Гості програми «Ваша Свобода»: Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету у закордонних справах; Ілля Пономарьов, екс-депутат Державної думи Росії.
Народи Росії і Україна ніколи не сварилися, а «непорозуміння існує лише з нинішнім керівництвом України, з яким «кашу не звариш». Про це сказав у понеділок в окупованому українському Криму президент Росії Володимир Путін. Наступного дня у Кремлі, тези Путіна повторив його прес-секретар Дмитро Пєсков: «Росія зацікавлена, щоб в Україні був президент миру, а не війни».
Віталій Портников: Панове, ставлять на когось з провідних кандидатів у Москві, на вашу думку? Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський – вони є фаворитами перегонів. Можна сказати, що серед них є цей «президент миру»?
Ілля Пономарьов (переклад): У Путіна президент може бути тільки один. І його прізвище Володимир Путін. І він вже почав вивчати українську, як ми бачили вчора...
Путіна хоче, щоб українці навколішках приповзлиІлля Пономарьов
Серед цих трьох ніякого кремлівського кандидата, звісно немає. Кремлівський кандидат – це якраз війна, злидні, хаос, руїна. Саме у цьому інтерес Путіна. Він хоче, щоб Україна була неуспішною, щоб українці навколішках приповзли спільну «варити кашу» і проситися назад.
Порошенко сказав дуже радикальну фразуІлля Пономарьов
Ми добре розуміємо, що робить чинний президент. Ми гірше розуміємо, що робитимуть два інші кандидати. Але риторика їхня приблизно однакова. Ніхто не піддає сумнівам західну орієнтацію – на ЄС, НАТО, протидію агресії, повернення окупованих територій. Всі намагаються обминати деталі щодо того, як це реалізовуватимуть.
Діючий президент сказав дуже радикальну фразу, що відразу після виборів займатимемося питанням повернення Криму. Я не розумію, яким чином це відбуватиметься? Це неможливо зробити, допоки Путін «в офісі». Треба займатися питаннями усунення його від влади у Кремлі.
(Повна версія програми)
Хтось може думати, що Тимошенко якось навіть в еротичному плані впливає на Путіна. Вона йому подобається – це помітноІлля Пономарьов
Збереження діючого президента – досить комфортний варіант для Москви, бо від нього зрозуміло, чого очікувати. Будь-який інший кандидат – фактор несподіванки у зовнішній політиці. Несподіванок ніхто не любить. Стабільність і передбачуваність – сценарій, якому віддають перевагу.
Хтось може думати, що Юлія Тимошенко якось навіть в еротичному плані впливає на Путіна, тобто подобається вона йому. Вона йому подобається – це помітно. Щодо цього багато свідчень.
Кремль зараз розігруватиме карту делегітимізації виборівІлля Пономарьов
Зеленським йому, можливо, буде легше маніпулювати як людиною, тому що в політиці він недосвідчений. Але йому закидають, що за ним стоїть Коломойський. А Коломойський ким хочеш сам зманіпулює у цій ситуації. Тому у кожного кандидата є свої мінуси і плюси, навколо кожного можуть бути ті чи інші ілюзії у Кремля.
Але не серед них треба шукати кандидатів. Я думаю, що Кремль зараз розігруватиме карту делегітимізації виборів як таких, провокуватиме скандал, конфлікт, особливо після першого туру, щоб були спроби вивести людей на вулицю. В результаті, щоб в наступній Верховній Раді не створилося жодної стійкої коаліції. І далі українська політична еліта продовжувала б з’ясовувати стосунки між собою, а не розбудовувати свою державу.
Путіну потрібен той кандидат, у якого немає досвіду управління державоюГанна Гопко
Ганна Гопко: Путіну вигідний той кандидат, який забуде стратегічні цілі України, вже закріплені у Конституції, тобто курс на повноправне членство в ЄС і НАТО, який не згадуватиме про деокупацію Донбасу і повернення Криму, перемогу не шляхом капітуляції. Путіну потрібен той кандидат, у якого немає досвіду управління державою, який у кризових ситуаціях не зможе зорієнтуватися, в якого немає команди.
