У Празі розпочався щорічний Хакерський конгрес. На ньому зібралися сотні високоосвічених інженерів, технічних підприємців, хакерів, біткойн-ентузіастів та митців з різних країн світу. Дехто з них – у масках, побоюються технологій, що розпізнають обличчя. Основні теми – свобода та криптоанархія, нерегульована економіка та криптовалюти. Боротьба за свободу – вічна, переконані тут. Але про які свободи йде мова?
Подія під назвою «Новий порядок», яка кидає виклик сучасній політиці і економіці, об’єднала під дахом празького Інституту криптоанархії «Паралельний поліс» сотні людей.
Найбільше тут поважають приватність, анонімність і свободу. Найменше – втручання в особисте й економічне життя особи, державне регулювання та централізацію. А шлях до свободи вбачають в сучасних технологіях – криптовалютах та шифруванні в інтернеті.
«Технології, які ми дедалі більше використовуємо, спричиняють абсолютно новий вид змін, який поки що не видно на рівні організації суспільства. Проте ми переконані, що – особливо технології децентралізації – відіграватимуть дедалі важливішу роль у найближчому майбутньому», – пояснив один із співзасновників Інституту Мартін Лесковян.
«Пошук свободи – не є чимось новим. Пошук свободи був у думках людства ще до того, як ми стали цивілізованими…Люди, молодші за мене, не усвідомлюють цього. Всі щасливі із вільним інтернетом, і «Нетфліксом», і все добре. Ні, не все добре. І, думаю, що цей Конгрес і подібні організації змусять їх зрозуміти, що пошук і боротьба за свободу не завершуються, коли ти її отримуєш. Це боротьба, яка ніколи не закінчується. Тому що ви хочете цю свободу зберегти», – пояснив панамський юрист Адольфо Лінарес.
Про яку свободу взагалі мова?
Лесковян вважає, що останнім часом відчутнішими стають авторитарні тенденції у політиці держав. Технології ж мають допомогти у боротьбі із ними.
Лінарес вважає, що тоталітаризм суттєво прогресує, зокрема, і через міжнародні організації – серед яких фінансові інститути – що обмежують свободи інших своїм впливом.
Державне регулювання економічного життя громадян – те, що криптоанархісти не люблять більше від усього. В цьому і полягає сутність філософії криптоанархії. Основна ідея її прибічників – це втручання держави в приватне й економічне життя громадян. Серед іншого, мова також йде про жорсткі податкові системи.
Держави змушують людей платити високі податки і бути абсолютно прозорими, проте єдиний, хто дійсно має бути абсолютно прозорим – це сама держава, переконаний Лінарес, адже вона використовує гроші людей.
Криптоанархісти також намагаються попередити пересічних людей про безліч небезпек, які криються за онлайн-взаємопов’язаністю та можливістю відстеження будь-яких дій пересічної особи в інтернеті.
Більшість користувачів інтернету просто не усвідомлюють, які сліди вони залишають у мережі. А ті, хто усвідомлює – не переймаються, мовляв, не порушують закони, а отже і приховувати їм нічого.
Насправді, криптоанархісти не намагаються фізично боротися проти держав – сама онлайн мережа вже є децентралізованою павутиною, в якій панує анархія.
Штаб-квартира криптоанархії
Місце проведення Конгресу – «Паралельний поліс» – розташований на одній з празьких вулиць. Це триповерхова будівля, чорний колір якої не є притаманним для фасадів чеської столиці. (Про сам інститут можна детально прочитати тут).
Це – щось на зразок паралельної спільноти і штаб-квартири для криптоанархістів – прибічників використання сильного шифрування для захисту особистої приватності в інтернеті.
Інститут є спільним проектом арт-групи Ztohoven, яка багато років символічно демонструвала незгоду із певними діями уряду, особливо із підтримкою комуністичних режимів, та хакерів, спроможних використовувати сучасні технології для захисту свободи громадян.
«Паралельний поліс» повністю ігнорує чеський уряд, та, як наслідок, стикається з певними проблемами. Наприклад, минулого року в Чехії запровадили новий електронний реєстр, який зобов’язує звітувати про всі онлайн продажі податковій інспекції, але Інститут криптоанархії відмовляється це робити.
Міністерство фінансів Чехії повідомило Радіо Свобода, що штраф за недотримання цього закону може досягати 500 000 крон (приблизно 20 000 євро).
Всередині все нагадує неминуче майбутнє: купити каву за криптовалюту та пити її, спостерігаючи за курсом біткойну з великих екранів, або ж друкувати щось на 3-D принтері тут не є чимось незвичним.
«Паралельний поліс» наразі тісно співпрацює з людьми з інших країн, які також хочуть заснувати Інститут криптоанархії у своїх містах. Наприклад, у 2018 році у Братиславі з’явився другий «Паралельний поліс».
Добре це явище чи погане, криптоанархізм вже пустив коріння в глобальну інтернет-мережу та швидко проростає. Його неможливо контролювати, але, на думку багатьох експертів, криптоанархія цілком може стати початком існування нових форм суспільств.
