Об’ємне дослідження «Ліс у пласкій упаковці» про ймовірно незаконну вирубку лісу в Україні, яке оприлюднила неурядова організація Earthsight, вже викликало реакцію українських профільних установ – щоправда, неоднозначну. Організація прокоментувала критику у відповіді на запит Радіо Свобода. Дослідники, екологи та навіть керівниця підприємства, яке згадується в звіті, сходяться в тому, що проблема сумнівних вирубок пов’язана в тому числі з недосконалістю в українському законодавстві. Голова Держлісагентства та очільник профільного комітету обіцяють це виправити.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький звинуватив дослідників у намірі «дестабілізувати ситуацію в лісовій галузі України», вказавши зокрема на те, що в звіті не розкриті експерти та джерела фінансування, а його зміст нібито дублює висновки дослідження 2018 року. Згадане в тексті Великобичківське лісомисливське господарство, своєю чергою, заявило, що організація «має Замовника, який профінансував цей фальш піар».
Директор організації Сем Лоусон зазначає: текст і справді викриває почасти ті ж проблеми, що й два роки тому – через те, що вони існують і донині.
«Список наших спонсорів розміщений на нашому вебсайті. Ми не отримуємо грошей від компаній. Ми самі ініціювали це дослідження. Його ніхто не замовляв… Значна частина доказів у нашому звіті базується на власних даних уряду України і була підготовлена в консультації з провідними експертами з питань екології і боротьби з корупцією в Україні», – йдеться у відповіді Лоусона.
У звіті Earthsight згадує кількох експертів та журналістів з України, які допомагали збирати інформацію, в тому числі: проєкт розслідувань «Наші гроші. Львів», громадську організацію «Українська природоохоронна група», правозахисну організацію «Екологія – Право – Людина» та організацію «Центр Протидії Корупції».
Звинувачення в спробі дестабілізувати лісову галузь та підірвати довіру до міжнародного регулятора – Лісової наглядової ради, або FSC – в організації називають спробою «відволікти увагу від реальних проблем», викладених у звіті. Зокрема, це відсутність реформи Держлісагентства, до якої закликають екологи та експерти Євросоюзу.
«Пан Заблоцький «вбиває гінця», бо йому не подобається принесене ним повідомлення. Але від того, що йому не подобається повідомлення, воно не стає менш правдивим», – стверджує Лоусон.
VGSM – «настільки ж жертви, наскільки й порушники»
Попри критику дослідження, Держлісагентство повідомило, що його голова наказав протягом двох тижнів провести перевірку наведених у звіті фактів у Великобичківському лісгоспі. А міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський доручив «ретельно вивчити цю ситуацію» і навіть пообіцяв «управлінські рішення», якщо висновки Earthsight знайдуть підтвердження.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, своєю чергою, анонсував проведення Національної інвентаризації лісів, яка має унеможливити незаконну вирубку. А парламентар і голова комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко повідомив Радіо Свобода, що спрямував депутатський запит до Державного лісового агентства і планує зустріч із його керівництвом наступного тижня.
В Earthsight згадують, що деякі органи української влади контактували з ними після дослідження 2018 року, і сподіваються на зміни в екологічному та лісогосподарському законодавстві – «але важливо, щоб провідну роль було надано місцевим українським групам громадянського суспільства».
Один з постачальників деревини, які згадані в звіті – українська компанія VGSM. Автори звіту звернулися до неї по коментар, і постачальник висловив свою позицію: вирубка лісу формально не є незаконною, проте пообіцяв «скоригувати» свою лісогосподарську діяльність.
Директорка підприємства Ірина Мацепура в розмові з Радіо Свобода вказала на колізію в законодавстві: вимоги до санітарних рубок, за її словами, суперечать нормам закону про тваринний світ. Крім того, рубка лісу може бути законною за українським законодавством і сумнівною – за європейським стандартом, додає вона.
«Це абсолютно законний ліс у розумінні українського законодавця. Ми його рубали за наявності лісорубних квитків, відводів, документів дозвільних і так далі. А європейці рахують нелегальним лісом будь-що, що має будь-які похибки: технологічного характеру, правового, екологічного, соціального і так далі. Тому є така колізія, ми наче як в українському правовому полі, але, оскільки ми прагнемо до Європи, то нам треба розуміти, що ми потребуємо змін у законодавстві», – визнає голова підприємства.
Мацепура додає, що закиди на адресу VGSM щодо нібито незаконної вирубки лісу лунають уже не перший рік. При цьому, вважає вона, протести проти рубки не завжди виправдані, а звіт Earthsight є маніпулятивним.
«В Україні 400 тисяч гектарів лісу, пошкоджених короїдом, і директори лісгоспів роблять вигляд, що в них взагалі цієї проблеми немає. Тому що щойно вони починають рубати, налітають екологи чи свідомі люди і кричать «караул, варвари!». За громадською свідомістю, яку розбурхали нефахівці, маємо величезну проблему, яку не вирішуємо – у нас так воно завуалювалося – в лісі, де є спалахи якихось фітопатологій, хвороб».
