стіни. Вводимо петриківський опис також у дизайн приміщень. Мені дуже це цікаво», – розказала Радіо Свобода Марина Масловська.
Наразі Марина Масловська разом зі своєю однокурсницею Вікторією Мунтян працює над розписом меблевого комплекту – скрині та мисника. Це буде дипломна робота дівчат.
Петриківка – у тренді, особливо модна вона зараз в одязі та інтер’єрі, кажуть художниці. Тож сподіваються, що після закінчення навчання, без роботи й замовлень не залишаться.
«Дуже популярно – одяг і аксесуари: сумки, рюкзаки. Молодь любить мінімалізм. Тому це може бути невеликий бігунець, вставка – і вже гарно. Що приваблює в петриківці? Сама я досить енергійна, але коли малюю – заспокоююсь. Ти сидиш, медитуєш, зосереджуєшся на творчості», – сказала Вікторія Мунтян.
Переглянути виставку «Петриківський розпис. Наступність поколінь» можна до 20 травня. Вона працює в холі Дніпропетровської облдержадміністрації.
