Дефіцит енергії та ризик відключень: до чого тут Кабмін, Росія, Ахметов і Коломойський

В Україні – ризик «загальносистемної аварії» та масових відключень електроенергії, серед причин – малі запаси вугілля на складах теплоелектростанцій. Про це повідомляє Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Ще одна причина кризи – недостатня кількість атомних енергоблоків у роботі, а також дві нещодавні аварії на Запорізькій ТЕС, визнають експерти. Влада, регулятори та деякі аналітики стверджують, що в цих умовах є допустимим імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, який відновився цього року.

Наскільки високим є ризик відключень у лютому, що призвело до цього та якими є варіанти розвитку подій? Про це Радіо Свобода розпитало учасників ринку та експертів.

Українська енергетика опинилася в непростій ситуації, одна з причин – те, що з листопада запаси вугілля на електростанціях зменшилися більш ніж уп’ятеро і вони у 5,5 разів менші, ніж були на початку лютого 2020 року.

Про це повідомляє НКРЕКП.

Наразі на електростанціях – менше ніж пів мільйона тонн вугілля, і більшість його зосереджена на двох ТЕС – Слов’янській та Луганській (на лінії фронту у місті Щастя).

У січні та в лютому були моменти, коли Україна просила технічної допомоги в енергосистеми Білорусі.

Останній випадок був спричинений аварією на Запорізькій ТЕС.

При цьому російська урядова інформагенція ТАСС заявила, що українська енергосистема отримувала технічну допомогу від Росії. Українська сторона цього не підтверджує.

Через цю ситуацію НКРЕКП проводить перевірку всіх теплових електростанцій України.

«За заявою НЕК «Укренерго».., а також для забезпечення безпеки постачання електричної енергії регулятор 25 січня 2021 року ухвалив рішення щодо проведення позапланових невиїзних перевірок ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Донбасенерго» щодо забезпечення теплових електростанцій необхідним резервом відповідного палива для роботи в опалювальний період 2020-2021 років», – повідомляє сайт регулятора.

Якщо причиною дефіциту вугілля є порушення ліцензійних умов з боку енергокомпаній – НКРЕКП залишає за собою право застосовувати санкції проти них.

До України повертаються морози, і це додатково збільшує споживання електроенергії: мільйони українців використовують електроопалення. Державний оператор енергосистеми «Укренерго» у відповідь на запитання Радіо Свобода заявляє, що має чіткий план дій на цей період.

«Укренерго» вдається до балансування енергосистеми «всіма доступними на сьогодні засобами», але не передбачає, що доведеться аварійно відключати споживачів від електроенергії, йдеться в коментарі компанії.

«Укренерго» вдається до таких змін у роботі генеруючих компаній:

• за необхідності енергоблоки теплоелектростанцій ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська, Трипільська, Зміївська теплоелектростанції) працюють на резервному паливі – газі;
• на Запорізькій ТЕС «ДТЕК Дніпроенерго», яка 3 лютого повністю виключилася з роботи, з 4 лютого відновили роботу трьох енергоблоків;
• до початку наступного тижня експлуатація ГЕС Дніпровського каскаду «буде проводитися з максимальною економією гідроресурсів для забезпечення збільшення виробництва гідрогенерації при знижених температурах».

Окрім роботи резервних (газо-мазутних) енергоблоків «Центренерго» та збільшення обсягів генерації на ГЕС, «Укренерго» враховує імпорт електроенергії з Білорусі (поновився 1 січня) і з Росії (поновився з 1 лютого) та не планує обмежувати його в холодний період.

Ці заходи дають змогу уникнути обмежень великих промислових споживачів та аварійних відключень, вважають в «Укренерго».

«Введення обмежень споживання або графіків аварійних відключень будь-яких споживачів наразі також не передбачається. Разом з тим звертаємо увагу, що для стабілізації проходження періоду низького температурного режиму з низьким рівнем запасів вугілля на ТЕС та недостатньою кількістю працюючих блоків АЕС важливо не допускати аварійних відключень на кшталт ситуації із Запорізькою ТЕС 3 лютого», – додають у компанії.

Напередодні про ризик відключень та про потребу збереження імпорту з Білорусі та Росії у «пікові» години говорив голова «енергетичного» комітету Верховної Ради Андрій Герус.