В Росії будуть розраховувати на того, хто буде «малоросом»Ганна Гопко
Путін не збирається зупинятися. У Східній Європі він тільки набирається апетитів. Готується аншлюс Білорусі. Втручання у Венесуелу. В Індонезії деякий російський слід помічений.
Україна є стратегічна у відновленні СРСР, про що мріє Путін, йому потрібна та маріонетка, якою він зможе керувати. Бойко чи інші кандидати з «Опоблоку», з якими дуже просто зрозуміти, тому що вони могли би проштовхувати російський інтерес, не є у провідній трійці. Тому тут «російський сценарій» не є можливим.
Вони будуть розраховувати на того, хто буде «малоросом», який зможе продовжувати політику, де Україна не була би суб’єктом, як ми укріпилися після Революції гідності, а тим, кому можна буде нав’язувати від «енергетичного зашморгу», різні невигідні підписувати речі, до відмови від стратегічного курсу, апеляція до позаблоковості, до питань болючих компромісів на різних кремлівських умовах, щоб і Заходу показати, що ось скільки ви ресурсів вклали в Україну, а тепер вони назад самі між собою хитаються, і щоб використати розчарування українського суспільства.
– Пані Гопко, а є альтернатива цій зовнішній політиці відносно Росії, яку проводить сьогодні нинішня адміністрація? Чи її немає?
Відбувається певна олігархічна змова деяких проросійськи налаштованих олігархів, кого вони підтримують, на яких своїх каналахГанна Гопко
Ганна Гопко: Курс не може бути миттєво змінений, тому що суспільний тиск, підтримка на курс у НАТО і ЄС вже досягли такого рівня, що відкатати його миттєво, навіть маючи прокремлівські медіа всередині країни, маючи під собою «Опоблок» й інших депутатів, не вдасться. Це буде дуже поступово, це буде інфільтрація в спецслужби України, це будуть ті люди, які з «ватним» типом мислення.
Але я не вірю у рішучу і радикальну зміну. Це буде схоже на самогубство для майбутнього президента. Відбувається певна олігархічна змова деяких проросійськи налаштованих олігархів, кого вони підтримують, на яких своїх каналах. Такий ситуативний союз із Кремлем щодо бачення курсу, який їм важливий. Можемо назвати прізвища конкретних олігархів, які мають свій консенсус. Наприклад, Фірташ, Льовочкін...
– Пане Пономарьов, а який російський президент потрібен Україні? Навіть представники опозиції, які виступають з якимись гаслами, спрямованими проти політики Путіна, разом із цим абсолютно спокійно сприймають загарбницькі дії російської держави як такі, що не можна вже спростувати за наслідками. Насамперед це стосується приєднання АРК до Російської Федерації. Ми знаємо позицію Олексія Навального. І от питання: є Україні сенс очікувати президента Росії, який поводитиметься як цивілізована людина? Чи такий президент в цій країні взагалі неможливий?
Україна може і їй необхідно впливати на ті процеси, які відбуваються в РосіїІлля Пономарьов
Ілля Пономарьов: В Росії в середовищі опозиції є різні люди. З одного боку, є пан Касьянов, який каже: я поверну Крим завтра без будь-яких додаткових умов. Або ж пан Каспаров, який говорить про те ж. З іншого боку, є Навальний. Він завжди займав імперську позицію. Є люди з посередньою позицією. Наприклад, Михайло Ходорковський, який каже: повертати будемо, але необхідно зробити «енну» кількість дій, щоб самим не втрати владу в Росії.
У будь-якому випадку Україні не можна ігнорувати існування Росії. Україна може і їй необхідно впливати на ті процеси, які відбуваються в Росії. Україна – велика країна з великими можливостями впливу. Багато хто з російської опозиції готовий дружити з Україною, перебувати на території України, щоб згодом повернутися до своєї країни і формувати абсолютно іншу політику.
