Білорусь почала 3 листопада комерційне використання своєї нової атомної електростанції попри різкі заперечення сусідньої Литви. Вільнюс відразу ж припинив імпорт білоруської електроенергії.
«О 12.03 турбогенератор першого енергоблоку Білоруської АЕС приєднаний до об’єднаної енергосистеми країни», – мовиться в офіційному повідомленні Міністерства енергетики Білорусі 3 листопада. Місцевий час у Білорусі нині на годину випереджає київський.
Станція збудована біля містечка Островець неподалік литовського кордону – і за пів сотні кілометрів від столиці Литви Вільнюсу. Збудувала її російська державна корпорація «Росатом», і фінансування теж було російське – позику на це будівництво на суму в 10 мільярдів доларів надала Білорусі Москва.
Занепокоєння щодо безпеки
Різко проти цього проєкту виступали сусідні з Білоруссю країни-члени Європейського союзу Литва і Латвія. Вони висловлювали занепокоєння щодо безпеки роботи станції і щодо можливих загроз від цього їхній національній безпеці.
«Росатом» відкидав усі застереження і стверджував, що станція відповідає стандартам безпеки, визначеним Міжнародним агентством атомної енергії. Проте експерти висловлювали сумніви в російських гарантіях.
Крім того, місце будівництва станції, неподалік кордону з Литвою, не сподобалося екологам. А деякі фахівці також вважають, що в цьому районі існує ризик землетрусів.
Сусіди реагують
У Литві діє закон, який забороняє імпорт електроенергії з Білорусі в разі початку роботи АЕС. Тож оператор литовської енергосистеми Litgrid відразу оголосив, що припинив усі перетоки електроенергії з Білоруссю.
Так само й Латвія повідомила, що заблокувала імпорт електроенергії, виробленої на Білоруській АЕС. Рига також наголосила, що не буде купувати електроенергію і в Росії, якщо Москва не доведе, що закуповувані обсяги не походять із Білоруської АЕС.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що Білорусь почала запускати станцію в експлуатацію попри «невирішені питання з безпекою», і назвав цей проєкт «геополітичним».
«ЄС і вся міжнародна спільнота просто не можуть лишатися байдужими до такого цинічного невігластва», – написав він у твітері.
Чи станеться катастрофа?
Литва, яка свою атомну електростанцію радянських часів закрила 2009 року, вже давно готується до можливої катастрофи в Островці. Там, зокрема, закупили мільйони таблеток йоду на випадок витоку радіації. У такому випадку «чистий» йод із таблеток накопичується у щитівці і таким чином зменшує накопичення в цій залозі радіоактивного йоду з витоку.
Також у Литві розробили маршрути евакуації населення в разі аварійних ситуацій на Білоруській АЕС і випробували сирени попередження про надзвичайну ситуацію.
Проєкт в Островці викликає суперечливі реакції і в самій Білорусі, яка тяжко потерпіла від Чорнобильської атомної катастрофи 1986 року. Тоді викиди радіації з АЕС у тодішній радянській Україні забруднили значні території в Європі.
Через проблеми терміни пуску не раз відкладали
Білоруська АЕС має запрацювати на повну потужність 2022 року – тоді обидва її реактори мають виробляти до 2400 мегаватів електроенергії. Такі плани на цей час.
Раніше терміни пуску АЕС в експлуатацію вже не раз переносили. Однією з причин стала аварія під час будівництва 2016 року – тоді під час транспортування зірвався з кількаметрової висоти багатосоттонний корпус реактора.
Після низки запевнень, що і після такого удару корпус безпечний, його все-таки вирішили замінити на новий. Це відразу відклало термін пуску на два роки – з 2018-го на 2020-й. Та раніше цього року стало очевидно, що й нового терміну дотримати не вдасться. Врешті його офіційно перенесли на 2022 рік.
Куди подіти електроенергію?
АЕС біля Островця почали будувати з розрахунку на очікуване високе споживання електроенергії в самій Білорусі. Пізніше ці розрахунки переглянули в бік зменшення. Надлишки електроенергії сподівалися продавати на ринку Євросоюзу, де вона дорожча. Але Литва має намір домагатися на рівні всього ЄС заборони закуповувати електроенергію з Білоруської АЕС.
Найімовірніше, не буде серед покупців цієї електроенергії й України. Ще на початку року Київ закуповував білоруську електроенергію, та у травні стало відомо, що таких закупівель із Білорусі, як і з Росії, більше не буде принаймні до кінця 2020 року. Ба більше: наприкінці липня Україна сама почала експортувати до Білорусі свою електроенергію.
Тоді ж керівниця Міністерства енергетики України Ольга Буславець заявила, що її міністерство виступає категорично проти імпорту електроенергії з Білорусі в майбутньому. За її словами, імпорт електроенергії з Білорусі і Росії є перешкодою для реалізації планів України щодо синхронізації національної енергетичної системи з європейською.
«Ми взяли курс на європейську інтеграцію, а саме на повну технічну синхронізацію з європейськими енергетичними системами. Для виконання планів на 2022 рік необхідно провести відповідні випробування, під час яких необхідно відключитися від енергетичних систем Росії та Білорусі», – заявила вона.