«На жаль, якщо покладатися лише на такі запаси вугілля, то в Україні вже 18-19 січня були б віялові відключення. А наявність у всіх українців світла та тепла – це найголовніше, тому розпочався імпорт електроенергії, який зараз складає 2%-4% від нашого споживання, але у найбільш потрібні години», – зауважив Герус у соцмережах.

З квітня 2020 року Україна припинила імпорт електроенергії (який технічно можливий лише з Росії, Білорусі та Молдови, а для Бурштинського енергоострова на Західній Україні – з ЄС). Це відбулося на тлі карантину і падіння споживання електроенергії.

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію.

Між тим, нещодавній матеріал Радіо Свобода про поновлення імпорту з Білорусі та Росії «Токсичний імпорт»: навіщо Україна знову купує електроенергію в Росії викликав обурення тієї частини представників влади, які говорять про необхідність імпорту.

Чому влада, регулятор та експертне середовище говорять про ризик відключень у період морозів? Радіо Свобода опитало експертів та учасників енергоринку і наводить основні чинники, які впливають на ситуацію.

Вугільний «цейтнот»

З початку опалювального сезону кількість вугілля на складах ТЕС зменшилася більш ніж уп'ятеро, визнає НКРЕКП, відтак теплові електростанції майже не мають запасу та використовують нещодавно підвезене з шахт вугілля – працюють «з коліс».

Про загрозливу тенденцію говорять й експерти. Якщо виникне нестача вугілля на теплових електростанціях – можливі відключення електроенергії споживачам, визнають Вадим Улида, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко та інші енергетичні експерти, опитані Радіо Свобода.

Група компаній ДТЕК, власник більшості теплових електростанцій в Україні, має власні шахти і постачає паливо переважно з них. Тоді як «Центренерго», яка об'єднує державні ТЕС, перевела частину своїх потужностей на резервне паливо – природний газ.

Статистика Міненерго свідчить, що зменшення запасів «чорного золота» на електростанціях було помітним з грудня, відтак криза була досить прогнозованою. Однак влада, регулятор та енергетики не акцентували на цьому увагу.

1 грудня – на українських ТЕС та ТЕЦ було загалом 1,77 мільйона тонн вугілля, тоді як мінімально необхідні для паливного балансу «гарантовані запаси» на цю дату мали бути 1,97 мільйона тонн.

27 січня – реальні запаси вугілля в енергетиків уже вдвічі менші, ніж мінімально необхідні «гарантовані запаси», які визначає Міненерго: на цю дату має бути 1,1 мільйона тонн, але на складах ТЕС і ТЕЦ лежить лише 0,57 мільйона тонн. Запаси вугілля продовжують танути.

А 28 січня, виступаючи у Верховній Раді, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк запевнив, що імпорт електроенергії допоміг зупинити зменшення запасів вугілля, а відтак і уникнути віялових відключень. За його словами, Нацкомісія з регулювання енергетики вирішила терміново перевірити, чи виконують електростанції вимоги про необхідні запаси вугілля. Від цих слів до повідомлення про те, що перевірки почалися, минув тиждень.

Державна компанія «Центренерго», яка має три ТЕС та близько 18% в українській тепловій генерації, перевела з вугілля на газ частину своїх потужностей: через дефіцит вугілля. 4 лютого «Центренерго» звернулося до уряду з проханням надати знижку на газ та відтермінувати оплату за нього – для того, щоб підприємство не зазнало значних збитків. «Центренерго» щодоби спалює 9 мільйонів кубометрів природного газу і водночас перевиконує план виробництва електроенергії, щоб, на вимогу диспетчерів «Укренерго», стабілізувати енергопостачання.

Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») викрила фінансові схеми, за якими ця державна компанія, завдяки лояльному до олігарха Ігоря Коломойського менеджменту, допомагала заробляти структурам з орбіти його впливу.

«Центренерго» активніше використовувало газ в ще від початку пандемії коронавірусу, але не заради порятунку енергосистеми, а через вигідні ціни на нього, визнає оглядач «Бізнес.Цензор» Сергій Головньов.