Рубки загального користування в лісах можна здійснювати з жовтня по березень, але тоді цьому не сприяє погода, каже Мацепура. А потім, з початку квітня і до середини червня, триває «режим тиші»: заборонені в тому числі санітарні рубки (щоправда, інші види рубок в законі про тваринний світ не вказані).
Я повинна колектив у 350 людей розпустити, щоб дати пташкам насолодитися коханнямІрина Мацепура
Для директорки VGSM це означає, що працівники її фірми лишаються без роботи на два з половиною місяці.
«З квітня по червень я повинна колектив у 350 людей розпустити, щоб дати пташкам насолодитися коханням. Я розумію, це гарний підхід, екологічно свідомий, але треба розуміти, що на що ми міняємо. Тому що в лісгоспі, наприклад, абсолютно чітко відведені території, де проходить гніздівля птахів, де є берлоги ведмедів, рисей і так далі. В тих лісах не ведеться розробка. Але екологи кажуть, що цього мало, треба взагалі не вести розробку. Тобто рубки якісь можна вести, а саме санітарні не можна. На мій погляд, то це маніпуляція», – міркує підприємиця.
Втім, у відповіді Радіо Свобода директор Earthsight Сем Лоусон і сам визнає, що VGSM – «настільки ж жертви, наскільки й порушники» у цій історії, а проблема значно глобальніша:
«Важливо зазначити, що проблема незаконних санітарних вирубок та інших екологічних порушень у лісовій промисловості України виходить далеко за межі дій VGSM та інших компаній, зазначених у нашому звіті… Вони (VGSM – ред.) були поставлені в неможливе становище, загнані в пастку між непоступливими ціновими вимогами IKEA і нефункціональним урядовим відомством. IKEA і Держлісагентство не можуть просто відкинути це як одну паршиву вівцю в отарі».
IKEA, до речі, майже одразу після публікації звіту пообіцяла в коментарі агенції Reuters «переглянути ланцюжки постачання деревини».
Вирубка лісу – законна, але не зовсім
Реакція Держлісагентства та Великобичківського лісництва на звіт загалом була очікуваною, каже еколог, аналітик організації «Екологія – Право – Людина» Петро Тєстов, якого також цитували в звіті.
«Заблоцький постійно заперечує сам факт того, що незаконні рубки можуть здійснювати самі лісгоспи. Для нього будь-яка рубка, на яку є виписаний лісорубний квиток, законна, хай навіть вона була проведена з порушеннями вимог природоохоронного законодавства», – каже він.
Проблема необґрунтованих санітарних рубок, додає еколог, цілком реальна. Він згадує випадок двотижневої давнини, коли в Брустурянському лісгоспі, що на Закарпатті, за його словами, під санітарну рубку виділили ділянку, де лише кілька дерев були пошкоджені вітром.
Ця рубка, стверджує Тєстов, була формально цілком законною. Ба більше, проблеми з контролем виникають і в Державної екологічної інспекції – про один із випадків недопуску інспекторів на місце лісозаготівлі повідомляв перший заступник голови ДЕІ Денис Каплунов у травні.
В українській практиці рубки вважаються незаконними, якщо здійснюються без дозвільних документів, як правило, третіми сторонами (не лісгоспами). Загальноприйнятою світовою практикою є визначення, що незаконними рубками є будь-які рубки, в тому числі офіційно погоджені, – якщо їх здійснюють із порушенням законодавства, пояснюють в українському офісі Фонду дикої природи (WWF).
Весь зміст об’ємного звіту Earthsight в неурядовій організації коментувати не стали, пославшись на відсутність необхідних даних для аналізу всіх наведених тверджень. Але вони підтверджують наявність в Україні проблем, на які звіт вказує: санітарних рубок у сезон тиші та вирубування дерев без процедури оцінки впливу на довкілля.
Читайте також: Держлісагентство: незаконні вирубки лісу вдалося зменшити на 46%
Говорячи про першопричину зловживань у лісовій галузі, Петро Тєстов вказує на конфлікт інтересів всередині Держлісагентства, яке має і господарські, і контролюючі повноваження.
«Одна підпорядкована Держлісагенству установа призначає рубки, інше підпорядковане Держлісагенству підприємство проводить рубку і реалізує деревину, третє підпорядкове підприємство перевіряє законність призначення санітарної рубки, а четверте підприємство проводить електронний облік цієї деревини. Звісно, така система породжує і корупцію, і незаконні та необгрунтовані рубки», – стверджує аналітик.
Позиція Держлісагентства – позиція страуса, що ховає голову в пісок. Проблеми є, корупція єОлена Кравченко
Іншою проблемою він називає застарілу нормативно-правову базу, яка залишає шпарини для зловживань, зокрема – відсутність лісовпорядної інструкції, яка б регламентувала управління лісовими господарствами на 10 років.
Голова організації «Екологія – Право – Людина» Олена Кравченко більш прямолінійна в своїй оцінці.
«Моя особиста думка стосовно позиції Держлісагентства така: позиція страуса, що ховає голову в пісок. Проблеми є, корупція є. Заблоцький не виправдав надії екоспільноти і не подолав наявні в галузі корупційні схеми. Потрібно зробити перший крок до реальних глибоких змін: визнати наявність проблем, дати реальний план реформи галузі», – сказала вона в коментарі Радіо Свобода.