«Користуючись низькими цінами на газ, державна генерація «Центренерго», яка перебуває під контролем групи Ігоря Коломойського, почала спалювати природний газ замість вугілля. Це скоротило доходи державних вуглевидобувних підприємств, у яких саме «Центренерго» купує паливо. Відповідно, державні шахти отримали менше виручки для інвестицій... Як відомо, вугільна галузь доволі інерційна. Інвестиції в моменті дають приріст видобутку лише через пів року», – стверджує аналітик.

Одночасно зі зменшенням закупівлі вугілля сталася ще одна подія в галузі: група компаній ДТЕК (у власності олігарха Ріната Ахметова), яка орендувала державне підприємство «Добропіллявугілля» до 2059 року, несподівано попросила розірвати з нею договір оренди на 28 років раніше. Але 5 жовтня уряд із цим погодився.

Шахти «Добропіллявугілля» працювали, зокрема, і для забезпечення електростанцій «Центренерго», але з квітня 2020 року близько чотирьох місяців перебували у простої, що супроводжувалося протестами шахтарів.

Одночасно, у квітні 2020 року, ДТЕК виводила у вимушений простій інше велике вугільне об’єднання – «Павлоградвугілля».

Чи спричинило таке зменшення видобутку «чорного золота» у квітні 2020 року – його дефіцит на ТЕС у січні-лютому 2021 року?

Компанія «ДТЕК Енерго», яка забезпечує більшість теплової генерації в Україні, запевняє, що в жовтні, перед початком опалювального сезону, мала на своїх ТЕС необхідні запаси вугілля, 2,1 мільйона тонн, і провела всі необхідні ремонти. У коментарі Радіо Свобода компанія стверджує, що запаси вугілля витрачені через критичну ситуацію в енергетиці. Через неї ТЕС виробляють в півтора раза більше енергії, ніж планувалося.

«В енергосистемі склалася критична ситуація. Теплова генерація «ДТЕК Енерго», відповідаючи на потребу енергосистеми в маневрових потужностях, працює вже кілька місяців повним складом обладнання. У грудні 2020-го генерація ТЕС «ДТЕК Енерго» на 48,5% перевищила прогнозний баланс, затверджений Міністерством енергетики. Це спричинило значне зниження обсягів вугілля на складах ТЕС в січні. Ситуація з низькими запасами вугілля є наслідком абсолютно непродуманої політики регулятора та відсутності будь-якого стратегічного планування», – стверджують у компанії.

Тим часом голова «енергетичного» парламентського комітету Андрій Герус закликає у своєму відеозверненні не допустити шантажу з боку компаній, які «не завезли вугілля».

«Дуже важливо, щоб в Україні не була можливою ситуація, коли окремі приватні компанії, які не завезли вугілля, будуть здійснювати шантаж і тиснути на державу, щоб відбувалося підвищення... ціни електроенергії. Тому дуже важливо, щоб відбувалася диверсифікація та демонополізація ринку», – наголошує Андрій Герус.

До дефіциту вугілля на складах додалися аварійні ситуації: у лютому на Запорізькій ТЕС (входить до групи ДТЕК) двічі зупинялося виробництво електроенергії через аварії.

В ніч на 6 лютого відбулися аварійні зупинки енергоблоків на ще двох теплоелектростанціях: Ладижинській та Добротвірській ТЕС (також входять до групи ДТЕК). Одним з перших повідомив про це у себе в телеграмі Андрій Герус.

Енергетична експертка Ольга Кошарна бачить у таких аварійних відключеннях аж ніяк не збіг обставин і наводить паралелі з минулими роками.

«В тому, що саме зараз відбуваються аварійні ситуації на ТЕС, я також бачу злий умисел. Я пригадую 2014 та 2015 роки, коли була боротьба Ріната Ахметова за формулу «Роттердам плюс», відбувалося те саме», – стверджує Ольга Кошарна.

Уряд заздалегідь знав про те, що вугілля на електростанціях забракне, зауважив у розмові з Радіо Свобода колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

«Декілька тижнів тому я публікував копію листа «Укренерго» до уряду про критично малу кількість вугілля на складах. Про те, що енергетики працюють «з коліс» та що залишок на складах рекордно малий за останні кілька років, – наголошує Омелян. – Тоді ця інформація викала хвилю обурення і спростувань з боку уряду, але наша правота нині підтвердилася. Енергетичний комплекс керується вручну».

Ситуація з дефіцитом вугілля на ТЕС та з аварійними зупинками виглядає як збіг кількох чинників, визнає у розмові з Радіо Свобода директор з досліджень аналітичного центру «Діксі груп» Роман Ніцович.

«Складно визначити і ще складніше довести, чи є умисел в тому, що заповненість вугільних складів така низька. Згадаймо, що в опалювальний сезон Україна заходила з досить високим заповненням складів, більшим, ніж попереднього року. І тоді була впевненість, що це дасть змогу пройти зимовий сезон, – каже експерт. – Але потім відбувся збіг низки факторів».

Серед них експерт називає неготовність до зими частини енергоблоків АЕС та зростання споживання електрики після локдауну.

За словами Романа Ніцовича, ці проблеми в галузі зберігатимуться до кінця холодів, в цей період можуть зарадити використання газомазутних блоків на заміну вугільним, посилена робота гідроелектростанцій та фахове державне регулювання в енергетиці.

Тоді як у тривалій перспективі українську енергосистему зробить стійкішою дерегуляція, забезпечення повноцінного ринку електроенергії, без нинішньої «концентрації» електростанцій у великих гравців, а також приєднання України до об'єднаної енергосистеми Європи, прогнозує експерт.

Атомний «дефіцит»

НАЕК «Енергоатом», в який входять чотири атомні електростанції, є найбільшим виробником електроенергії в Україні. Від початку війни на Донбасі, після окупації частини вугільних електростанцій та шахт, «Енергоатом» забезпечував понад половину українських потреб в електроенергії, у деякі періоди його частка перевищувала 60%.

Зараз вона – близько 49%, свідчить статистика «Укренерго».

В січні та на початку лютого в Україні працює 10 із 15 енергоблоків АЕС, причому 9 – потужністю 1000 мегават, а один – так званий «малюк» на Рівненській АЕС, потужністю 440 мегават. Зазвичай Україна заходить у зимовий сезон з дванадцятьма працюючими блоками АЕС; для уникнення енергетичного дефіциту цієї зими вистачило б і одинадцяти 1000-мегаватних енергоблоків, вважає експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.

На її думку, зрив графіків ремонту українських ядерних енергоблоків призвів до того, що цієї зими Україна потребує імпорту електроенергії.

«Первинна причина – в тому, що влітку, коли частина блоків АЕС стояли, НАЕК «Енергоатом» не провів їхніх ремонтів. Тому вперше за час війни Україна увійшла в осінньо-зимовий період без відремонтованих енергоблоків. Зазвичай їх ремонтують влітку, і в прогнозному балансі електроенергії був графік цих ремонтів. Але ми увійшли в зиму без трьох блоків Запорізької АЕС, які, за планом, мали працювати», – наголошує Ольга Кошарна.

Торік у компанії «Енергоатом» змістився графік ремонтів енергоблоків через те, що навесні та влітку 2020 року вони працювали з обмеженнями, пояснив Радіо Свобода речник «Енергоатому» Олег Слободян.

«Через балансові обмеження з квітня минулого року (не можна виробляти електроенергії більше, ніж рекомендований обсяг – ред.) в нас зсунулися графіки ремонту енергоблоків. Тому що енергоблок не може вийти у плановий ремонт, якщо там є невідпрацьоване ядерне паливо. Обмеження потужності енергоблоку збільшує тривалість використання палива і відтерміновує його ремонт», – наголосив представник «Енергоатому».

Також він посилається на моніторинг, який атомники робили під час балансових обмежень 2020 року. І, стверджує Олег Слободян, ситуація була вигідна саме компаніям-власникам ТЕС: електроенергію, недовироблену на АЕС, тоді компенсували саме теплові електростанції.

У «ДТЕК Енерго» стверджують, що минулого літа вони, за рішенням оператора енергосистеми, так само не працювали на повну силу.

«ТЕС «ДТЕК Енерго» працюють згідно з командами НЕК «Укренерго», і влітку ми працювали мінімальним складом обладнання, оскільки спостерігався спад споживання», відповіди Радіо Свобода у компанії.