Шляхи виходу: реформа Держлісагентства та зміна споживання
VGSM готові доводити законність походження своєї деревини, каже Ірина Мацепура. Державні органи до підприємства не зверталися, але підприємство готується до перевірки від IKEA. За словами директорки, компанія не може дозволити собі втратити цього замовника – внутрішній ринок не забезпечить її працівників роботою.
«Коли був перший звіт (Earthsight – ред.), це був десь 2018 рік, то ми надавали IKEA всі документи, які підтверджували кожен куб переробленого нашого лісу за період перевірки Earthsight. Два місяці займалися тільки цим питанням адресно троє людей. Ми довели кожен куб деревини, який переробили. Ми дуже педантично до того направду ставимося, це питання життя і смерті підприємства», – стверджує вона.
Сама організація Earthsight вітає реакцію з боку українського уряду, але закликає усунути конфлікт інтересів у Держлісагентстві. Крім того, екологи закликають і IKEA переглянути свою бізнесмодель «швидких меблів», а покупців – змінити підхід до споживання.
«Бізнес-модель «швидких меблів» IKEA сприяє швидкому зростанню кількості меблевого сміття. Зрештою, якщо ми хочемо уникнути підриву клімату, то людям потрібно зменшити споживання. Замість того, щоб купувати нові меблі, сумлінним споживачам слід ремонтувати свої вже наявні меблі або купувати вживані меблі. Вони повинні продавати чи дарувати небажані меблі замість того, щоб відправляти її на сміттєзвалище чи в сміттєспалювачі», – радить Сем Лоусон.
Крім того, додає він, споживачі – це також і виборці, які мають звертати увагу на дії політиків, за яких вони віддають голоси, у напрямку захисту довкілля.
Голова комітету Верховної Ради з захисту довкілля Олег Бондаренко назвав Радіо Свобода деякі законопроєкти, які планує розглянути парламент для регулювання лісової галузі: про електронний обіг деревини та про ринок деревини. За його словами, це «ті закони, які формують прозорий і якісний ринок деревини».
Парламентар сподівається, що, коли Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повністю відновить свою роботу після відділення від Міністерства енергетики, робота над реформуванням Держлісагентства пожвавиться.
«На жаль, до цього часу поєднаність міністерства з енергетикою не давала можливість якісно пропрацьовувати секторальні напрямки, такі як лісове, рибне, водне господарства. Я впевнений, що зараз, зі створенням окремого міністерства, в нас робота піде трохи швидше», – каже Бондаренко.
Тим часом голова Держлісагентства Андрій Заблоцький в ефірі Радіо Свобода повідомив, що його відомство підготувало законопроєкт, який «чітко розмежовує функції Держлісагентства».
«Дійсно була проблема, коли держлісгоспи лісорубні квитки на рубки головного користування отримували й погоджували в Держлісагентстві, а на санітарні рубки – це, мабуть, найбільш болюче питання сьогодні в українському суспільстві – вони самі собі їх виписували. Дійсно, не може підприємство саме собі виписувати дозвільний документ на рубку і разом із тим рубати. На жаль, ця ситуація не тільки в держлісгоспах, така ситуація є і в інших лісгоспах, а це 27% ринку. Це комунальні, військові лісгоспи, природно-заповідний фонд, зона відчуження, всі ті лісокористувачі, які займаються заготівлею деревини», – додав він.
За словами Заблоцького, законопроєкт, який також усуває шпарини для незаконних рубок, уже переданий до парламенту.
Коментуючи те, як українська влада могла б реагувати на ситуацію з вирубкою лісів, WWF-Україна звертає увагу на відсутність єдиного комплексного підходу.
Державна система, пов’язана з управлінням та охороною лісів, нагадує зарегульований хаосWWF-Україна
«Поки в Україні не існує єдиної стратегії розвитку лісів, яка збалансовує економічні, природоохоронні, соціальні та інші цілі лісоуправління, зокрема адаптацію до змін клімату, ми будемо отримувати таких досліджень дедалі більше. Наразі державна система, пов’язана з управлінням та охороною лісів, нагадує зарегульований хаос, який, за бажанням, можна використовувати для трактування окремих положень на свою користь. В підсумку, незадоволеним є всі: як природоохоронна спільнота, так і лісова галузь», – пояснюють експерти організації.
До розробки лісової політики, згідно з позицією Фонду, мають долучатися всі ключові зацікавлені сторони – як громадські діячі, так і бізнес та науковці. Якщо брати ширше ніж питання самих лише вирубок, то саме відновлення екосистем (у тому числі лісів) WWF-Україна називає серед шляхів зниження ризиків, пов’язаних із довкіллям.
Крім того, відновлення екосистем передбачає 10-річна Стратегія з біорізноманіття, яке в травні затвердила Європейська комісія. Україна, нагадують у WWF, аналогічного документу не має, тож не має і стратегічного бачення, як попереджати зникнення природних екосистем і видів, що їх населяють.