Між тим, енергетичний оглядач «Бізнес.Цензор» Сергій Головньов згадує той факт, що три ядерні енергоблоки невчасно вийшли з ремонту саме через «Енергоатом», який «із запізненням закупив для них резервні дизельні електростанції та ще й в несертифікованого постачальника».

Як наслідок, Держінспекція ядерного регулювання тривалий час не давала дозвіл на введення блоків АЕС у роботу.

Про подібні «ремонтні» затримки з боку «Енергоатому» говорить Ольга Кошарна.

Імпорт з Росії та Білорусі

Всередині дня 6 лютого імпорт електроенергії з Білорусі перевищував 600 мегават, імпорт з Росії – 250 мегават.

Граничні значення імпорту, які дозволило «Укренерго», у пікові години перевищують 2000 мегават, це еквівалентно роботі двох енергоблоків українських АЕС.

Влада і регулятор у кризовій ситуації зосередилися на відновленні імпорту електроенергії з Білорусі та Росії, наголошує Володимир Омелян:

«На цьому заробляють. Але причини прозаїчні: вугілля немає, атомна енергетика була штучно обмежена у 2020 році, і тепер всіх ставлять перед фактом: якщо хочете бути з електрикою, то доведеться купувати в росіян та білорусів».

Він згадує про те, що за січень з Білорусі та Росії імпортовано електроенергії приблизно на 300 мільйонів гривень, а «комісія посередників становила приблизно 50 мільйонів».

Експосадовець називає цю ситуацію штучно створеною: він бачить в ній внутрішній та зовнішній чинники.

«Зовнішній – росіяни, які всіляко підігрують ситуації. Ніхто не скасовував вплив на «Енергоатом» депутата Андрія Деркача (на якого США наклали санкції як на «російського агента»). Друге: непослідовна політика уряду, який не може відстоювати державних інтересів, а підтримує то Ахметова, то Коломойського, то інших олігархів України», – пояснює Володимир Омелян ситуацію, що склалася в енергетиці.

Одним із найбільших споживачів електроенергії в Україні є такі компанії, як Нікопольський завод феросплавів, які пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

В останні роки великі підприємства, пов'язані з Ігорем Коломойським, ініціюють протести своїх працівників та судяться за зниження тарифів для промисловості. Імпорт з Білорусі та Росії, як чинник зниження ціни електроенергії на ринку для комерційних споживачів, також вигідний Коломойському, це визнають експерти та представники опозиції. Так, Володимир Омелян припускає, що в Коломойського «є певні домовленості з Кремлем» щодо продовження імпорту електроенергії до України.

В умовах дефіциту електроенергії у гравців ринку є інтерес продати наявний ресурс дорожче або ж вигідно імпортувати з сусідніх країн, визнає Роман Ніцович. І додає, що український ринок є недосконалим, відтак у такі складні періоди на ньому відбуваються маніпуляції.

«Серед трейдерів, які здійснюють імпорт з Білорусі та Росії, були компанії, пов'язані з Ігорем Коломойським. Зараз імпортують різні компанії, зокрема людей із оточення Дмитра Фірташа. Інтерес мають декілька трейдерів, які використовують ситуацію на свою користь», – визнає Ніцович.

Ціна цієї ситуації – втрата Україною енергетично незалежності, попереджає енергетичний експерт Сергій Дяченко.

«Цифри імпорту дійсно невеликі. Але це поганий прецедент, який означає, що Україна не може без Росії впоратися з кризовою ситуацією в енергетиці. Треба розбирається, що відбувається на АЕС, чому три енергоблоки «лежать» в ремонтах досі. Ми зараз губимо атомну генерацію, а без неї ми будемо залежні від Росії», – визнає експерт.

Компанія «ДТЕК Енерго», попри дефіцит вугілля на власних ТЕС, також виступає проти імпорту електроенергії з Росії.

«Якщо до цього додати ще й здачу національних інтересів і втрату енергетичної незалежності, то холодна зима 2021 року буде найменшою проблемою в цьому році», – ідеться у відповіді, яку отримало від «ДТЕК Енерго» Радіо Свобода.

Втім, є й інша точка зору. Андрій Герус наголошує, що без імпорту електроенергії віялові відключення почалися б ще у січні. Він стверджує, що ініціативи заборонити імпорт на рівні законодавства (з ними виступили депутати від «Батьківщини» та «ЄС») сприятимуть зростанню тарифів та обмежать конкуренцію в інтересах приватних енергогенеруючих компаній.

«Якщо ж повністю забороняти імпорт, то це не тільки послаблює диверсифікацію, посилює залежність від окремих ФПГ, але і сприяє додатковій монополізації ринку. А монополізація – це зростання цін на електроенергію . Якщо спрощено, то законопроєкт Олексія Кучеренка номер 4493 – це «законопроєкт про зростання тарифів», і я його не підтримував», – каже голова комітету Верховної Ради з питань енергетики.

Наскільки високим є ризик відключень у лютому? Як на нинішню кризову ситуацію в енергетиці вплинули Кремль, Ігор Коломойський, Рінат Ахметов та інші великі гравці? З цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Андрія Геруса. Однак голова профільного комітету Верховної Ради відмовився від коментарів через свою незгоду зі змістом попередньої публікації Радіо Свобода і те, що вона, на його думку, містить коментарі «проплачених Ахметовим політиків» та експертів.

Також у себе в телеграмі Герус відкидає можливість того, що Ігор Коломойський нині зацікавлений в імпорті електроенергії з Росії та Білорусі.

Що далі

Українська енергосистема має алгоритми дій у випадку аварій чи дефіциту потужностей, запевняють в компанії-операторі «Укренерго».

Про це говорять і експерти.

Так, Роман Ніцович наводить порядок дій, до яких мають вдатися енергетики, якщо ситуація погіршиться.

«Вже запущені газомазутні блоки, собівартість електроенергії на яких є вищою, ніж на вугільних. Не виключені такі заходи, як обмеження споживання для промисловості, і останній крок – віялові відключення або подача електроенергії за графіком для інших категорій споживачів».

Але проблем не уникнути в разі аварійного вимикання одного або кількох енергоблоків, в енергосистемі «виникає суттєвий дефіцит, який неможливо покрити оперативно ні резервними потужностями, ні аварійною допомогою (інших держав), ні комерційним імпортом», визнає експерт.

Ситуація з зимовим дефіцитом вугілля «розігрується» ледь не щороку, визнає енергетичний експерт, колишній заступник міністра палива та енергетики Вадим Улида.

«Це або некомпетентність Міністерства енергетики, яке мало подбати про належні запаси та про видобуток вугілля, або ситуацію використовують певні гравці ринку, які мають домінантне становище, з метою тиску на державу та регулятора задля підвищення тарифів».

Щоб ці проблеми відійшли у минуле, українському уряду треба змінити свої підходи, а українській енергосистемі – інтегруватися до загальноєвропейської, від'єднавшись від Росії та Білорусі. Це збільшить надійність роботи енергосистеми, унеможливить енергетичну залежність від Росії та не дозволить монополістам диктувати правила гри на ринку, підсумовує Вадим Улида.

До ситуації, яка склалася, призвели не так власники генерації, як неякісна робота енергетичного блоку уряду, так оцінює ситуацію директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

«Ринок електроенергії зарегулювали: лише торік було 36 суттєвих змін до його правил. Як наслідок, великі державні енергогенеруючі компанії та навіть деякі приватні стали фактично неплатоспроможними через недосконалу систему ринку, яку сформувала НКРЕКП. А фінансова неспроможність переростає в ресурсну. Лише один з наслідків: вчасно не змогли провести літні ремонти АЕС – взимку спалили більше вугілля», – заявив Омельченко у коментарі Радіо Свобода.

Тим, що 5 із 15 енергоблоків українських АЕС не працюють цієї зими, активно користується Кремль, визнає експерт. І тепер «енергетична безпека України залежить від волі Росії та Білорусі так само, як вона залежала раніше через імпорт газу», – констатує Омельченко.

І він, й інші експерти наголошують: якщо не виправити хиби державної політики щодо енергетичної галузі, то залежність української енергетики від Росії лише зростатиме.

Радіо Свобода закликає висловити свої точки зору про ситуацію в енергетиці як учасників енергоринку, так представників уряду, які відповідають за цю сферу.